П'ять мільярдів від Макрона: Франція буде жити при «комунізмі»?

П'ять мільярдів від Макрона: Франція буде жити при «комунізмі»?

Укрінформ
Проектом «жовтих жилетів», попри справедливість багатьох їхніх вимог, реалізується спроба маніпуляцій потребами громадян

Рух так званих «жовтих жилетів» викрив чималі соціальні проблеми Франції. Водночас і вимоги до суцільного вирівнювання віддзеркалюють хворобу «лівизни» та популізму в одній із найбільш розвинених країн Європи.

«ЖОВТІ ЖИЛЕТИ», ПРОВОКАТОРИ ТА РУКА КРЕМЛЯ – ЗВ'ЯЗОК ОЧЕВИДНИЙ

Наприкінці листопада 2018 року Францію охопив протестний рух «жовтих жилетів». Формально він вважається справедливим та незаангажованим. Хоча й закиди щодо впливу на нього від правих та лівих радикальних політичних сил, а також агресивної причетності Москви мають свої очевидні й об'єктивні припущення.

Упродовж попередніх шести місяців «жовті жилети» найбільше активізувалися по суботах. Особливо – у Парижі, де мирні маніфестації провокували й до насильства, вандалізму і навіть до спроб фізичного знищення Тріумфальної арки.

Уряд Республіки із сильною президентською формою правління пішов на значні поступки. Президент Еммануель Макрон оголосив тримісячні національні дебати. Глава держави особисто зустрівся з представниками усіх соціальних прошарків у десятках регіонів, населених пунктів Франції.

Як результат: 25 квітня Макрон із другої спроби звернувся до нації. Перша, запланована на попередній понеділок, була скасована (перенесена) через національну й світову трагедію – пожежу в соборі Паризької Богоматері.

ЕМОЦІЙНИЙ НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН

Перша редакція звернення президента потрапила минулого тижня до французьких ЗМІ. Журналісти та експерти проаналізували запропоновані рішення, відзначаючи, що вони є значними, але, натомість, навряд чи зможуть повною мірою задовольнити вимоги «жовтих жилетів», підживлених лівими й правими провокаторами.

До честі Макрона, він звернувся до нації щиро й відкрито. Заготовлений папірець із текстом лежав перед ним. Але президент, підглядаючи до заготовленого тексту, упродовж години спілкувався з нацією й журналістами цілком вільно та імпровізовано.

Серед головних рішень, запропонованих урядом і президентом, відзначаються значне скасування податків для працівників, індексація пенсій, заборона на закриття шкіл та лікарень, які фінансуються із державного бюджету, без згоди місцевої влади. Це – на додаток до раніше ухвалених урядом рішень про збільшення на 100 євро мінімальної зарплатні, мораторію на підвищення тарифів на електроенергію й акцизів на пальне.

Раніше Макрон неофіційно, але емоційно визнав у Франції надзвичайний соціально-економічний стан. Ситуація пояснюється значною нерівністю у добробуті та можливостях звичайних працівників порівняно із представниками середнього класу та заможними людьми.

Що ж до податків, то йдеться про щорічне зменшення цього тягаря для пересічних французьких працівників на суму близько 5 мільярдів євро. Це значні кошти, які не надійдуть до державного бюджету Республіки. Відтак, і важливі соціальні потреби, програми можуть бути недофінансованими.

На цьому тлі радикальні ліві (комуністичні), а також крайні праві політичні ідеї отримують значне підживлення у французькому суспільстві. Відносно бідні люди (це за французькими стандартами) вимагають кращого життя від уряду та президента.

БІЛЬШІСТЬ ВИМОГ – СПРАВЕДЛИВІ

До честі Макрона – він визнав справедливість багатьох вимог протестувальників. Адже прийшов до керівництва країни у 2017 році на тлі очікувань кращого життя значною більшістю пересічних громадян.

Але французи не надто прагнуть підтримувати Макрона сьогодні. Його рейтинг популярності знизився від 60-ти до менш, як 30-ти відсотків. Ситуація є загрозливою для цілком адекватного ліберально-демократичного лідера. Йдеться й насамперед про вибори до Європарламенту наприкінці травня, а також про наступні президентські вибори у Франції у 2022 році.

У листопаді 2018-го уряд Франції ухвалив стратегію із подолання бідності. На реалізацію її заходів передбачається акумулювати 8,5 мільярда євро. Водночас, і це рішення отримало негативну реакцію від «жовтих жилетів». Це пов'язано з тим, що, як наголошують активісти, багатії у Франції спромоглися за одну ніч зібрати один мільярд євро на відбудову зруйнованого пожежею собору Паризької Богоматері, та ще отримують за це до 70% податкових знижок на прибутки цього року.

За логікою «жовтих жилетів», заможні люди у Франції й уряд спроможні знайти такі значні фінанси на різні потреби, але на задоволення вимог бідних – нібито таких коштів немає.

Але Франція, хоча й має агресивну податкову систему, – є розвиненою демократичною державою. Кожна людина у демократичних західних суспільствах має всі можливості для реалізації своїх прагнень, включно з освітою, гідною оплатою праці, соціальним захистом. Головне, щоб за таких умов у державі та серед її громадяни не переважали крайні ідеї суцільної рівності та спроб розбудови «комунізму». Як довів історичний досвід, для цивілізованої Європи, включаючи й Україну, найвищими цінностями є ліберально-демократичний розвиток. «Жовті жилети» у Франції, зважаючи й на справедливість багатьох вимог, скоріш за все, є спробою маніпуляцій потребами громадян та намаганням послабити Республіку.

Андрій Лавренюк, Страсбург

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-