Три події світу. Річниця з Грибом, сюрпризи для Трампа та кульбіт Єлбаси

Три події світу. Річниця з Грибом, сюрпризи для Трампа та кульбіт Єлбаси

Укрінформ
П’яту річницю анексії Криму Кремль відзначив у звичній для себе манері. Нурсултан Назарбаєв зробив крок вбік від стерна Казахстану.

Росія відзначила п’яту річницю незаконного приєднання Криму з розмахом, навіть в деталях доводячи світові, що не відчуває за собою провини. Путін не просто побував на загарбаному півострові, але і дав старт роботі двох ТЕС, оснащених турбінами Siemens, «передавши привіт» ЄС та особисто Ангелі Меркель. Зустрічі російського президента з «кримською громадськістю» відгонили застоєм у всіх сенсах цього слова. У низці країн російські посли провели брифінги, оспівуючи анексію, не стала виключенням і Білорусь, де Михайлу Бабичу довелося спілкуватися переважно з підкреслено проросійськими працівниками медіа. «Відсвяткували» і в Краснодарі, де викраденого російськими спецслужбами громадянина України Павла Гриба засудили до 6 років позбавлення волі за надуманими звинуваченнями. Ганебний судовий процес над важко хворим політичним в’язнем викликає обурення не лише в Україні.

Справжній букет сюрпризів отримав минулого тижня Дональд Трамп. Заява генерального прокурора України Юрія Луценка про список недоторканих для української юстиції від Марі  Йованович - далеко не головний з них. Куди приємніше для 45-го президента США прозвучали висновки комісії Роберта Мюллера, яка не знайшла доказів співпраці його команди з Росією під час втручання Кремля до перебігу президентської кампанії 2016 року. До речі, факт втручання ніким не заперечується, і це варто усвідомлювати максимально чітко. Власне, як і схильність Трампа до розмаху у геополітичній грі, який отримав продовження у визнанні суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами. Беньямін Нетаньягу, безумовно, може бути задоволений, а от офіційному Києву є над чим замислитися у кримському контексті.

Низку приводів для роздумів подарував і Нурсултан Назарбаєв, який творчо відкорегував формулу Єльцина «Я втомився – я йду». Казахстанський Єлбаси пішов з президентської посади, проте не на почесну пенсію, а лише відійшов з авансцени влади, поступившись місцем Касиму-Жомарту Токаєву та створивши передумови для обрання Даріги Назарбаєвої головою сенату республіканського парламенту. Мабуть, не варто забувати, що політичні традиції Центральної Азії помітно відрізняються від східноєвропейських, та готуватися до виборів президента Казахстану, запланованих на весну 2020 року. До речі, відставка Назарбаєва перетворила Олександра Лукашенка на власника найдовшого президентського стажу на пострадянському просторі – його було обрано у липні 1994 року. 

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-