Міятович і мовний закон: Чому Комісара РЄ долі полонених моряків турбують менше?

Міятович і мовний закон: Чому Комісара РЄ долі полонених моряків турбують менше?

Блоги
Укрінформ
Про те, що спонукало комісара РЄ висловитися про державність української мови саме зараз, можна здогадуватися, припускати, аналізувати

Дещо розбалансованою сприймається критична увага в Раді Європи до України через мовне питання на тлі ігнорування кричущих порушень та злочинів, які скоює проти українців путінський режим.

УЯВІТЬ ЧИНОВНИКА У ФРАНЦІЇ, ЯКИЙ НЕ ВОЛОДІЄ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ…

З 28 лютого Верховні Рада відновила розгляд у другому читанні законопроекту №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Після ухвалення 4 жовтня 2018 року документу в першому читанні народні депутати запропонували до тексту понад дві тисячі поправок, які впродовж чотирьох місяців опрацьовував комітет ВР з питань культури і духовності.

Докладніше про мету та зміст законопроекту можна дізнатися за цим посиланням.

Найголовніше, що повинні усвідомити і зрозуміти українці та наші партнери у світі, майбутній закон повинен остаточно, чітко і безповоротно забезпечити утвердження, розвиток державної української мови, удосконалити умови для її вивчення, володіння і застосування. Це є неодмінним національним інтересом і пріоритетом кожної розвинутої, цивілізованої, демократичної держави. Аналогічні закони, навіть більш жорсткі, діють у багатьох країнах Європи і світу. Уявіть, наприклад, офіційного чиновника у Франції, який не володіє французькою. Така ситуація неможлива, адже вимоги до знання державної мови чітко визначені у відповідному законі.

МІЯТОВИЧ: ВР МАЄ ПЕРЕНЕСТИ «МОВНИЙ» ЗАКОН НА ПІСЛЯ ВИБОРІВ

Чітке правове урегулювання функціонування української мови як державної повинно стати одним із запобіжників та дієвим інструментом у протистоянні розв'язаній Росією гібридній війні проти Україні (це на додаток та у комплексі до реагування на реальну збройну агресію).

Але щойно у ВР активізувалися дискусії навколо другого читання мовного закону, і нардепи розпочали за повною процедурою розгляд тисяч поправок, як комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович виступила із власною позицією з цього питання. Головний сигнал від високопосадовця РЄ – Верховна Рада має перенести (відкласти) розгляд законопроекту на період після виборів Президента України.

«Під час обговорення нового законопроекту або реформи мовної політики країни-члени Ради Європи повинні уважно дотримуватися балансу між законодавчою метою з підтримки державної мови, обов’язком захищати і підтримувати мови національних меншин та збереження культурного розмаїття», – заявила комісар РЄ.

Міятович зазначила, що різні мовні громади мають бути ефективно залучені до процесу опрацювання таких законів і політики; їхні думки слід належним чином узяти до уваги.

«У контексті виборчої кампанії такі дискусії часто поляризуються і не сприяють досягненню збалансованих рішень. Тому я закликаю український парламент відкласти ухвалення цього важливого законодавства на період після виборів», – заявила комісар РЄ.

Загалом зміст заяви, викладені у тексті обґрунтування не викликають заперечень у контексті можливої дискусії навколо питання функціонування української мови в Україні та безумовної необхідності захисту мов національних меншин. Що, власне, й робиться і не несе жодної загрози таким мовам і правам їх носіїв.

З чим можна повністю погодитися у позиції Міятович, так це з тим, що заява оприлюднена насправді у чутливий період, коли український парламент вийшов на заключний етап законодавчого утвердження належного функціонування української мови, чому потужно чинить супротив Кремль. А прикриватися виборами, як видається, це грати на полі російського агресора, що пране реваншу в європейській Україні, яка упевнено рухається «геть від Москви».

ВИБІРКОВА ЗАНЕПОКОЄНІСТЬ НА ТЛІ КРИЧУЩИХ ЗЛОЧИНІВ РФ

Реагувати на порушення прав людини, на чутливі проблеми і політичні процеси, які можуть нести потенційну небезпеку для прав громадян – це прямий обов'язок комісара РЄ. Україна високого оцінює діяльність цього інституту у складі Ради Європи. Але сьогоднішня критична увага з боку пані Міятович до України саме через питання державної мови видається незбалансованою на тлі інших кричущих проблем та загроз, що створює і становить для України РФ. Це тотальні порушення прав українців, убивства українських громадян на Донбасі під час розв'язаної агресії, утримання політичних заручників та військовополонених, окупація частини території України, включаючи окупацію Криму та репресії проти кримських татар. Масштаб російської злочинної нахабності проти України і Європи загалом є таким величезним, що комісар РЄ з прав людини має безліч фактів та підстав для якнайширшого і жорсткого реагування: все буде актуальним, об’єктивним, відповідним цінностям і принципам Ради Європи та обов’язкам інституту комісара з прав людини організації.

До прикладу, на пряму військову агресію проти України, застосування корабельних та авіаційних засобів ураження проти українських військових моряків у районі Керченської протоки комісар РЄ формально відреагувала лише на п’ятий день після збройної сутички та захоплення у полон 24 українських військовослужбовців. І сталося це лише після письмового запиту кореспондента Укрінформу щодо отримання такої позиції…

На той момент весь світ – ООН, ЄС, НАТО, уряди десятків країн, окремі політики і правозахисники, зокрема і генеральний секретар РЄ Турбйорн Ягланд, вже рішуче засудили акт прямої агресії РФ, заявили про очевидне порушення міжнародного морського права, закликали до негайного і безумовного звільнення полонених українців та до введення проти Москви «азовських» санкцій.

ЗАЯВА КОМІСАРА ЯК СПЕКУЛЯТИВНА «ЗАЧІПКА» ДЛЯ П'ЯТОЇ КОЛОНИ?

Але повернемося до мовного питання у контексті занепокоєння чинного комісара РЄ з прав людини прагненнями українців утверджувати та розвивати мову своєї держави.

Слід відзначити, що зазначена заява є особистою позицією пані Міятович, а не офіційним документом Ради Європи. Заява була поширена прес-секретарем серед журналістів електронною поштою. Її не оприлюднено на офіційних ресурсах РЄ, включаючи Twitter комісара з прав людини.

Але заявою вже активно користуються, видаючи її за ніби то офіційну міжнародно-правову позицію Ради Європи, деякі українські політики, які виступають проти закону про українську державну мову. Народний депутат Нестор Шуфрич вже чи не з десяток разів цього тижня робив посилання на заяву «комісара Європейського Союзу», яка закликає перенести ухвалення мовного закону. Щоправда пізніше нардепу, напевно, пояснили той факт, що Євросоюз і Рада Європи – то різні міжнародні організації, і що пані Міятович працює комісаром саме в останній.

Про те, що спонукало комісара РЄ висловитися про державність української мови саме напередодні чутливих виборів, закликати відтермінувати розгляд важливого законодавства, можна здогадуватися, припускати, аналізувати. Чи є у цій ситуації прямий російський вплив, або це щира позиція та прямий обов’язок високопосадовця міжнародної організації реагувати на всі проблеми та суперечності у сфері своєї відповідальності – однозначно відповісти складно. Принаймні на запит Укрінформу до офісу комісара роз’яснити мотиви – відповіді не надійшло. Але реалії розв'язаної Москвою гібридної війни не виключають російського сліду в цій історії. Принаймні відсутність збалансованості у діяльності комісара Ради Європи з прав людини з огляду на російську агресію проти України, не надто активні реагування на порушення та придушення прав українців Росією викликають глибоке занепокоєння та вимагають рішучих й активних дій. Для Ради Європи такі дії підтвердять незазангажованість та інституційну спроможність організації. 

Андрій Лавренюк, Страсбург

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-