Три події світу. Несподівана Меркель, подвійний центр із Вашингтона та гримаси путінізму
Меркель виступила з промовою, яка свідчить, що її рано списувати з рахунків. Заокеанський десант вирішив подратувати європейських політиків, поки Трамп оголошував режим надзвичайної ситуації у США. Теорія та практика путінізму отримали різноманітну реалізацію.
У столиці Баварії вже 55-й раз зібралися впливові політики, щоб обговорити питання безпеки. Україна була серед головних тем, і Петро Порошенко скористався нагодою, щоб наголосити: без участі нашої країни глобальна безпека в Європі є неможливою. Юлія Тимошенко оголосила про переговори з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард про зниження ціни на газ, але у Фонді цю тему зустрічі не підтвердили. Павло Клімкін не став приховувати розчарування «диванною позицією» низки європейських політиків.
Хедлайнером Мюнхенської конференції стала Ангела Меркель, яка зуміла не лише закликати до відновлення світового порядку, але і піддати критиці Дональда Трампа у присутності Майка Пенса, заявила про необхідність підтримання контактів з РФ та зацікавленість у NordStream2 та збереження статусу країни-транзитера Україною. Бундесканцлерін рано відправляти на політичну пенсію, що минулого вік-енду стало очевидним. Еммануелю Макрону лишається лише шкодувати про відмову приїхати до столиці Баварії.
Майк Пенс виступив у ролі глашатая успіхів Дональда Трампа, що навряд чи могло сприйматися позитивно у центрі Європи, як і заклики до країн ЄС вийти з ядерної угоди з Іраном. Майк Помпео до Мюнхена не приїхав, проте взяв участь у конференції з проблематики Близького Сходу у Варшаві, якій передували його візити до Угорщини та Словаччини. У Вашингтоні показово звернули увагу на країни Вишеградської четвірки, у яких чимало суперечностей з Брюсселем. Дональд Трамп тим часом оголосив режим надзвичайної ситуації заради побудови стіни на кордоні з Мексикою, проте далеко не факт, що ця ініціатива буде доведена до кінця.
Росія, у свою чергу, намагається чи то наслідувати, чи мавпувати тактику США, звісно, у своєму розумінні. Василь Небендзя у Нью-Йорку намагався довести, що Мінські домовленості порушує виключно Україна, проте без жодного успіху. Владислав Сурков оспівав непохитність путінізму на сторінках «Независимой газеты». Сергій Лавров у Мюнхені нарікав на «натоцентричність» Заходу, намагаючись наголосити на суперечностях між ЄС та СШ. Микола Патрушев пророкував нестабільність під час виборів у Молдові та Україні, а особисто Путін затримав у Сочі Олександра Лукашенка, щоб той не полетів до Мюнхена. Росія та Білорусь не просунулися у процесі створення Союзної держави, тому реверанс Лукашенка став суто символічним.
Євген Магда, Інститут світової політики