Як протистояння влади та опозиції у Венесуелі зайшло в патову ситуацію та чого очікувати далі

Як протистояння влади та опозиції у Венесуелі зайшло в патову ситуацію та чого очікувати далі

Аналітика
Укрінформ
Де три венесуельця, там два президенти: що означає проголошення Хуана Гуайдо тимчасовим керівником країни

Коли в Україні була ніч на четвер, голова національної асамблеї Венесуели Хуан Гуайдо був проголошений виконувачем обов’язків президента країни та визнав режим чинного президента Мадуро поза законом. Втім, попри хвилю міжнародного визнання опозиційного лідера, венесуельський режим продовжує зберігати контроль над силовиками та армією і не визнає жодного права опозиції на владу. Враховуючи складний клубок інтересів регіональних та глобальних гравців навколо майбутнього Венесуели, гостре протистояння влади та опозиції у країні, що вже перебуває в стані економічної та соціальної катастрофи, може мати дуже значні наслідки для Латинської Америки та світу.

Як Венесуела докотилась до життя такого

Проголошення опозиційного лідера Хуана Гуайдо виконуючим обов’язків президента Венесуели відбулося в день великого національного свята – Дня Демократії. Символічно, що це свято вшановує повалення диктаторського режиму у Венесуелі 1958 р. Адже сьогодні країна знову перебуває під гнітом режиму президента Ніколаса Мадуро, спадкоємця та продовжувача справи «соціалістичного» диктатора Уго Чавеса.

Економічна та фінансова політика Чавеса та Мадуро довела Венесуелу – одного з найбільших експортерів нафти в світі – до стану повної катастрофи. Тільки інфляція в країні в 2018 році сягнула 82 ТИСЯЧ ВІДСОТКІВ! Жителі країни вимушені виживати на межі голоду та руїни. Очевидно, що популярності правлячому режиму така ситуація не додає. З моменту смерті Уго Чавеса в 2013 році венесуельська опозиція марно намагається повалити диктатуру. Навіть перемога опозиційних сил на виборах до Національної Асамблеї в 2015 році не дала нічого: Мадуро просто створив «кишеньковий парламент» - Конституційну Асамблею, оголосивши «переможців» виборів поза законом. Таким чином, інших варіантів, крім підтримки народних протестів та самостійного захоплення влади, у венесуельської опозиції не залишилось.

Чи варто чекати громадянської війни?

Навіть зараз перспективи перемоги опозиції у боротьбі за владу залишаються невизначеними. Як зазначає кандидат історичних наук, доцент Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка Наталя Шевченко:

Наталя Шевченко
Наталя Шевченко

«Для того, щоб опозиція перемогла, потрібно, щоб на її сторону перейшла армія. Поодинокі спроби були, але поки що вони картини не роблять. Потрібна радикальна зміна позиції армії, тоді можна буде говорити про перемогу опозиції внутрішніми силами. А поки вона [опозиція] може розраховувати тільки на зовнішню допомогу»

Здавалося б, хвиля міжнародної підтримки Хуануа Гуайдо, яка розпочалася США, і наразі підтримана й Україною, цілком відповідає розрахунку венесуельських опозиціонерів на міжнародне втручання. Але не все так просто, адже Венесуела – суверенна держава, і будь які зовнішні акції, направлені на зміну правлячого режиму, є незаконні. Легальне втручання у венесуельську кризу могла б санкціонувати ООН, але такі рішення будуть швидше за все блоковані Росією, що зацікавлена у підтримці диктатора Мадуро.

«Найбільший вплив на ситуацію могла б справити Організація Американських держав. З проханнями визнати ситуацію у Венесуелі як гуманітарну катастрофу і втрутитися неодноразово зверталась до ОАД венесуельська опозиція. Але, по-перше, ОАД вже давно відійшла від практики втручання та інтервенцій, по-друге, в квітні 2017-го адміністрація Мадуро заявила про вихід з ОАД. Тобто всі спроби Організації втрутитися розглядаються як незаконні», - коментує Наталя Шевченко

Патова ситуація та взаємне оголошення новою і старою венесуельскою владою одна одної поза законом цілком відповідають сценарію, що може призвести до громадянської війни та іноземної інтервенції. Тим паче, що, як вважає Шевченко, «…громадянський конфлікт у Венесуелі триває давно. Там діють різні парамілітарні групи, як «праві» - опозиційні, так і ліві – «провладні». Тому ситуація напружена вже кілька років. Більш того, мільйони венесуельців перебувають поза межами країни. Що є проблемою для сусідніх держав, бо це і криміногенна обстановка на їх кордонах, та й інші проблеми. Тому сусіди Венесуели зацікавлені у вирішенні гуманітарної проблеми, при чому найбільш радикальним шляхом».

Демократії проти диктатур: венесуельский клубок

Венесуельські події вкотре продемонстрували, що в сучасному світі одні диктаторські режими підтримують інші. Одразу після проголошення тимчасовим президентом Венесуели Хуана Гуайдо, поспішили у висловленні підтримки режиму Мадуро Туреччина та Росія, яка вже надсилала до Венесуели свої військові підрозділи, і цілком може надати силову підтримку режиму Мадуро. Демократичні держави, попри щиру підтримку опозиційного лідера, не можуть за прикладом диктатур нехтувати нормами міжнародного права, і тому обмежені дипломатичними засобами.

Втім, тривале невтручання у Венесуельску кризу пояснюється не лише відсутністю законних підстав на інтервенцію. Як зазначає Наталя Шевченко: «Мадуро насправді лише частина проблем Венесуели. Проблема гуманітарно-економічного характеру значно серйозніша. Навіть якщо владу Мадуро буде усунено, потрібно буде вирішувати питання гуманітарної катастрофи».

Наразі найбільш жорстку позицію щодо режиму Мадуро зайняли США, які першими визнали Хуана Гуайдо тимчасовим президентом. Крім того, США відмовились забирати з Венесуели своє дипломатичне представництво на вимогу Мадуро, таким чином демонструючи втрату його режимом залишків легітимності. Також визнали законність призначення Гуайдо більшість членів Організації Американських держав, Канада, Європейський Союз та ряд інших країн. Ця хвиля визнання нового президента Венесуели свідчить, що більше міжнародна спільнота не миритиметься з диктатурою Мадуро, і тому цілком варто очікувати рішучих кроків до підтримки нової венесуельської влади.

Багатолітнє правління «соціалістичних» диктаторів-борців з «американським імперіалізмом» не одну країну довело до катастрофи. На жаль, колись одна з найбагатших держав регіону, Венесуела не є винятком. Залишається лише сподіватись, що торжество демократичних сил у країні відбудеться без війни та багатотисячних жертв і поверне жителям Венесуели свободу та добробут…

Вячеслав Масний. Київ

Фото на першій сторінці: EPA

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-