Самоіндукція від Томосу і «викрадачі Різдва» по-московськи

Самоіндукція від Томосу і «викрадачі Різдва» по-московськи

Укрінформ
Відсутність стратегії, курс на затягування часу – реакція Москви на отримання Києвом Томосу

У святкові для України дні підписання Томосу, його отримання, першої Різдвяної служби у Святій Софії, в Росії якраз настав фінальний етап безперервних новорічно-різдвяних канікул. Перший склад команди пропагандистів поїхав у відпустку. Та й багато чиновників, у тому числі мзсівських, теж. Тому на повну потужність антиукраїнська пропаганда поки що не включилася.

Але це виявилося по-своєму корисним. Оскільки за відсутності димової завіси більш явними стали вчинки, жести, слова - сказані і несказані. Тим більше, що працівники в РПЦ в таких невигідних для себе умовах стриматися і промовчати все ж не змогли.

ХТО ХОТІВ ВКРАСТИ РІЗДВО?

5 січня, в день підписання Томосу, цікавим заявою відзначився ерпецешний «міністр інформації» Володимир Легойда (офіційно – голова Синодального відділу із взаємовідносин з суспільством і ЗМІ). До звичайної лайки на адресу автокефалії, яка вже приїлася, він додав дещо нове: «Как бы ни пытались некоторые украинские политики с помощью стамбульского Патриарха украсть Рождество у миллионов верных на Украине – оно все равно наступит».

Владимир Легойда
Володимир Легойда

«Украсть Рождество…» Правда, якісь невловимо знайомі слова... Ах, ну звичайно ж: «Грінч, викрадач Різдва». У 2000-му була така комедія з Джимом Керрі у головній ролі. А зовсім недавно вийшов у прокат свіжий анімаційний фільм (у ньому Грінча озвучує суперзірка останніх років Камбербетч). Використання, нехай і неакцентоване, образу з американської казки – характерна деталь. Коли десять років тому Кіріл став патріархом, він і його команда вважалися людьми реформаторських поглядів. Але «імперська симфонія», старанне обслуговування інтересів влади не могли не позначитися. Від колишнього лібералізму залишилися тільки «викрадачі Різдва», записані на підкірці.

І ось вже на святковій Різдвяній літургії у Москві патріарх Кіріл не згадав жодного з предстоятелів помісних православних Церков (чого не було за весь час його патріаршества). Так, раніше, з вересня, після загострення відносин, Кіріл припинив поминати патріарха Варфоломія. Але цього разу він не згадав і предстоятелів усіх тих церков, з якими РПЦ знаходиться в канонічному спілкуванні.

На цьому фоні добре, в дусі істинно християнської любові та єднання, виглядали патріарх Варфоломій і митрополит Епіфаній, які на Різдвяних службах поминали серед інших «святішого патріарха російського Кирила» (І це після усіх адресованих їм ерпецешних лайок і проклять, які і повторити огидно; тут, як зазвичай, тон задає протоієрей Всеволод Чаплін).

Вже одне це показує, хто у світовому православ'ї прагне улікування і єднання, а хто – самоізоляції і розколу.

ПОЛІТОЛОГІЯ І МРАКОБІССЯ «РОЖДЕСТВЕНСКОГО ИНТЕРВЬЮ»

Як вже говорилося, на початку січня російські пропагандисти за традицією знаходяться у затяжній відпустці. Але, знову ж таки, за традицією головний з них Дмитро Кисельов ненадовго з відпустки вийшов, щоб взяти «Рождественское интервью» у Кіріла. Заяви московського патріарха щодо української автокефалії не викликали особливого інтересу: «кукловоды Объединительного собора» і далі все в тому ж маніхейському дусі: хто за Москву – сили світла, хто проти Москви – на боці темряви.

Є тут, правда, важлива деталь: коли Кіріл говорить на цю тему, з нього спадає «псевдопастырская шелуха словес», залишається лише стрижень голих політологічних схем: «Думаю, люди старшего поколения помнят Хельсинский акт о безопасности и сотрудничестве в Европе... (1975 рік, - ред.). Какое было воодушевление у европейских народов! А какое воодушевление было тогда, когда пала берлинская стена! И мы все думали: вот, мы входим в новую эпоху. Идеологические противоречия и средостения рухнули, вот теперь и начнется то, что приведет нас к очень добрым отношениям с европейскими странами, к сотрудничеству. Ну, а в результате мы знаем, что произошло: НАТО придвинулось к нашим границам, различного рода проявления агрессивной политики, — все это, конечно, разрушает доверие».

Якщо скоротити необов'язкове тут «средостение», то ці слова нічим не відрізняються від російських середньостатистичних «політичних ток-шоу» щодо НАТО. Але це ще так, ідеологічний дрібничка. У всій красі патріарх Кіріл розкрився, коли заговорив в інтерв'ю про сучасну техніку, гаджети, як... попередників приходу антихриста: «Всемирная сеть гаджетов дает возможность осуществлять вселенский контроль над человеческим родом. И если не сегодня, то завтра могут появиться и методология, и технические средства, которые обеспечат не просто доступ к этой информации, а использование этой информации. Вы представляете, какая власть будет сконцентрирована в руках тех, кто владеет знаниями о том, что происходит в мире? Начиная от беседы двух подружек на безобидные темы и кончая серьезными переговорами людей, которые строят стратегию жизни, обсуждают планы в области экономики, политики и так далее...»

І знову дуже знайома інтонація – глобальна недовіра, сприйняття людей не стільки як вільних особистостей, скільки джерело інформації. Так це ж типово чекістський погляд на світ. І хоч Кіріл, кажуть, свого часу, як усі вищі ієрархи РПЦ, був завербований КДБ (псевдонім «Михайлов»), думається, в цьому випадку річ не в тім. Говорячи так, він просто хоче потрафити шефу, ще одному чекісту – Путіну, який любить поговорити на теми в таких самих приблизно виразах («Мы живем в информационную эпоху и афоризм "кто владеет информацией, тот владеет миром", безусловно, отражает реальности сегодняшнего дня»).

Але на завершення своїх роздумів Кіріл знову переходить до релігійної фразеології: «Так вот, контроль из одной точки — это предвестие пришествия антихриста, если говорить о христианском взгляде. Антихрист — это та личность, которая будет во главе всемирной паутины, контролирующей весь человеческий род».

Антихрист – як глава інтернету? Але це вже чисте безумство.

Колись у 2008 році патріарх Алексій II і наближений до нього митрополит Кіріл доклали руку до позбавлення сану, вигнання з РПЦ тодішнього консерватора-мракобіса єпископа Анадирського і Чукотського Діоміда (Дзюбана). Тепер же по багатьом пунктам сам Кіріл досяг діомідівського рівня мракобісся, а, може, й перевершив його. Посада в сумі з поточним станом справ змушують...

ЗАТЯГУВАННЯ ЧАСУ

З дня проведення Об'єднавчого собору вже пройшло три з половиною тижні. І чи не щодня московські кассандри обіцяли кровопролиття через «переділ власності». Нічого й близько схожого на це досі не спостерігається. І тут теж час грає проти РПЦ. Кожен день існування ПЦУ сприяє її зміцненню. І якогось кардинального рішення на противагу Москва не придумала. Тому там поки вирішили тягнути час будь-якими способами (приблизно так само, як роблять це у розслідуванні щодо збитого рейсу МН-17; у справі щодо виплат акціонерам пограбованого ЮКОСа; у розслідуванні пригод солсберецьких тощо).

Двома основними меседжами, які допомагали затягувати процес, досі були «Томос неправильный» (не оформлений, не так написаний, недостатньо повний...) і «Непозволительно менять имя УПЦ МП на РПЦУ». Але останнім часом з'явилася більш хитра, я б сказав, маніпулепція (маніпулятивна концепція), що стала продовженням існуючих раніше версій.

Згідно з нею, надання Томосу – не епохальна подія, а просто технічний прийом, передвиборча технологія, електоральна іграшка. І тому важливість його, нібито, обмежена лише датами майбутніх у 2019 році виборів. А там хто знає, як ці вибори складуться (і тут Росія фактично визнає, що в Україні, на відміну від неї, таки так - демократія). І, отже, після виборів Томос, може, буде вже не таким актуальним або взагалі не важливим: нинішня активність у становленні ПЦУ загальмується і все повернеться на «круги своя»...

Не впевнений, що у Москві, в РПЦ, самі серйозно вірять у реалістичність такого сценарію. Але як паліатив, напівзахід, який дозволяє затягувати час, таке цілком годиться. А далі у російських діячів настає самоіндукція: вони так палко промовляють те, що придумали, що згодом самі починають у це вірити.

Але це, повторюся, путінський агітпроп на повну потужність ще не включився. А як повернуться трудівники з відпусток, відпочилі, засмаглі, голосисті, самоіндукція може посилитися.

Олег Кудрін, Рига

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-