«Новий Міграційний закон»: Німеччина відкриває двері для робочих мігрантів
Уряд ФРН в середу нарешті «вистраждав» обіцяний правлячою коаліцією «Новий Міграційний закон», який полегшує працевлаштування в країні мігрантів з третіх країн, тобто країн, які не є членами ЄС.
Майже 30 років політики ламали списи щодо подібного документа. І ось набуло форми перше подібне законодавство (не зовсім зрозуміло поява у назві слова «Новий»), яке нинішня влада готова поставити собі як заслугу. Законопроект, утім, ще має бути проголосований у Бундестазі на початку наступного року, не виключено, з поправками. У разі схвалення закон набуде чинності з 1 січня 2020 року.
З одного боку, він дасть, як передбачається, поштовх економічному розвитку країни, з іншого-знизить (принаймні, має) наплив нелегальних мігрантів.
ДЕФІЦИТ РОБОЧИХ РУК
Влада покладає великі надії на закон, і навіть підраховує, в які конкретні дивіденди він може вилитися. Так, за оцінками міністра економіки та енергетики Петера Альтмайєра, приплив робочих рук дозволить підвищити показники економічного зростання на 0,5-1 відсотка, підняти ще більше конкурентоспроможність Німеччини на міжнародній арені і стимулювати приплив інвестицій.
«Ми знаємо, що німецька економіка потребує фахівців з третіх країн... Це в наших національних інтересах...Це дуже сучасне законодавство, яке також створює гарні умови, щоб покласти край нелегальній міграції», – згоден міністр внутрішніх справ Горст Зеєхофер.
«Нам потрібно ширше залучати не тільки фахівців з країн ЄС, але і третіх країн, ми маємо відкрити ринок для кваліфікованих кадрів і полегшити їм в'їзд до країни», – вторить міністр праці та зайнятості Хубертус Хайль.
Саме ці три міністерства і є розробниками нового законодавчого акта.
Потреба в робочих руках справді висока, а їх дефіцит оцінюється вже в майже 1,2 млн. На брак кваліфікованих фахівців скаржаться майже 40% підприємств. Показник безробіття в країні – 5,3% працездатного населення - є найнижчим, а зайнятість – 45 мільйонів осіб – найвищим з часу об'єднання Німеччини у 1990 році. Німецька економіка демонструє зростання вже дев'ятий рік поспіль і обіцяє показувати зростання у найближчому майбутньому.
У Німеччині вже живуть і працюють мільйони іноземців, у тому числі 2,5 мільйона – громадяни ЄС. Саме їм раніше віддавалася перевага при появі вакансій. Воно й зрозуміло: майже однакові стандарти освіти і, відповідно, визнання дипломів, своя система соціального страхування, та й відсутність візових бар'єрів, зрештою.
Після набуття чинності нового законодавства громадяни третіх країн вже не будуть отримувати роботу за «залишковим принципом».
ПРО ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ
Отже, робітники-мігранти, які мають бажання попрацювати на благо федеративної республіки, повинні не просто цього хотіти, але і відповідати чітким критеріям. Серед них – не тільки кваліфікація, визнана у Німеччині, але також достатнє для виконання професійних обов'язків знання німецької, і здатність нести витрати за своє перебування в ФРН.
Після набуття чинності закону можна буде приїхати до ФРН або вже з підписаним контрактом, або строком до півроку і шукати роботу на місці. Повторимося, все власним коштом.
Щодо мови, то німецька сторона готова покращувати можливості її вивчення в країнах, звідки очікується приплив робочої сили, зокрема в Україні. Йдеться про інститути Гете, які будуть розширюватися і укрупнюватися.
Поповнення штату, очевидно, варто очікувати і посольствам ФРН за кордоном. Цей аспект згадав глава МВС Зеєхофер. За його словами, дипломатичні представництва відіграють роль свого роду «рекрутів» на роботу, для чого знадобляться додаткові люди.
Перевірка і підтвердження іноземного диплома – одна з ключових умов. Деякі фахівці, включаючи лікарів і молодший медперсонал, вже давно повинні це робити, і тут вже існують відпрацьовані механізми. Можна також замовити індивідуальну експертну оцінку в Центральному відомстві з питань закордонної освіти (ZAB), там само перевірити – можливо, ваш документ і так відповідає необхідним вимогам. Зробити це потрібно до виїзду у ФРН. Усі або багато цікавих моментів можна уточнити на сайті відомства. До речі, Україна вже входить в топ-10 країн, громадяни яких подають найбільшу кількість заявок на визнання кваліфікації, минулого року таких було більше 1430 осіб.
Щоб не вирушати в дорогу з однією лише надією на удачу, слід зорієнтуватися, які взагалі професії найбільш затребувані. Дізнатися про це можна на сайті. У 2017 році, наприклад, найбільша кількість вакансій була у таких галузях, як транспорт, логістика, збут, металообробка, машино - і автомобілебудування, енергетика, електротехніка, будівництво і охорона здоров'я. Список оновлюється щопівроку і ситуація може змінюватися.
Не варто нехтувати обережністю. Непогано б довідатися про роботодавця. Варіанти можуть трапитися різні, тому новоспечений робітник обов'язково повинен мати на руках офіційний, укладений згідно з усіма юридичними процедурами, контракт, а не усні обіцянки чи незрозумілий папірець, накиданий від руки.
АКАДЕМІКИ
Сказати, що раніше Німеччина неохоче відчиняла свої двері для іноземних фахівців з третіх країн, було б неправильно. ФРН давно лідирує в ЄС у тому, що стосується залучення висококваліфікованих кадрів. Але, по-перше, це стосувалося здебільшого академічних працівників, а також представників не занадто широкого переліку професій, в яких давно вже спостерігається катастрофічна нестача кадрів (до таких, наприклад, відноситься молодший медичний персонал і працівники по догляду за хворими та престарілими).
З 1 серпня 2012 року в Німеччині діє європейська система Blue Card – такий собі аналог американської Green Card. Так от, чи не 90% всіх виданих в ЄС Blue Card припадає саме на ФРН. Причому, за інформацією Відомства у справах міграції та біженців, Україна знаходиться на четвертому місці за кількістю поданих заявок. А найбільше – чверть – надійшло з (ви, можливо, здивуєтеся) Індії, на другому місці (тут ви здивуєтеся не дуже) – Китаю.
Але приїхати за Blue Card, яка видається максимум на чотири роки, не так просто: річний заробіток її володаря повинен перевищувати 50 тисяч євро до сплати податків для «звичайних» спеціальностей, і майже 40 тисяч для найбільш затребуваних (це, зокрема, математики, архітектори, природознавці, лікарі, IT-шники).
До речі, EU Blue Card, отримана в одній країні, не надає автоматично право на роботу в іншій країні Євросоюзу. Це не «європейський всюдихід». Однак у разі, якщо роботодавець зацікавлений у вас і далі, то після 3 років можна отримати безстроковий вид на проживання і привезти сім'ю.
БІЖЕНЦІ
Уряд у середу затвердив, взагалі-то, 2 законопроекти щодо трудової міграції – для «звичайних мігрантів» і для біженців. Якщо нас цікавить більше перший, то найбільше дискусій у самій Німеччині викликав якраз другий. Тема для німецького суспільства і політикуму дражлива.
Другий з ухвалених у середу актів стосується саме прохачів притулку. Але не всіх, а тих, кому відмовлено у наданні статусу, але кого з різних причин не можуть вислати (такі люди отримують право на обмежене перебування).
Мова тут може йти про не надто велику кількість людей. І погоди, як кажуть, вони не зроблять. Але політично це важливий крок.
«Ми не хочемо депортувати не тих людей», – пояснив міністр праці і зайнятості Хубертус Хайль.
...Промисловість привітала ухвалення нового закону і просить владу не зволікати з його імплементацією.
Чи призведе це до різкого напливу законних мігрантів до Німеччини, покаже час. Якщо і так, то це буде вже не перша їхня хвиля. У 1960-70-х приплив був дуже великим, в основному в ФРН. Однак тоді в країну хлинули здебільшого малокваліфіковані іноземці зі слабким знанням німецької, а то й повною його відсутністю. Сьогодні влада в Берліні не хоче повторити попередні помилки. Ті, хто має бажання працювати у ФРН, повинні бути добре інтегровані і стати, навіть якщо на якийсь час, частиною цього суспільства. Також тут виходять з того, що багато фахівців рано чи пізно повернуться в свої країни з отриманими знаннями та досвідом (а також заробленими грошима). Вже сьогодні чимало фахівців зі східноєвропейських країн, отримавши гарну підготовку в ЄС, повертаються додому. У виграші при цьому всі.
Влада Німеччини завжди вперто відмовлялася називати свою країну країною емігрантів. Тепер це практично узаконено. ФРН стає в один ряд з Австралією, Канадою, США. І нічого катастрофічного в цьому немає.
Ольга Танасійчук, Берлін
