Імпічмент, якого боїться сам Трамп
У період, коли в США знову заговорили про можливий імпічмент президента, несподіваною новиною ввечері понеділка стала публікація в The Washington Post листа від 44 колишніх американських сенаторів.
Вони виступили з вимогою до нинішніх законодавців "захистити демократію". У документі прямо висловлюється стурбованість можливим завершенням "російського" розслідування Роберта Мюллера та початком нового розгляду в Палаті представників на тлі нестабільності, що охоплює США як ізсередини, так і ззовні. Екс-сенатори достатньо чітко попросили нинішніх законодавців не допустити, щоб чиїсь "особисті інтереси" переважили національні інтереси країни. Лист підписали як демократи, так і республіканці, й це свідчить про те, що Дональд Трамп почав катастрофічно втрачати підтримку всередині своєї партії, і на тлі останніх подій можливість імпічменту президента стає вже не такою далекою.
НАСКІЛЬКИ ЦЕ РЕАЛЬНО?
Трамп і сам почав вважати загрозу імпічменту реальною. Принаймні, про це каже з посиланням на джерела його головний опонент серед медіа – телеканал CNN у публікації Джима Акости. До речі, це той самий репортер, якого адміністрація президента недавно зі скандалом позбавила акредитації, а суд поновив йому доступ до Білого дому, вкотре роздратувавши господаря Овального кабінету.
"За словами джерела, Трамп вважає імпічмент "реальною можливістю". Але Трамп не впевнений, що це станеться", – зазначає CNN.
У матеріалі телеканалу також ідеться, що станом на сьогодні "єдиним питанням, що може закріпити" процес імпічменту, є звинувачення демократів штабу Дональда Трампа у порушенні правил фінансування президентської кампанії. Тут ідеться про справу Майкла Коена щодо виплати ним сотень тисяч доларів порноакторці за мовчання про інтим із крупним бізнесменом Дональдом Трампом.
Але чи насправді ця причина є настільки вірогідною для завершення політичної кар'єри Трампа?
СПРАВА В ОДНОПАРТІЙЦЯХ
Формально імпічмент глави Білого дому – це дуже складна процедура, яка потребує відмови великої частини республіканців у Сенаті від підтримки президента. Якщо коротко, процес проходить у два етапи: спочатку нижня палата Конгресу висуває вердикт проти глави держави. І це демократам буде зробити просто, оскільки вони вже матимуть більшість у Палаті представників з нового року. Після цього Сенат двома третинами голосів (мінімум 67 зі 100 законодавців) повинен вирішити, чи винний президент. Для цього демократам знадобиться переманити на свій бік майже два десятки голосів республіканських сенаторів. А це означає, що партія президента практично повинна висловити йому недовіру.
Нагадаємо, процедура імпічменту вже була ініційована в Сполучених Штатах кілька разів і жодного разу не була доведена до завершення. Двічі голосування були провалені в Сенаті – проти президентів Ендрю Джонсона в 1868 році, а також Білла Клінтона в 1999-му. Ще одного разу, в 1974 році президент Ричард Ніксон не став чекати завершення процесу й сам подав у відставку, коли стало зрозумілим, що він утратив довіру партії.
Поки що Дональд Трамп покладається на підтримку однопартійців у Сенаті, де Республіканська партія продовжує зберігати більшість. Але лист 44 екс-сенаторів, у числі яких десятеро республіканців, стає "червоним прапорцем" про те, що всередині партії вирують серйозні невдоволення.
До цього слід додати демарш впливових республіканців у Сенаті Ліндсі Грема й Боба Коркера щодо "саудівської авантюри" Трампа, який став на захист наслідного принца у справі про вбивство журналіста Джамаля Хашоггі. У цей же контекст лягає критика політики Трампа його екс-держсекретарем Рексом Тіллерсоном; відмова Ніккі Гейлі надалі представляти адміністрацію Трампа в ООН; глибоке непорозуміння між президентом і главою його апарату, екс-генералом Джоном Келлі. А також, що зовсім показово – відмова головної "надії" Трампа, молодого функціонера Білого дому Ніка Айерса, близького до родини президента, обіймати посаду замість Келлі.
Чи відчуває Дональд Трамп, що підтримка однопартійців і навіть близького оточення суттєво похитнулася? Питання, звісно, риторичне.
Тим часом, над главою Білого дому нависає не менш масштабна загроза у вигляді "російського" розслідування Роберта Мюллера, яке Трамп так любить нещадно критикувати й принижувати у своєму твіттері.
“ПОДАРУНКИ” ВІД МЮЛЛЕРА
За минулий тиждень офіс спецпрокурора оприлюднив кілька знакових рішень, які вказують щонайменше на наївність дописів Трампа з численними "NO COLLUSION" ("немає змови" – ред.).
По-перше, минулого вівторка офіс спецпрокурора рекомендував суду не призначати екс-раднику Трампа Майклу Флінну тюремного ув'язнення. Це могло означати лише одне: один із найбільш одіозних фігурантів "російського" розслідування, опальний генерал у Білому домі, який мав неприховані зв'язки з російським урядом, надав Роберту Мюллеру достатньо переконливих доказів по справі можливої змови кампанії Трампа з Кремлем.
Другим ударом по "господарю" Білого дому стало оголошення висновків, що екс-керівник президентської кампанії Пол Манафорт збрехав слідству в п'яти епізодах уже після укладення угоди з прокурорами. Треба розуміти, що попри публічне відхрещування Трампа від "гріхів" його оточення, Манафорт входить до наближеного (якщо не особистого) кола помічників нинішнього президента. Це вкотре було підтверджено самим Трампом, коли він нервово реагував у твіттері на звинувачення проти Манафорта й навіть не виключив можливості його помилування. Іншими словами, Манафорт не зрадив Трампу, й через це, можливо, піде одним із подільників у колективній справі про змову з росіянами. Принаймні, Мюллер уже пов'язав Манафорта з російським розвідником Костянтином Килимником.
Ну, й третьою знаковою подією за тиждень стала справа особистого адвоката Дональда Трампа Майкла Коена, який "утратив вірність" своєму шефу, щоб урятувати власну шкіру. Але Коен не є фігурантом лише по справі виплати порноакторці "відступних" Трампа за мовчання про інтим. Мюллера цікавлять інші подробиці, які він, до слова, вже отримав. Як відомо, Коен підтвердив, що Трамп мав прямий бізнес-інтерес у Росії (черговий проект Trump Tower у Москві) під час виборчої кампанії, що суперечить попереднім заявам нинішнього президента. Коену загрожує реальний термін, і він уже дав зрозуміти, що ладний розповісти все, аби уникнути загрози ув'язнення. А це може стати реальним шансом для Мюллера "підловити" самого Трампа на його письмових відповідях по "російській" справі.
Тим часом, розслідування Мюллера послідовно просувається вперед і, що важливо, досі утримує в таємниці список інших фігурантів слідства, серед яких може значитися й сам Дональд Трамп.
ЗМІНИ В БІЛОМУ ДОМІ Й УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ
Враховуючи майже одностайну підтримку України в Конгресі США, тверду відповідь адміністрації на агресію РФ у Керченській протоці, а також відмову президента Трампа зустрічатися з Путіним в Аргентині, можна зробити висновок: Україна має повну підтримку на всіх рівнях американської влади. Водночас, неможна сказати, що ситуація з можливим імпічментом ніяк не відобразиться на українському питанні в політиці Сполучених Штатів.
Процес відставки президента – подія вкрай резонансна. У випадку зі США вона охоплює не тільки внутрішню політику, але й створює серйозні вразливості для міжнародного впливу Сполучених Штатів. На тлі розхитування ситуації в Європі, дестабілізації в Чорноморському регіоні та продовження блокування Ради Безпеки ООН, пріоритетним питанням для США в період можливого імпічменту стане не зовнішня політика, а внутрішнє врегулювання політичної ситуації. Звісно, це не є "гарною новиною" для України. Однак це також не означає, що інтерес США в питанні довкола України, а також безпеки цілої Європи припинить своє існування.
Тим не менше, питання можливого імпічменту президента США хоча й загострилось на тлі останніх політичних подій в Америці, втім все ще перебуває у фазі обговорень та загроз із боку демократів. Очевидно, ключова роль у ньому дістанеться "російському" розслідуванню Мюллера, яке вже подає ознаки скорого завершення. Спецпрокурор ще офіційно не назвав Трампа фігурантом по справі змови з росіянами, однак важливо, що навіть за таких умов глава Білого дому дуже швидко почав втрачати підтримку своїх однопартійців. Звісно, Трамп ще побореться зі своєю командою адвокатів проти висновків спецпрокурора, однак треба усвідомлювати, що можливий імпічмент – це процес не стільки юридичний, скільки політичний. І схоже, баланс у ньому вже перехилився зовсім не на користь нинішнього президента Сполучених Штатів.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
