Британська криза: вихід з ЄС під шекспірівським питанням
Все, що нині відбувається у Великій Британії можна сміливо назвати не інакше, як загостренням політичної кризи. Камін спотикання, тобто, причина цього загострення та, що й раніше - "Брекзіт". Протягом останніх кількох днів у британській пресі все більше і більше новин про ймовірну відставку уряду Терези Мей, про позачергові вибори, новий референдум щодо членства в ЄС, а нерідко у статтях йдеться і про те й інше одночасно. Із “свіжих” повідомлень - члени Палати громад від Консервативної партії ініціюють вотум недовіри Терезі Мей як лідеру партії. Для цього їм потрібні письмові заяви 15% депутатів-торі, тобто 48 з нинішніх 315. Скільки їх уже набралося тих підписів - дізнаємося уже найближчим часом. А зараз нас цікавить, до чого варто готуватися, якщо Мей не втримається при владі, а саме: що в такому разі буде з угодою про "Брекзіт", чи означатиме це зміну курсу, тобто, чи може Велика Британія передумати виходити з ЄС, які, взагалі, сценарії розвитку ситуації? Про це та інше цікавимося в експертів.
Дипломат Василь Філіпчук вважає, що найімовірнішим сценарієм на сьогодні є оголошення дострокових виборів.
“Якщо Мей не утримається на посаді, то, можливо, серед консерваторів знайдеться хтось інший, який об’єднає партію і продовжить взятий нинішньою прем’єркою курс. Але цей варіант малоймовірний. Скоріше за все, в Британії оголосять дострокові вибори. Звичайно, більшість рядових британців проти цього, але це питання не простого люду, а політичної еліти. Там є досить серйозний потенціал для дострокових виборів, оскільки ніхто не хоче нести відповідальність за той кошмар, який може з’явитися у випадку прийняття угоди по "Брекзіт" або куди гірше — у випадку "Брекзіт" без угоди. Відтак логіка проста: краще зістрибнути, аніж брати на себе відповідальність. І як би нині Тереза Мей не намагалася удавати з себе героїню за те, що пішла на якісь компроміси щодо угоди, всі усе одно прекрасно розуміють, що в цій ситуації для Британії нема нормального компромісу - є або поганий, або дуже поганий, або дуже-дуже поганий компроміс, - стверджує пан ФІліпчук. - Моя політична інтуїція, а також прогнози іноземних аналітиків підказують, що виходом для всіх гравців — це покласти відповідальність на виборця: провести дострокові вибори, новий референдум щодо "Брекзіт" як такого. Кожен з цих варіантів знаходиться нині на екваторі внутрішніх британських гойдалок. Коли, що і як? Конкретніша відповідь на ці питання з’явиться десь за тиждень-два. Утім вже точно можна сказати, що "Брекзіт" легко не відбудеться, навіть більше, шанси на те, що він не відбудеться взагалі — досить великі, і це факт".
Схожу думку висловив експерт з міжнародної політики та глобальної безпеки Українського Інституту Майбутнього Ілія Куса.
“Розвиток подальших подій у Великій Британії складно передбачити, ще складніше відповісти, що ж буде з "Брекзіт". Пропоную розглянути ймовірний сценарій розвитку подій. Перший — члени Палати громад від Консервативної партії можуть ініціювати вотум недовіри Терезі Мей як лідеру партії. Для цього потрібні письмові заяви 15% депутатів-торі. Якщо Мей не набере просту більшість (мінімум 158 голосів), то повинна буде піти й з посади голови партії, і з поста прем'єра. Далі консерватори можуть обрати собі нового лідера. Це може бути, або хтось із соратників Мей — людина, котра намагатиметься вмовити всіх інших підтримати проект договору, або хтось із радикалів, котрий заявить, що Британія виходить з ЄС без угоди, або Британія продовжує переговори з ЄС, але не встигає їх завершити, тому що лишилося два місяці, - каже експерт. - Другий — на вотум недовіри голосів не вистачає, Мей таки залишається. Але й тут на прем’єрку можуть очікувати сюрпризи. Навіть якщо проект договору вдасться схвалити на надзвичайному саміті ЄС, котрий відбудеться 25 листопада, то далі Мей потрібно міцно стиснути кулаки і молитися, адже проект ще має пройти голосування в Палаті громад, і якщо він не отримає підтримку, то потенційні наслідки очевидні: відставка уряду та оголошення дострокових виборів”.
То хто замість Мей? Це питання турбує не лише британців, але й, зокрема, нас, українців. Адже пані Тереза, мабуть, є однією з небагатьох європейських політиків, яка може прямо сказати, хто такий Путін і що вона про нього думає. Серед можливих кандидатів на посаду голови Консервативної партії вважають жорсткого прихильника "Брекзіт" колишнього міністра закордонних справ Бориса Джонсона. Утім, деякі британські ЗМІ, зокрема онлайн-видання Daily Mail, пишуть про іще одного ймовірного кандидата — екс-прем’єра Девіда Кемерона. “Його повернення у велику політику стане найкращою надією для британців”, - цитує Daily Mail слова директора зі стратегії кабінету екс-прем'єра Стіва Гілтона. А що про це думають наші експерти? На думку Ілії Куси, остаточних фаворитів поки що нема.
“Все залежить від того, які настрої у більшості членів Консервативної партії щодо "Брекзіт". Тобто, якщо більшість вирішать, що вони за “жорсткий Брекзіт”, то, скоріше за все, на місце Терези Мей може прийти або Девід Дейвіс, або Борис Джонсон, або Джейокоб Різ-Мог. Якщо ж більшість все-таки вирішить, що готові до переговорів, але шляхом певних коректив, то на місце Терези Мей може прийти якась компромісна фігура — людина більш лояльна до радикалів, але не за повноцінний "Брекзіт" — це Джеремі Хант або Саджід Джавід, - переконує Куса. - Що стосується Девіда Кемерона, то, чесно кажучи, я сумніваюся, що його оберуть. Адже це людина, котра, власне, завела країну в "Брекзіт". І дивно виглядатиме, якщо він знову стане біля керма Консервативної партії”.
Натомість Василь Філіпчук каже, що не варто розглядати наступника Терези Мей виключно серед однопартійців-консерваторів: “В екс-прем’єра “нуль” шансів. Борис Джонсон? Ну, можливо, але дуже складно. Скоріше за все, консерватори не зможуть об’єднатися, адже в партійному таборі надто вже великі суперечності. А тому, якщо Мей таки піде у відставку, то відбудуться вибори, і не виключено, що прем’єром оберуть лейбориста Джеремі Корбіна”.
Власне, щодо шансів Джеремі Корбіна на прем’єрство, то за даними останніх опитувань громадської думки, які проводилися 13-14 листопада, обидві провідні партії – владні консерватори і лейбористи – йдуть, як то кажуть, “ніздря в ніздрю”: за кожну з них готові проголосувати близько 40% виборців. Про це детальніше тут.
Останнє наше питання стосувалося ймовірних наслідків від нинішніх британських турбацій для України? Пан Філіпчук продовжив свою думку, заявивши, що нам не варто чекати якихось серйозних змін. Навіть, якщо до влади прийдуть лейбористи. “Британія настільки загрузла в кризу, що, повірте, не до України їм зараз. І навіть якщо до влади прийдуть лейбористи на чолі з уже згаданим Корбіном, котрого називають неосталіністом, неокомуністом, відвертим симпатиком Путіна, власне, він цього й не приховує, то, думаю, навіть при таких розрахунках якихось серйозних змін щодо України не варто очікувати. Від британського порядку денного, повторюся ще раз, ми далекі”.
Утім, Ілія Куса з дипломатом не погоджується. “Бекзіт без угоди — це, в першу чергу, серйозний економічний удар, як по Євросоюзу, так і по самій Британії. І якщо економіка ЄС погіршуватиметься, то вони глибше зануряться у внутрішньоєвропейські проблеми. А нам це не вигідно, оскільки це не просто послаблює наші позиції в Євросоюзі, але й позиції, власне, Євросоюзу в протистоянні з Росією. Це перше. Друге — якщо в Британії до влади прийдуть лейбористи, то, швидше за все, Джеремі Корбін скоригує зовнішньополітичний курс країни, яка стосовно Росії вже не буде такою жорсткою і принциповою, як зараз при Терезі Мей”.
Мирослав Ліскович. Київ
