Головування Фінляндії у РЄ: політичний тиск, шантаж Росії та реформи

Головування Фінляндії у РЄ: політичний тиск, шантаж Росії та реформи

Укрінформ
Раді Європи належить зробити принциповий вибір: що для неї важливіше – європейські цінності чи російські гроші й шантаж

Цього тижня Фінляндія представила програму та пріоритети свого піврічного головування у Комітеті міністрів Ради Європи. Воно формально розпочнеться 21 листопада. Гельсінкі приймуть естафету від Хорватії та у травні 2019 року передадуть її Франції.

НА РОЗДОРІЖЖІ НАГАЛЬНИХ РЕФОРМ

Фінське головування пройде у критичні – для сучасного та майбутнього Ради Європи – часи. Організація перебуває на роздоріжжі реформ та у процесі переосмислення спроможності виконувати покладені на нею Європейською конвенцією з прав людини завдання.

Осіння сесія ПАРЄ лише загострила наявні суперечності, показала неефективність організації в умовах викликів та загроз, що становить для демократичної й мирної Європи агресивна Росія, включаючи фінансовий шантаж – погрози не сплачувати внески до бюджету РЄ та залишити організацію.

Цього разу українській делегації у ПАРЄ та адекватним демократичним силам серед країн-членів вдалося перемогти проросійське лобі в Раді Європі. Адже окремі політики та європейські уряди є надто глибоко заангажованими Кремлем, залежать від РФ і політично, й економічно та намагаються або не помічати, або відкрито відкидати всю російську агресивну сутність, включаючи її присутність у самій РЄ.

Відтак, фінське головування у РЄ пройде за складних політичних обставин та, безперечно, в умовах політичного тиску з боку Росії, а також деяких друзів Москви, що ще залишилися на континенті.

«Фінляндія розпочне головування у час, коли Рада Європи стоїть перед багатьма політичними і економічними викликами. Головні політичні питання включатимуть право голосу Росії та несплату фінансових внесків до РЄ», – офіційно-дипломатично заявило міністерство закордонних справ Фінляндії.

Також Гельсінкі погоджуються із нагальною критичністю реформування організації. Йдеться про удосконалення її структури, а також процедур і регламентів ухвалення рішень.

«ЛЕТО В КРЫМУ» ЯК НАОЧНИЙ ВИКЛИК ДЛЯ РЄ

Цими днями у холі Палацу Європи (головної будівлі РЄ) проходить організована Постпредставництвом Росії виставка дерев'яних скульптур та фотографій на тему «розмаїття російських облич». На фото представлені люди та колорит життя «российской цивилизации» у багатьох регіонах РФ. Серед світлин є одна під назвою, цитую в оригіналі – «Лето в Крыму» – де зображені діти. Тобто на території Ради Європи, що покликана захищати права людини, міжнародне право та територіальну цілісність країн-членів, Росія представила український окупований Крим як свій регіон.

Це неприпустимо, адже є елементом російської пропаганди, спробою легалізації окупації та агресії, ляпасом самій РЄ. Це вкотре засвідчує, що організація має приховані (і не лише) подвійні стандарти та перебуває під впливом країни-агресора.

НОВИЙ ГЕНСЕК: БОРОТЬБА ЗА ПОСТ РОЗПОЧАЛАСЯ

Із дієвою імплементацією реформ у політичних колах Ради Європи, включаючи делегатів України у ПАРЄ, пов'язують особистість нового генерального секретаря організації. Чергові вибори генсека пройдуть у червні наступного року. Дедлайн для висунення кандидатів завершується 10 січня 2019-го. Процес дуже складний, що також несе політичні виклики для фінського головування.

До слова, для України – це принципове питання у протидії проросійському лобі, що намагатиметься просунути лояльного для Москви політика. Але про конкретні особистості на даному етапі говорити ще зарано. Боротьба поки що не помітна, закулісна, але вона триває.

ТРИ ПРІОРИТЕТИ «СУТНОСТІ ЄВРОПИ»

Програма головування Фінляндії називається (або має гасло) «Сутність Європи». Це цілком збалансований документ, який повною мірою відповідає цінностям, принципам, меті та завданням діяльності РЄ. Але, звичайно, з урахуванням викликів та загроз, актуальних для сучасного світу.

«Головною метою програми є подальше зміцнення надзвичайно важливої діяльності Ради Європи з утвердження прав людини, демократії та верховенства права», – наголошують  у Гельсінкі.

Програма визначає три пріоритети.

Йдеться про зміцнення системи прав людини та верховенства права у Європі. Серед особливостей тут відзначається необхідність забезпечення прав людини в умовах розвитку технологій штучного інтелекту.

Проблема штучного інтелекту та прав людини сьогодні насправді набула особливої актуальності. І це питання активно піднімається не лише на рівні РЄ, а також в інших регіональних та глобальних організаціях. Серед найбільш доступних для пересічних громадян прикладів наводиться такий: якщо безпілотний транспортний засіб, тобто керований автоматично, без водія, здійснить ДТП, що призведе до загибелі або травмування людини – хто за це відповідатиме – комп'ютер, робот чи його розробник? Як за такого розвитку та поширення сучасних технологій захистити права людини?

«Штучний інтелект несе переваги для нашого повсякденного життя, але, водночас, необхідно розглянути етичні та правові питання, що він порушує. Що штучний інтелект означає для прав людини?», – намагатимуться знайти відповідь Гельсінкі.

Також головування зосередиться на підтримці рівності та прав жінок. У цьому аспекті Фінляндія наголошує, окрім іншого, на захисті прав жінок ромської національності.

«Ми підтримуємо зусилля із викорінення насильства проти жінок, покращення ситуації для ромських жінок, а також питання стосовно уникнення дискримінації», – зазначено у програмі.

Серед актуальних кампаній, розпочатих Радою Європи, у програмі також згадується протидія сексуальному використанню дітей у сфері спорту.

Третім пріоритетом є відкритість та інклюзивність із зосередженням уваги на молодих людях та запобіганні радикалізму.

Термін «інклюзивність» є відносно новим для української політичної, публіцистичної та розмовної лексики. Він означає широке врахування інтересів людей, якнайширше залучення громадян до суспільного життя, що, власне, й відповідає принципам та цінностям Ради Європи.

Окремо у Комітеті міністрів РЄ Фінляндія порушить питання підтримки активістів у сфері захисту прав людини. І це особливо актуально для України сьогодні.

«Підтримка правозахисників є надзвичайно важливою в умовах зростання викликів та звуження можливостей для громадянського суспільства», – відзначається у тексті програми.

ЮВІЛЕЇ РЄ: ЧИ ВАЖЛИВІШІ ЦІННОСТІ ЗА РОСІЙСЬКИЙ ШАНТАЖ?

Наостанок – про приємні ювілейні події, які також випадають на фінське головування. Про це окремо згадується у програмі. У першій половині 2019 року відзначатиметься 70-та річниця створення Ради Європи; 60-та річниця Європейського суду з прав людини; 20-річчя відтоді, коли ЄСПЛ розпочав приймати індивідуальні позови від громадян; а також 20-та річниця створення інституту Комісара з прав людини РЄ.

Як урочисто відзначають у Гельсінкі, ці річниці стануть нагодою наголосити на досягненнях цих інституцій із захисту прав людини.

Наскільки вони будуть спроможними та ефективними у подальшому – покаже дієвість реформ самої Ради Європи та її спроможність зробити принциповий вибір: чи цінності є важливішими за російські гроші та шантаж?

Андрій Лавренюк, Страсбург

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-