Вибори до Конгресу США: Що втратив та зберіг Дональд Трамп?
Американський президент від Республіканської партії Дональд Трамп очікував від проміжних виборів до Конгресу гіршого. Інакше, як іще можна пояснити його допис у Твіттері в ніч після голосувань про "величезний успіх", коли стало зрозумілим, що республіканці втратили контроль над Палатою представників? Демократи отримали першу визначну перемогу через два роки після поразки Гілларі Клінтон, і це, очевидно, матиме істотний вплив на подальшу політику Білого дому.
З іншого боку, міг статися й гірший сценарій для команди Трампа, адже втрата більшості в Сенаті означала би гарантовану катастрофу для будь-якої значної ініціативи й гучної "реформи" адміністрації. Що втратив Трамп і чим йому загрожує лідерство демократів у нижній палаті американського Конгресу?
"ІСТОРИЧНА" ПЕРЕМОГА
Ще до офіційного оголошення результатів виборів провідні американські медіа на підставі аналізу віддали перемогу демократам у Палаті представників, а також констатували, що республіканці збережуть більшість у Сенаті. З точки зору внутрішньої політики, це обіцяє бути відчутними змінами для кабінету Трампа.
Демократи вперше за вісім років добилися перемоги в нижній палаті, що само по собі виглядає як перемога в історичному контексті. Це означає не тільки їхню перевагу за кількістю голосів, але також, що не менш важливо, – призначення демократів на керівні посади в усіх комітетах нижньої палати Конгресу.
По-перше, йдеться про можливість відновлення розслідування про змову кампанії Трампа з росіянами під час президентських виборів 2016 року, яке конгресмени-республіканці поспішили згорнути в Палаті представників у березні.
По-друге, нижня палата Конгресу відіграє ключову роль у просуванні законодавства, пов'язаного, насамперед, із бюджетним фінансуванням, що дуже важливо не тільки для нових, але й для затверджених раніше законодавчих ініціатив. Крім того, демократам відтепер набагато легше буде ініціювати процедуру імпічменту (не тільки президента) як на рівні комітетів, так і під час основного голосування в палаті, яке вимагає простої більшості конгресменів. Але цього недостатньо: за процедурою, далі питання імпічменту має вирішувати Сенат, де потрібна підтримка щонайменше двох третин голосів. Тому навіть з урахуванням нових умов, Дональд Трамп не мусить переживати щодо погроз імпічменту, оскільки Сенат продовжує контролюватися більшістю його однопартійців.
РОСІЙСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ І ТРАМП
Тим не менше, якщо говорити про загрозу імпічменту для глави Білого дому, вона напряму залежить від результатів розслідування команди спецпрокурора США Роберта Мюллера. Протягом останніх тижнів він утримувався від резонансних оголошень про підозри, а також від обвинувальних та судових процесів. Прихильники Трампа і, що цікаво, російські ЗМІ розгорнули цілу медіа-кампанію, стверджуючи, що Мюллер нічого не знайшов і тепер намагається тихо згорнути слідство без оголошення нікчемних результатів. Натомість, із пояснень самого слідства стало зрозумілим, що Мюллер навмисно утримувався від гучних кроків, аби його самого не звинуватили у спробах вплинути на проміжні вибори до Конгресу. Він просто продовжував послідовно збирати нові докази.
Виходячи з цього, можна очікувати вже ближчим часом оголошення нових звинувачень, а також виклики нових свідків на інтерв'ю зі слідчими, які розслідують злочинні дії Росії щодо втручання у внутрішні справи США.
У цьому зв'язку демократична більшість у Палаті представників може посприяти слідству Мюллера, а також збільшенню політичного резонансу навколо нових епізодів розслідування. Достатньо лише призначати регулярні слухання в Конгресі по цій справі, що тепер не вимагатиме особливих зусиль від демократів.
Тим не менше, імпічмент президента можливий лише за умови, якщо його підтримає певна кількість республіканців у Сенаті. А це стане реальним, коли докази розслідування спецпрокурора виглядатимуть серйозними, резонансними й неспростовними. До речі, тут головну роль може зіграти не тільки розслідування ролі Росії у виборах, але й інші чинники, наприклад, – дослідження бізнес-діяльності магната Трампа й ретельне вивчення його податкових декларацій, оприлюднення яких чинний президент досі уникає.
ВПЛИВ НА РИНКИ
Зміна політичної палітри в американському Конгресі посилює дисбаланс і на міжнародних ринках. Ще зранку вівторка, коли у США лише відкрилися виборчі дільниці, біржі почали торги на занижених ставках. Міжнародні інвестори, які й так останнім часом вимушені проявляти гнучкість на тлі торговельних війн, цього разу продемонстрували "застережливий настрій".
Відомо, що ринки реагують пропорційно на будь-які політичні зміни в країні. Послаблення контролю республіканців у Конгресі означає лише більше складнощів для нинішнього уряду просувати власні ініціативи. Це стосується і податкової реформи, і торговельних відносин, і соціальних витрат, зокрема, на медобслуговування, а також інших чинників, які встигла охопити за майже два роки адміністрація Трампа. До того ж, ідеться також про зовнішню допомогу США іншим країнам, яка також здійснюється за бюджетні кошти.
Водночас, на тлі підвищення митних ставок, які породили справжні торговельні війни США з іншими країнами, будь-яке посилення політичної нестабільності у Вашингтоні дедалі збільшує ризики для здоров'я глобальної економіки. Перші негативні ознаки вже з'явилися на ринках. Зокрема, американський фондовий індекс S&P 500 у жовтні мав найнижчий показник за останні сім років. Тому для інвесторів зараз важливо побачити стабільність в американській політиці, а також ознаки перемир'я у торговельних суперечках між США, Китаєм та іншими країнами. Чи вдасться це забезпечити адміністрації Трампа в нових політичних умовах – залежить скоріше від самого президента США та його оточення.
НОВИЙ КОНГРЕС І УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ
З політичної точки зору українське питання користується майже одностайною підтримкою в обох палатах американського Конгресу. Про це свідчать, насамперед, голосування в останні роки законів із санкціями проти Росії, прийняття рішень по Криму, по визнанню Голодомору геноцидом українського народу, а також двопартійні заяви сенаторів і конгресменів. Водночас, важливо, що в Конгресі діють два Українських кокуси, які наразі об'єднують 65 законодавців як Республіканської, так і Демократичної партій.
Крім того, останнім часом підтримка України з боку адміністрації США також не викликала суперечок між Білим домом і Конгресом, у тому числі, в принциповому питанні щодо надання летальної зброї українському війську. Через це зміна розстановки політичних сил у Конгресі не повинна вплинути на політичну підтримку України з боку Сполучених Штатів.
Тим не менше, Україна як країна з економікою, що розвивається, залишається вразливою до глобальних економічних змін і потрясінь. Тому фактор політичної стабільності у Вашингтоні, а також реакція ринків на ситуацію залишатиметься для України у фокусі особливої уваги.
ІСПИТ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА
У США звикли називати проміжні вибори до Конгресу "іспитом" для президента й політичної партії, яку він представляє. Попри зовнішню та внутрішню критику, що обрушилась на Дональда Трампа від початку його обрання, республіканцям усе ж вдалося зберегти більшість у Сенаті. Насправді це означає багато для Трампа, враховуючи те, що втрата партійного контролю над Палатою представників на цьому етапі президентства – стабільна історична тенденція.
Контроль Сенату – це можливість призначати та змінювати міністрів, послів і федеральних суддів, що досі (після майже двох років) залишається актуальним для Білого дому. Це також вагома спроможність впливати на законотворчі процеси, яка, втім, і так певною мірою була у республіканської адміністрації Трампа.
Тим не менше, отримання демократами контролю над Палатою представників лише зміцнює механізм балансу й противаг у політичній системі Сполучених Штатів. Це означає більше можливостей для стриманої внутрішньої і зовнішньої політики США, що водночас не повинно позначитися на українському питанні.
Тим часом, у подальшому можна очікувати поновлення активності "російського" розслідування спецпрокурора Мюллера, яке, в залежності від результатів, здатне суттєво зашкодити президентству Трампа – більше, ніж вибори до Конгресу.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
