Три події світу. Потужна Меркель, дуплет у Туреччині та санкції з подвійним дном
Федеральний канцлер Німеччини відвідала Київ та Варшаву. Петро Порошенко провів плідні перемовини у Туреччині. Путін поєднав заклики до повернення співвітчизників з турботою про православ'я. Росія запровадила санкції проти українських фізичних та юридичних осіб.
Ангела Меркель навіть після заяви про майбутню відставку залишається найпотужнішим європейським політиком. Її візит до Києва мав продемонструвати стратегічний характер відносин Києва та Берліна попри те, що у німецькій столиці, скажімо, до NordStream2 ставляться з погано прихованою симпатією. Федеральний канцлер встигла за половину доби провести переговори з президентом, прем’єром, парламентаріями, зустрітися з представниками НУО та студентами. Вона наче давала майстер-клас європейської політики для представників країни, що перебувають на перехідному етапі розвитку. І – що приємно – наголошувала на необхідності збереження Україно статусу транзитера не лише у Києві, але і Варшаві.
Візит Петра Порошенка до Туреччини виявився результативним. І справа не лише у запевненні Реджепа Ердогана, що Анкара ніколи не визнає анексію Криму, та очікуванні підписання між нашими країнами угоди про зону вільної торгівлі до кінця поточного року. Президент України підписав з Вселенським патріархом Варфоломієм угоду про співпрацю та взаємодію, яка створила формальні підстави для отримання томосу про автокефалію Українською православною церквою. Тепер справа за духовними отцями. Порошенка ж тим часом завзято критикують з Росії та представники УПЦ МП.
Олександр Лукашенко під час сесії Мюнхенської конференції з питань безпеки у Мінську вирішив продовжити розпочате наприкінці жовтня у Гомелі. Президент Білорусі висловив готовність направити своїх військових як миротворців на російсько-український кордон та забезпечити проведення виборів на окупованому Донбасі, приналежність якого Україні він не ставить під сумнів. Незмінного протягом 24 років лідера Білорусі не збентежив факт перебування його країни у складі ОДКБ та брак підготовлених миротворців у лавах білоруської армії. Лукашенку потрібно постійно маневрувати, щоб зберігати хоча б формальну незалежність від Кремля.
Росія запровадила санкції проти 322 фізичних та 68 юридичних осіб. Зазвичай подібний крок підсанкційними особами сприймається з занепокоєнням, проте у цьому випадку ситуація дещо інша. У Москві оприлюднили список, у якому важко знайти логіку та послідовність, а мотивацією його складання виглядає штучне підсилення іміджу «ворогів Росії» для окремих українських політиків. Думаю, що на цьому Москва не зупиниться.
