Росія психує, отже Україна й її церква – на правильному шляху
Під час виступу на Всесвітньому російському церковному соборі президент Росії Володимир Путін наголосив, що втручання у церковне життя на пострадянському просторі загрожує руйнуванням цивілізаційних цінностей.
Ця реакція правителя на можливе надання автокефалії Українській православній церкві демонструє, що Путін прекрасно розуміє, з якими викликами зіткнулася «цивілізація зла», інтереси якої він відстоює в сучасному світі.
Російська церква була берегинею традицій цієї цивілізації протягом століть – і тоді, коли її ієрархи фактично очолили процес оформлення нової держави в епоху перших Романових, і коли церква разом з державою займалася фізичним знищенням церковних «дисидентів»-старообрядців, і коли церква синодального періоду стала частиною державної машини, і коли церква часів патріарха Сергія погодилася служити Сталіну, і коли церква часів патріарха Кирила погодилася служити Путіну. Безпардонне використання церкви для насадження імперії було і на чужих територіях – перш за все на території України, після фактичного захоплення московськими чиновниками в рясах Київської митрополії.
Зараз все це завершується. Після рішення Синоду Константинопольського патріархату в Україні залишилася лише його власна митрополія – ну, і ще група розкольників з РПЦ, яка всупереч канонам і здоровому глузду намагається захистити інтереси Путіна і Кирила в Україні. Але вже ясно, що цю групу приречено, що між священиками РПЦ і українською паствою – глибокий цивілізаційний розкол, розкол між своїми і чужими на українській землі.
Путін не може цього не помічати. Він говорить про те, що руйнуються «цивілізаційні цінності і той культурно-історичний простір, який складалися століттями». І він має рацію. Кілька століть знущання Москви над Україною – в тому числі і з безпардонним використанням віри і церкви – йдуть прахом.
Роздратування Путіна свідчить, що Україна й її церква – на правильному шляху.
Віталій Портников
FB
реклама