Місцеві вибори в Польщі. Хто переміг?

Місцеві вибори в Польщі. Хто переміг?

Блоги
1395
Ukrinform
Мабуть, легше сказати, хто програв

Польща пережила черговий етап політичного суперництва – вибори до органів самоврядування та одночасно вибори мерів міст. Місцеві вибори є першою ланкою тривалих перегонів: у 2019 році – обрання національного парламенту і євродепутатів, а в наступному – уже й президентська виборча кампанія. Зрозуміло, що зацікавленість результатами голосування польських громадян є величезною як усередині Польщі, так і в європейських сусідів. Україна – не виняток.

Голосування в минулу неділю було велелюдним, значно активнішим, ніж чотири роки тому. І ось увечері – перші показники екзит-полів. Хто переміг? 

Відразу три партії заявили про свою перемогу: Право і справедливість (PiS ), Громадянська коаліція (КО) та Партія народного сторонництва (PSL) – спрощено – аграрна. Перша з них здобула більшість мандатів у воєводських сеймиках (близько  33%), друга перемогла у більшості виборів мерів, третя отримала найкращий результат у цьому сторіччі (16,6%) і цим пишається.

Проте, легше сказати, хто програв. Парадоксально, але найбільший програш – у владної партії PiS. Хоча партія пішла вперед у порівнянні з попередніми виборами, але впевненість, що не лише в урядовій, але й у периферійній Польщі  запанує новий порядок, розвіялась із першими показниками опитувань. PiS обіцяла, що переступить 40% поріг, що перебере владу в декількох воєводствах. Вийшло, що заміна місцевих виборів на плебісцит підтримки діючої влади (Уряду та Президента) обернулась проти неї. Ще в день виборів керівник опозиційної Громадянської коаліції заявив, що «вже завтра будемо будувати коаліцію із PSL». До них на місцях очікувано приєднаються депутати із лівої партії SLD (5,7%) та безпартійні (6,3%). Отже, "анти - PiS " може заблокувати партію Я. Качинського в більшості сеймиків. Конкретно, із 10 виграних сеймиків владу можуть отримати найбільше у 5-6. А це  – третина воєводств Польщі. 

Лідер правлячої партії Я.Качинський змушений був повідомити, хто винен. Він не був оригінальним – винні ворожі медіа та fake-новини. А ще згадують Європейський суд з прав людини, який за два дні до виборів "заморозив" новоприйнятий Закон про Верховний суд Польщі, визнавши його таким, що суперечить нормам європейського права. Незалежні від влади видання називали таку перемогу "перемогою, що болить", "перемогою на папері".

Найбільший позитивний результат здобула аграрна PSL. Ніхто цього не очікував, ніхто і не приховує, що це – велика несподіванка. Польські фермери – знову в першій політичній лізі.

Безпартійні також є переможцями кампанії. Вони виставили своїх кандидатів лише у двох третинах воєводств і отримали хороший результат. Це означає, що безпартійні стануть важливим та істотним гравцем у формуванні коаліцій на місцях (якщо вжити український штамп – золота акція).

Можливі союзники партії влади – антиукраїнська група Kukiz,15 набрала близько 6%, отже суттєво допомогти PiS не взмозі. Це означає, що партійні діячі PiS  не матимуть змоги політично і адміністративно тиснути на бюджети міст і воєводств, як втручаються в державну скарбницю. А чиновники та поліціянти в польських регіонах перестануть боятися представників "PiSовськоі" влади.

Про суттєвий виграш у містах справедливо заявляє опозиційна Громадянська коаліція, складена із трьох частин – споріднених партій. Блискуча перемога її висуванця Рафала Тжасковського у Варшаві вже в першому турі є надихаючим стимулом для розвитку успіху.

У сусідніх з Україною великих містах перемогли досвідчені управлінці, а не політики. В Любліні Кристоф Жук стане втретє президентом міста і, мабуть, матиме свою більшість у Раді міста. Тадеуш Ференс буде керувати Жешовом (Ряшів) п'яту каденцію, хоча є найстаршим кандидатом із усіх 107-и керівників польських міст і містечок, виграв у 1-у турі розбивши кандидата від PiS двократною кількістю голосів. Рекорд встановив президент міста Вальбжих (Громадянська коаліція), який на восьмому році керівництва мерією отримав найвищий результат - 85%.

І що далі? Наступний політичний старт – вибори до Європейського парламенту (травень 2019). Напевно, це буде дуже невигідна кампанія для PiS. Її діячі гостро протиставляють себе інституціїям ЄС. Не найліпші відносини вони сформували з лідерами Франції, та й Німеччини. Каденція Голови Єврокомісії Жан-Клод Юнкера закінчується менш як за рік. Вірогідні  кандидати від головної нині фракції Європейської народної партії німець Манфред Вебер та Александер Стубб з Фінляндії чітко дотримуються норм європейського співжиття в усіх правових питаннях та критикують законодавчі новели Варшави. А можливий кандидат від другої по величині фракції – Партії європейських соціалістів Франс Тіммерманс взагалі очолює процес розгляду санкцій проти Польщі за спроби підпорядкувати суддівський корпус діючій владі. Тому, як і на недільних виборах місцевої влади виборці думали про оборону незалежності самоврядування, так і на виборах до Парламенту Європи думатимуть  про оборону польських позицій в ЄС.

А затим, в травні 2020 року – і вибори Президента Республіки Польща.

Як не дивно, ці вибори показали подібність польської ситуації із українською 2004 та 2012 років. Країна поділена політично на Північний-Захід, налаштований більш проєвропейськи, та Південний-Схід, що симпатизує владі. В будь-якому разі, міністру Клімкіну під час наступного візиту до Варшави ймовірно трішки легше буде дискутувати.

Сергій Шевчук

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-