Місцеві вибори в Польщі: у кожного своя перемога

У неділю ввечері польські інформаційні телеканали оприлюднили результати екзит-полів, які не принесли якихось сенсаційних новин.

Як і очікувалося, у виборах до сеймиків воєводств (аналог українських облрад) найбільше голосів здобула влада – "Об'єднана правиця". Натомість, мерами найбільших польських міст стали представники опозиційної "Громадянської коаліції". Відтак, у кожного з двох найбільших конкурентів був привід радіти і переконувати, що саме у суперника склянка є напівпорожньою.

ПЕРИФЕРІЇ – ЗА ВЛАДУ

Польські політики змогли змотивувати місцевого виборця піти в неділю на виборчу дільницю: явка склала понад 50%, а значить є найвищою з 1990 року. Для всіх політичних сил вибори були дуже важливими, а тому вони змогли переконати своїх прихильників усе ж не марнувати своє право голосу.

Результати екзит-полів, які оголошено відразу після закриття виборчих дільниць о 21:00 за місцевим часом, викликали захоплення як в оточенні Ярослава Качинського, так і їхніх опонентів із ліберального табору. І в кожного була своя причина.

Правоконсервативна "Об'єднана правиця" (коаліція партій "Право і Справедливість" (PiS), "Солідарна Польща" і "Порозуміння") із нинішніми понад 32% покращила результат 4-річної давнини партії PiS , яка тоді йшла на вибори самостійно, на понад 5%. Качинський не приховував своєї радості: "Ми вчетверте перемогли з результатом, що є добрим прогнозом на майбутнє, на парламентські вибори". Візуально ця перевага влади виглядає ще більш переконливо: у виборах до сеймиків воєводств провладні сили перемогли в 9-ти з 16-ти регіонів, в основному на сході країни. Як наполягає один з лідерів PiS Ришард Терлецький, це означає, що замість нинішнього одного Підкарпатського воєводства, влада матиме депутатську більшість ще як мінімум у кількох.

МЕТРОПОЛІЇ – ЗА ОПОЗИЦІЮ

Однак ці емоції студить один із лідерів опозиції, очільник "Громадянської платформи" Гжегож Схетина. "Вони не матимуть більшості у сеймиках, це видно вже зараз", – переконує політик. Він вважає, що Качинський і Ко стали на ті ж граблі, що й чотири роки тому. Мовляв, ну й що з того, що вони незначно перемогли у сеймиках воєводств, якщо посварилися з усіма і не зможуть ні з ким сформувати коаліцію. Частково Схетина має рацію, оскільки Польська селянська партія (PSL), яка з близько 17%  посіла третій результат на виборах, уже задекларувала, що за жодних обставин не об'єднуватиметься з "Об'єднаною правицею". Відтак, "селянам" знову може бути по дорозі з лібералами із "Громадянської коаліції". У такому випадку арифметика буде на боці широкої коаліції: 41% проти 32% нинішньої влади.

Проте, свою "напівповну склянку" ліберальна опозиція все ж побачила зовсім не там. Її око більше потішили результати виборів мерів міст, передусім у Варшаві. За польську столицю розгорнулася справжня битва між владою й опозицією. Представник правлячого табору, заступник міністра юстиції Патрик Які хоч і поступався в соцопитуваннях конкуренту, але сподівався на другий тур, де можна було б спробувати схилити шальки терезів на свою користь. Але дива не сталося: кандидат від опозиції, депутат Сейму Рафал Тшасковський упевнено, з понад 20-відстоковим відривом, перемагає вже у першому турі.  "Об'єднана правиця" явно не очікувала такої нищівної поразки. Але ця тенденція повторилася і в інших великих містах. У Вроцлаві, Познані, Любліні, Лодзі, Білостоку  мерами стали представники від опозиції.

З великих польських міст кандидат, якого підтримувала влада, переміг лише у Катовіце. Щоправда, кандидати "Об'єднаної правиці" мають ще шанси поборотися за мерські посади в кількох інших великих містах у другому турі виборів, 4 листопада. Однак, у тому ж Кракові чи Гданську, представники влади не є фаворитами, а перебувають у ролях наздоганяючих.

У місцевих виборах у Польщі брали участь близько 90 етнічних українців. Більшість з них балотувалися до рад на найнижчому рівні. Тому, їх вплив на регіональну політику не буде значним.

Хоча всі політичні сили, підбадьорюючи свого виборця, відрапортували про свою перемогу, все ж можна відзначити певні об'єктивні тенденції. Попри те, що правляча "Об'єднана правиця" у порівнянні з попередніми місцевими виборами покращила свій результат, вона все ж втратила 5% у порівнянні з парламентськими виборами 2015 року. Чи це означає, що соціальні проекти урядів Шидло і Моравецького вже не справляють враження на вдячного виборця? Поки ще зарано це стверджувати, але політичній силі Качинського потрібно взяти цей фактор до уваги перед підготовкою стратегій до парламентських і президентських виборів 2019 та 2020 років.

Очевидним є також факт, що правоконсервативна влада поки що з тріском програє ліберальній опозиції у великих містах країни. Тому, навряд чи вона й далі боротиметься за великі метрополії. У наступних виборчих кампаніях, швидше за все, вона ще більше робитиме ставку на село і невеликі міста, витісняючи звідти "селян" з PSL.

Ліберальній опозиції складно переконувати виборця у збереженні статус-кво. Її позиція у результаті цих виборів дещо послабшала, але позиційно вона втратила не так вже й багато. Натомість, приклади успішних перемог, наприклад, за посаду мера Варшави в умовах активного застосування владою адмінресурсу, може емоційно стабілізувати лібералів й надихнути їх на подальші активні дії, щоб зупинити негативні для себе тенденції останніх трьох-чотирьох років.

Юрій Банахевич, Варшава.

Фото на першій сторінці: / Global Look Press