Чим важливий візит Франциска для Вільнюса й Києва. І чим неприємний для Москви

Чим важливий візит Франциска для Вільнюса й Києва. І чим неприємний для Москви

1264
Ukrinform
Завершився дводенний візит до Литви Папи Римського

Минулого разу країни Балтії, зокрема й Литву, Папа Римський відвідував рівно 25 років тому, і це був Іван Павло II. У цьому факті важливе все – і число, й ім'я.

Тоді, у 1993-му році, балтійські країни відзначали 75-річчя набуття (у випадку з Литвою – відновлення) незалежності. Цьогоріч Балтійські Республіки відзначають сторіччя тих доленосних подій, і Понтифік, звичайно ж, не міг залишити поза увагою таку дату.

Ще показовіша особистість Понтифіка, який відвідав Литву, Латвію та Естонію під час минулого ювілею. Іван Павло II, папа з Польщі – видатна особистість, ніколи не брав і не визнавав світоглядні підходи радянської системи, яка вся була побудована на придушенні людини та її волі. Для тієї системи Іван Павло II був небажаний і небезпечний. Але в підсумку впав саме «непорушний» СРСР, а Іван Павло продовжував нести людству свої гуманістичні ідеї. Тоді, в 1993 році, візит Папи в Литву, Латвію та Естонію виявився для нього переможним, на практиці довів торжество його позиції.

Зараз, на час відвідання балтійських країн Папою Франциском, ситуація в світі і Європі склалася зовсім інша...

«ЛИТВА – МІСТ МІЖ ЗАХОДОМ І СХОДОМ». ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

У ході візиту Франциском було сказано багато цікавого, важливого й... дипломатичного, що допускає різні тлумачення. Якщо дивитися, які його слова, сказані в Литві, цитували найчастіше, то, мабуть, ось вони: «Зав'язуючи діалог, залишаючись відкритими й розуміючи, ви можете стати мостом між Східною і Західною Європою».

Відомий ватиканський аналітик Андреа Гаргльядуччі розглядає ці слова Франциска про те, що регіони Європи повинні співпрацювати, як ознаку продовження політики попередника. «Це (заява про Литву як міст, – О. К.) безпосередньо пов'язане з папою Іваном Павлом II і його заявами про те, що Європа може існувати тільки з обома легенями, а між двома цими легенями має бути серце», – вважає Гаргльядуччі.

Частка правди в цих словах, звісно, є. Але далі починаються нюанси, деталі, тому що цю «об'єднавчу» тезу можна тлумачити по-різному. Можливість подвійного тлумачення ніяк не могла проґавити кремлівська пропаганда.

РОСІЙСЬКІ «ІГРИ РОЗУМУ»

Російські пропагандисти підхопили цю тезу Папи з показовою жвавістю. Саме ці слова про «міст» стали найцитованішими в російському інформаційної полі. І чи потрібно додатково пояснювати, що заклик Понтифіка до народів Балтії бути «відкритими й розуміти» російськими казкарями тлумачиться виключно як «розуміти Путіна/Росію».

Але у Франциска саме ця фраза не має однозначного трактування. «Східна Європа» – це ж не обов'язково Росія. Є ще країни «Східного партнерства», наприклад. Тим більше, що далі Папа продовжив думку: «Це плоди історії, які ваша нація може запропонувати світовій спільноті, особливо Євросоюзу». Євросоюзу!

Взагалі, відносини папи Римського і Московського патріархату – це окрема й дуже цікава тема, особливо зараз, коли запущено механізм надання автокефалії Українській церкві.

Російські аналітики, зокрема й ліберальні, часто стверджують, що Франциск, нібито, – таємний союзник Кирила. Думається, така інтерпретація містить явну перетримку, адже дипломатичну ввічливість ніколи й нікому не варто сприймати як гарячу підтримку.

Росія – велика країна, в якій живуть сотні тисяч католиків. З цієї причини Ватикан, у будь-якому разі, підтримуватиме відносини з Кремлем, якомога доброзичливіші. Але це в жодному разі не є знаком якоїсь особливої «союзницької» підтримки.

Показово, що минулого літа Франциск протягом одного тижня зустрівся і з Патріархом Варфоломієм, і з посланцем Кирила – «міністром закордонних справ» РПЦ митрополитом Іларіоном. І якихось особливих заяв за підсумками цих зустрічей не пролунало.

Що з цього випливає?

Тільки те, що Римська католицька церква, ця світова й найбільша християнська конфесія, не втручатиметься в церковне переформатування всередині православного світу. Дії від зворотного були б дивними для ватиканської дипломатії з її багатовіковими традиціями. Можна очікувати, що Ватикан стане рівновіддалено стежити за розвитком подій. І після того, як усе станеться, вибудовуватиме відносини з православним світом, виходячи з нових реалій.

ПОСЛАННЯ ФРАНЦИСКА

Якими ж були інші послання Папи Римського в Литві?

Ім'я Франциска має особливе значення для світового католицизму. Воно асоціюється з ім'ям одного з найбільших святих – Франциска Ассизького, який вважається світовим символом аскетизму, радісної миролюбності у ставленні до світу, людини, природи.

У промовах Папи в Литві відчувався його духовний зв'язок із Франциском Ассизским. Він говорив про милосердя і про тих людей, які його потребують. У цьому контексті більш ніж доречно навести кілька прямих цитат:

«...Хто з нас буде тими самими малими, найнужденнішими, яких ми зобов'язані прийняти в столітті нашої державності?.. Можливо, це етнічні меншини нашого міста або безробітні, які змушені емігрувати. Можливо, це самотні люди похилого віку, а, можливо, молоді люди, які не знаходять сенсу життя, бо втратили своє коріння...»

«...Чинімо опір тому індивідуалізму, який відмежовує нас від інших, робить егоцентричними, пихатими, тими, хто дбає лише про свій імідж і своє благо... Життя, проведене стоячи навпроти дзеркала, некрасиве. Красиве життя з іншими - в родині, з друзями, у боротьбі разом зі своїм народом...»

«...Не нудно говорити зі старими!.. Не забувайте свої національні корені, пам'ятайте про минуле, говоріть зі старими. Ідіть і знайдіть їх, і нехай вони вам розкажуть про коріння, радощі, страждання, цінності вашого народу. Дійшовши до коренів, таким чином, ви продовжите історію свого народу».

Чи варто казати, що звернення до національних коренів завжди знаходить вдячний відгук у Балтії.

...Маленька, але точна деталь: організатори серед сувенірів у прес-центрі підготували один дуже простий, але тонкий, саме в дусі Франциска. Це були дві стопки з листівками образу Остробрамської (Востробрамської) Божої Матері (святиня багатьох народів: литовців, білорусів, поляків, українців) – тієї самої, до якої Папа молився в перший день візиту. На одній – Мадонна у славі, в золотому окладі, з короною. А на іншій – така, якою її створив іконописець: у простому вбранні і при цьому не менш прекрасна. Ці дві листівки, поставлені поруч, теж чудово ілюструють ідеї Франциска про милосердя і співчуття.

До речі, в Росії, ґрунтуючись на цих позиціях Папи, часто намагаються розмірковувати про його «антиамериканізм» і навіть про «лівизну» у поглядах. Міркують, як це часто трапляється нині в Росії, помилково, підганяючи дійсність під пропагандистські стереотипи.

БОРОТЬБА ЗІ СПАДЩИНОЮ ТОТАЛІТАРИЗМУ Й ПІДТРИМКА УКРАЇНИ

Взагалі, тема долучення до національних коренів (народу, країни) набула в литовському візиті Франциска дуже важливого звучання.

На самому початку візиту, після спілкування з Президентом Далею Грібаускайте, Папа звернувся до литовців на площі перед президентським палацом: «Це століття для вас було позначене безліччю випробувань і мук: ув'язненнями, засланнями».

Наступного дня, на своїй проповіді під час Святої Меси, Франциск розвинув цю тему і однозначно назвав тих, хто винен у муках литовців: «Вся Литва може свідчити про це, коли кидає в дрож від одного слова "Сибір", або "гетто" у Вільнюсі, Каунасі і в інших місцях».

Наприкінці візиту Франциск підтвердив сказане окремими відвідинами сакральних місць і особистою молитвою за загиблими.

У неділю Папа відвідав пам'ятник жертвам Вільнюського гетто і поклав квіти. Це був аж ніяк не розкішний вінок, а букет жовтих троянд зі скромним написом «Папа Франциск». Після покладення він попрямував до Музею окупації та боротьби за свободу, розташований у колишньому будинку КДБ Литви, оглянув камери, в яких свого часу перебували національні герої.

Важливо розуміти, що Папа вшанував пам'ять жертв нацистського та радянського режимів, не відокремлюючи радянський режим від нацистського. Цей факт сам по собі завдав сильного удару по російській пропаганді, яка всіляко намагається виправдати сталінську епоху і не допустити порівняння радянської влади з нацистами.

РОСПРОП І ЗВИНУВАЧЕННЯ В АНТИСЕМІТИЗМІ

Під час візиту Папи Франциска до Литви прозвучала ще одна надзвичайно важлива тема – тема Голокосту, відповідальність за який кремлівські ідеологи всіляко намагаються покласти на Литву та інші народи, які чинили опір радянській диктатурі.

Російська пропаганда намагається дискредитувати весь національно-визвольний рух Литви, вказуючи на окремих історичних персонажів, які брали участь у нацистській політиці знищення литовських євреїв, і старанно замовчує при цьому тему литовських «праведників світу», які з ризиком для себе і своїх близьких рятували єврейські родини від загибелі. Москва винайшла для своїх звинувачень навіть спеціальний термін – «новий антисемітизм», який наполегливо намагається приписати Литві та іншим народам Балтії.

Очільник литовського МЗС Лінас Лінкявічюс під час зустрічі з Понтифіком укотре розставив усі крапки над «i».

«Євреїв нацисти вбивали, вбивали їх литовські пособники. Цього ніхто ніколи не зможе забути. Але коли відбуваються трагічні події, випробування, з'являються люди, праведники, які не можуть із цим миритися, для яких правда, справедливість важливіша за їхні власні життя».

У цілому, в ході апостольського візиту Литва чітко показала необґрунтованість інспірованих Росією звинувачень у відродженні антисемітизму...

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ

До речі, про Лінкявичюса. Паралельно з прийняттям Папи Римського він провів іще одну важливу зустріч із главою УГКЦ Блаженнішим Святославом.

Блаженіший Святослав на Службі в Каунас
Блаженніший Святослав на Службі в Каунасі

Точніше кажучи, це була не просто зустріч. Дві делегації – МЗС Литви та УГКЦ – на рівних провели переговори, які ще раз підкреслили міжнародну суб'єктність Української греко-католицької церкви.

У потоці новин, пов'язаних із Томосом і процесами набуття автокефалії Українською православною церквою важливо не втратити цю новину, адже УГКЦ, поза сумнівом, за всього її міжнародного авторитету і великих контактів, братиме активну участь у становленні Української помісної церкви.

Про це удвічі важливіше пам'ятати саме зараз, адже, в міру розвитку ситуації з наданням автокефалії, Кремль починає штучно провокувати протиріччя в чотирикутнику Українська Помісна православна церква – Українська греко-католицька церква – Ватикан – Київ. У міру наближення України до Томосу робота Москви в цьому напрямку лише активізуватиметься.

Як не згадати в цьому контексті «об'єднавчі» ідеї Франциска, проголошені під час литовського візиту. Для України вони також звучать більш ніж актуально, особливо на сьогоднішньому непростому етапі її історії.

Взагалі треба сказати, що українська присутність у литовському візиті Франциска відчувалася всюди. У жовто-синіх прапорах, в українській мові: українські семінаристи, українські паломники, які приїжджали до Вільнюса й Каунаса цілими автобусами.

Українська громада Латвії в Аглоні / Фото Олега Кудрина, Укрінформ

Це зовсім не випадково. Україна проходить через випробування духу, стійкості й милосердя, які так високо цінуються у християн усього світу. Сам Святий Дух у християнській символіці часто зображують у вигляді голуба. Два потужні крила українського християнства – наче крила такого голуба, що допомагають Україні летіти...

Дводенний візит Папи Римського Франциска до Литва завершився. Він був дуже важливим і насиченим. Попереду – Латвія й Естонія. Там теж буде багато цікавого.

Олег Кудрін, Вільнюс-Каунас-Вільнюс

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>