Парламентська осінь у Канаді: український прогноз

Парламентська осінь у Канаді: український прогноз

937
Ukrinform
Наразі немає причин вважати, що Україна зникне з політичного радару Канади

Цього тижня в Оттаві розпочалася осіння сесія парламенту Канади, яка триватиме до кінця року. З огляду на наближення федеральних виборів, що пройдуть у Канаді в жовтні 2019 року, нинішня сесія обіцяє бути більш популістською і, як наслідок, менш ефективною, ніж попередні в чинному скликанні. Далася взнаки, зокрема, непередбачувана і часом майже ворожа по відношенню до канадської політики поведінка США, які були й залишаються головним партнером Канади.

Тому не виключено, що протягом найближчих місяців канадські народні обранці зосередяться, головним чином, на пошуку шляхів зменшення залежності від мінливого Вашингтона. Але можна припускати також, що у тривалих парламентських дискусіях канадських парламентарів знайдеться місце й для України, і навіть окреслити домінуючі політичні тренди з «українського» питання.

ВІЙСЬКОВА ПІДТРИМКА

Вже більше трьох років Канада надає Україні цінну військову підтримку у вигляді тренувальної місії “UNIFIER”. В рамках цієї місії близько 200 канадських військовослужбовців передають Збройним Силам України «західну» філософію сучасного бою та відповідні підходи до тактики військових дій. За цей час канадські інструктори провели заняття із майже 8 тисячами українських військовослужбовців.

Фото: Canadian Armed Forces in Ukraine, Facebook
Фото: Canadian Armed Forces in Ukraine, Facebook

Окрім суттєвого внеску в підвищення обороноздатності України, UNIFIER також надсилає ворогам України чіткий сигнал щодо підтримки нашої держави у її боротьбі з російською агресією як із боку Канади, так і ширшою міжнародною спільнотою.

Утім, чинний мандат цієї операції завершується у березні наступного року. Офіційна Оттава наразі вважає за доцільне дотримуватися певної паузи в прийнятті рішення щодо майбутнього місії “UNIFIER”.

Борис Вжесневський
Борис Вжесневський

Однак, в інтерв'ю Укрінформу впливовий депутат від правлячої Ліберальної партії Борис Вжесневський “порадив усім, хто переймається за можливе непродовження місії, розслабитися”. Хоча для продовження UNIFIER уряду не потрібна окрема згода парламенту, ближче до кінця року це питання, яке зберігає високу політичну вагу та значення, найвірогідніше, буде порушене в сесійній залі.

САНКЦІЇ

Варто нагадати, що Канада вже має певну історію санкційної політики щодо Російської Федерації. Ухвалений Канадським парламентом минулого року так званий “Акт Магнітського” отримав одностайну підтримку канадських депутатів, хоча одразу став джерелом суперечок. Сперечалися парламентарі не довкола умов санаційного тиску або термінів його застосування, адже перші санкції проти Росії були запроваджені Канадою наступного ж місяця після ухвалення цього закону, за яким близько 30 росіян поплатилися за справу Сергія Магнітського, справу, нагадаємо, 9-річної давнини.

Парламентська опозиція відразу наголосила, що цього замало. Адже Закон щодо застосування санкцій, прийнятий, зокрема, під тиском аргументів щодо нинішнього російського безумства по відношенню до України, не містить належної санкційної відповіді Оттави на сам факт російської агресії проти України. Опозиційні й навіть деякі провладні депутати регулярно виносять на обговорення тему щодо необхідності розширення санкційного пакету проти росіян, залучених до грубого порушення основоположних прав людини. Можна очікувати, що протягом наступних місяців їхні голоси звучатимуть дедалі гучніше.

УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ БРАНЦІ

З того часу, як канадець Джон Пітерс Гамфрі склав текст Загальної декларації прав людини, ця сфера залишається для Канади дуже важливою. Утиски кримськотатарської громади Криму й драматична доля українських політичних в'язнів Кремля дуже близько до серця сприймають не лише представники канадського політикуму, а й пересічні громадяни.

Глава МЗС Канади Христя Фріланд особисто кілька разів вимагала у Кремля звільнити Олега Сенцова. Канада зверталася до Росії й через своє посольство у Москві, не залишила цей заклик без підтримки і канадська опозиція.

Христя Фріланд
Христя Фріланд

Зрозуміло, що зусилля канадської дипломатії навряд чи матимуть ефект «прямої дії» для звільнення Сенцова, Сущенка, Балуха й десятків інших українських бранців Кремля. Але всі вони, напевно, чують голос Канади у цілому хорі міжнародної підтримки на їхню адресу, і це, хочеться вірити, підтримує надію на справедливість в українців, запроторених за російські ґрати. Цілком безпечно припускати, що цього політичного сезону, як і протягом попередніх сесій, із канадського парламенту на адресу Кремля знову й знову лунатимуть заклики щодо звільнення українських політичних в'язнів. Як буде реагувати на ці заклики Кремль – передбачити не так важко, але, без сумніву, він почує позицію Канади.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ

Розмови про скасування Канадою візових вимог для короткострокових подорожей громадян України точаться вже кілька років.

Хоча офіційні посадові особи – як в Україні, так і в Канаді – не втомлюються регулярно спростовувати чутки щодо цього, безвізовий режим між нашими країнами залишається досить популярною темою для обговорення.

Посол України в Канаді нещодавно знову звернув увагу, що кількість відмов українцям у канадських візах неприпустимо висока й “не відповідає дружбі та партнерству”.

Андрій Шевченко
Андрій Шевченко

Канада, своєю чергою, продовжує наполягати, що не має спеціальних правил перетину кордону для громадян жодної держави, і Україна поки не відповідає вимогам для скасування віз.

Незважаючи на ці обставини, тема продовжує залишатися популярною серед громади як у Канаді, так і в Україні, а деякі особливо «проукраїнські» канадські депутати не припиняють нагадувати власному уряду про “візову несправедливість” стосовно українців.

Якщо стан речей сприймати реально, варто визнати – справжнього безвізового режиму із Канадою Україна навряд чи зможе добитися протягом, принаймні, кількох наступних років. Але це не причина для того, щоб забути цю тему. Навпаки, це привід, щоб регулярно нагадувати Оттаві про те, що безвізовий режим з Україною міг би стати логічним та природним продовженням канадської політики щодо України й українців. Схоже, саме таким нагадуванням парламентська опозиція й займеться, що особливо ймовірно з огляду на наближення виборів і на впливовість канадської української громади, думки якої не можуть ігнорувати навіть політики «першого ешелону».

ЛЕТАЛЬНА ЗБРОЯ

Ще минулого року Канада внесла Україну до так званого Контрольного переліку країн, до яких дозволено постачання автоматичної зброї, таким чином скасувавши, де-факто, збройне ембарго для України. Це довгоочікуване рішення стало вагомим прогресом у канадсько-українських відносинах і важливим кроком на шляху до підвищення обороноздатності нашої держави.

Внесення України до Списку стало можливим після укладення Угоди про співробітництво у сфері оборони, для чого до Оттави спеціально прилітав український військовий міністр Степан Полторак.

Степан Полторак
Степан Полторак

На жаль, і через 9 місяців після зняття заборони канадська летальна зброя до України так і не потрапила, хоча ще в липні з'явилася інформація про нібито підготовку до відправки снайперських гвинтівок.

Тіньовий міністр оборони Канади від опозиції навіть виступив із пропозицією безоплатно передати Україні зброю, закуплену для курдів у Іраку, але так їм і не передану. На жаль, ця ідея не знайшла підтримки в уряді. Утім, із поверненням депутатів до Оттави після літніх канікул вони можуть знову повернутися до обговорення підтримки зброєю України, яка, де факто, виступає з позицій союзника Канади – як у питаннях стримування російського агресора, так й у вирішенні багатьох інших проблем у сфері безпеки.

ПРОГРАМИ ОСВІТНЬОГО Й КУЛЬТУРНОГО ОБМІНУ

Цього літа півсотні українських студентів чотири місяці безкоштовно стажувалися у провідних університетах Канади. Це стало можливим завдяки міжнародній освітній ініціативі “Mitacs Globalink Research Internship”, до якої вперше долучилася Україна.

Подібна програма обміну діє між Канадою та 9 іншими державами, й у більшості випадків фінансується урядами навпіл. У випадку України, однак, був зроблений виняток і співфінансування, окрім уряду Канади, взяли на себе фонд “Western NIS Enterprise Fund”, канадська некомерційна організація “Mitacs”, Українсько-канадська фундація імені Тараса Шевченка та відомий канадський меценат українського походження Джордж Міхаль. Українським кураторам програми вже вдалося розшукати фінансування на ще один рік стажувань, але подальша доля цієї програми залишається під питанням.

Оскільки український уряд поки не оголошував про намір виділити необхідні кошти (близько 12 тис дол. на людину), залишається сподіватися, що свій внесок не скоротять Канада й приватні донори.

До речі, міністр імміграції Канади вже оголосив про намір найближчими місяцями відновити дію програми молодіжної мобільності, яка дозволить юним українцям протягом певного часу працювати в Канаді, здобуваючи міжнародний досвід.

Обидві згадані вище ініціативи конче потребують парламентської підтримки для їх успішної реалізації.

ПРОТИДІЯ РОСІЇ

Скандальна ситуація з доведеними та масштабними випадками втручання Росії у внутрішні демократичні процеси США наочно продемонструвала вразливість «великого Заходу» до маніпулятивних технологій Росії та інших подібних режимів.

Після того, як російське втручання у американські вибори набрало розголосу, спецслужби Канади також виявили певні спроби втрутитися у канадські парламентські вибори ще у 2015-му році, які, втім, не мали суттєвого впливу на результати волевиявлення.

Однак, канадські законодавці зробили необхідні висновки. Вони вирішили не давати лиходіям другого шансу, і до наступних виборів пообіцяли підійти краще підготовленими.

Наразі профільний комітет федерального парламенту вже розглядає законопроект, покликаний модернізувати виборчу систему Канади, краще захистити її від сторонніх впливів та кібератак. Він також має розширити можливості уряду та канадського аналогу Центральної виборчої комісії у протистоянні ймовірним загрозам стороннього втручання у демократичні процеси.

Хоча законопроект не обмежується протидією лише російським загрозам, складався він явно з урахуванням злочинних практик Кремля.

ЗАГАЛЬНА ПОЛІТИЧНА ПІДТРИМКА

Всі перераховані аспекти разом складаються у потужну політичну підтримку, яку Канада надає Україні. Оттава вже чотири роки поспіль є одним із найбільших та дуже важливих партнерів нашої держави.

В цифровому вимірі фінансової підтримки на адресу України Канада, зрозуміло, поступається США. Але у відвертості та «прямолінійності» заяв, інших виявів солідарності, – у цих питаннях Канада навіть перевершує свого південного сусіда.

Чого вартує один лише той факт, що міністру закордонних справ Канади Христі Фріланд та лідеру опозиції (й кандидату на майбутнє прем'єрство) Ендрю Ширу за відверту підтримку України в'їзд до Росії офіційно був закритий ще з 2014 року? Причому обидва політики стверджують, що пишаються таким своїм “нев'їздним” статусом.

Ендрю Шир / Фото: The Canadian Press
Ендрю Шир / Фото: The Canadian Press

Хоча передвиборний рік та ускладнення у відносинах із США зроблять Канаду більш замкненою у собі й зосередженою на внутрішніх проблемах, немає причин вважати, що Україна зникне з її політичного радару. Особливо, враховуючи наявність більше 1,3 млн канадських виборців українського походження, які залишаються вагомим фактором електоральної підтримки.

Максим Наливайко, Оттава. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>