Початок нової війни: США готові воювати з Росією у кіберпросторі

Початок нової війни: США готові воювати з Росією у кіберпросторі

Аналітика
843
Ukrinform
Через матеріальну скруту Кремль робить наголос на порівняно дешевих методах ведення війни. Кібератаки — з цього ряду. США від них лише захищалися. Але тепер…

Помічник президента США з національної безпеки Джон Болтон в інтерв'ю телекомпанії АВС заявив, що Вашингтону слід відповідати кібератаками на спроби втрутитися в американські вибори або проникнути в американські комп'ютерні системи: “Я вважаю, що це дуже важливо, оскільки ми не хочемо війни в кіберпросторі. Ми хочемо миру в кіберпросторі. Для цього необхідно встановити засоби стримування, щоб наші противники, які здійснювали операції в кіберпросторі проти нас або які розглядають це, розуміли, що вони заплатять значно вищу ціну, якщо вони це зроблять”. Болтон уточнив, що йдеться про комп'ютерні системи як в урядовій сфері, так і в приватному бізнесі, які можуть постраждати від кібератак. І ще він позначив супротивника: кібервтручання із загрозою для національної безпеки США можливе з Китаю, Ірану, Північної Кореї та Росії.

Якщо коротко, то заява Болтона — як мінімум, попередження потенційним кіберагресорам, як максимум — оголошення, що США приймають кібервиклик і готові до симетричної відповіді. Раніше чи пізніше це мало статися. Можливо, це вже сталося: у таких ділах спочатку роблять, а вже потім заявляють.

Досі від кібератак по всьому світу лише захищалися. Це коли до них вдавалися безіменні хакери-одинаки або групи таких одинаків, мета яких — вкрасти гроші (чи виманити їх шантажем). Відповіддю на таке “хуліганство” міг бути лише пошук і арешт цих конкретних хакерів. Копітка й не дуже ефективна, звісно, робота, але й втрати від хакерського криміналу були, за великим рахунком, дріб’язковими. Але коли хакерство стає елементом державної політики, коли хакерів знаходить, навчає, утримує і прикриває інша держава та, відповідно, метою кібератак стає досягнення політичних цілей, то симетрична відповідь, тобто - “око за око” - є лише питанням часу. Заява Болтона свідчить, що час, який знадобився американцям аби прийти до тями і усвідомити характер і масштаб нової загрози, вже минув і вони готові воювати і у цій сфері. І жодні заперечення Кремля (мовляв, де докази, що це ми?) вже американців не стримують.

Очевидно, що Росія неминуче програє, якщо раптом наважиться суперничати зі США у хакерстві після того, як заяви Болтона стануть елементом реальної політики Вашингтону. Кремль міг розраховувати на значну вигоду від хакерських атак лише за умови, що об’єкт цих атак тільки захищається. Тобто, коли, як-то кажуть, гра йшла в одні ворота. Не може бути для США проблемою зорганізувати своє — державне американське — військо хакерів, на яке буде витрачено на порядок більше коштів, ніж на російське державне. І тоді атака американців на російські комп’ютерні системи буде нищівною для росіян. Навряд чи війна у кіберпросторі між США та Росією буде затяжною, швидше загальна нерівність сил у протистоянні між цими двома державами дуже швидко проявиться.

До речі, чому до такої зброї першими вдалися росіяни? Тому що, по-перше, вони завжди дуже ініціативні, коли йдеться про нову зброю чи нові методи ведення війни. Для Росії в усі часи її історії війна була основною державною політикою, тому створення зброї завжди було пріоритетом. Це на те, щоб зробити новий холодильник чи магнітофон у росіян ніколи не вистачало грошей, часу і бажання, бо це все витрачалося на новий танк чи кулемет.

По-друге, у сфері традиційної зброї Москва давним-давно втратила першість, нема у неї сьогодні ні кращого танку, ні більшої їх кількості, ні кращих ракет, навіть гарматного м’яса стало менше, ніж у потенційного супротивника. А бажання бути рівним США — не зникло. Від статусу світової держави відмовлятися не хочеться. Тому на пошук можливостей все це зберегти або повернути — кидаються всі інтелектуальні та матеріальні ресурси. Тому розробляються стратегії війни, в якій можна перемагати і без загальної переваги у матеріальних ресурсах (саме таку війну ми називаємо “гібридною”). Тому наголос робиться на порівняно дешевих методах ведення війни. Приміром, шпигунство. Кібератаки — з цього ж ряду, це порівняно дешева зброя, адже підготувати кількасот висококваліфікованих хакерів незрівнянно дешевше, ніж, скажімо, обійти США в модернізації ядерної зброї.

Нарешті, по-третє, певне значення має й те, що нинішні керманичі Росії, більшість яких за походженням і, відповідно, менталітетом - “чекісти”, схильні саме до “чекістських” (таємних) методів війни, а не до класичних. Вони щиро переконані, що на війні головними є “штірліци” та “спецназ”, а не піхотинець чи танкіст.

Заява Болтона означає, що Росія втратила ще одну із своїх і так нечисленних переваг у протистоянні із Заходом. Путін гасає світом, зустрічається з Трампом, Макроном, Меркель, вже на весілля західних політиків почав заїжджати з подарунками, і все для того, аби зупинити нову “холодну війну”, в якій Росії нічого не світить. А вона, ця нова “холодна війна”, лише розповзається, тепер вже й на кіберпростір.

Юрій Сандул. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>