І що тепер буде: США відновлюють санкції проти Ірану - 07.08.2018 18:32 — Новини Укрінформ
І що тепер буде: США відновлюють санкції проти Ірану

І що тепер буде: США відновлюють санкції проти Ірану

Аналітика
578
Ukrinform
До 5 листопада – коли буде запроваджена найжорсткіша частина санкцій – події ще розвиватимуться більш-менш спокійно. А потім – можливо все

Відсьогодні США указом президента Дональда Трампа знову вводять санкції проти Ірану. Вони були скасовані після укладення так званої «іранської угоди» 2015 року, за якою Іран зупиняв свою ядерну програму (по суті – створення ядерної зброї). Інші підписанти угоди – Китай, Велика Британія, Росія, Франція, Німеччина – не підтримали США у цьому.

Дональд Трамп вважає цю угоду вкрай невигідною США, тому що вона не гарантує відмову Ірану від ядерної зброї. Розірвати цю угоду він обіцяв ще з часу своєї передвиборчої кампанії. Тепер обіцянку виконує: у травні оголосив про вихід США з «іранської угоди», учора видав указ про перший етап запровадження відновлених санкцій (щодо закупівель Іраном доларів США, його торгівлі золотом та дорогоцінними металами, операцій с металами, вугіллям та пов’язаним з промисловістю програмним забезпеченням, автопрому), а з 5 листопада обіцяє запровадити другий етап санкцій (енергетика і банківська сфера).

Мало хто сумнівався, що Трамп, незважаючи на невдоволення і спротив Євросоюзу, Китаю та Росії, запровадить санкції, що це він тільки лякає Іран, аби добитися від нього згоди на переукладення «ядерної угоди». Тому, з одного боку, нічого несподіваного не сталося, вчорашній указ Трампа очікувався. З іншого – очевидно, що розпочинається активна фаза нового протистояння США та Ірану, мало не війна, яка невідомо яким боком повернеться і чим закінчиться.

Поки що реакція світу на указ Трампа дуже обережна. Ціна на нафту підвищилася менш, як на 1%. Але як воно буде далі? Адже санкції проти іранського енергосектору, зокрема – ембарго на іранську нафту, будуть введені на другому етапі, лише з 5 листопада. Хоча відмовлятися від тривалих контрактів на купівлю іранської нафти міжнародні трейдери почали ще в травні, коли США вийшли з «іранської угоди» і оголосили про відновлення санкцій у серпні і листопаді. Утім, можливо різкого стрибка цін і не буде в листопаді, адже іранську нафту є чим замінити (насамперед саудівською та американською).

Як відомо, Євросоюз пообіцяв захист європейським фірмам від американців, якщо вони продовжать економічну співпрацю з Іраном, але здатність ЄС на такий ефективний захист у багатьох викликає сумнів. Тому деякі європейські фірми не хочуть ризикувати і вже йдуть з Ірану. Зокрема, сьогодні німецький концерн Daimler заявив, що призупиняє роботу в цій країні, не буде там ні вантажних ні легкових «мерседесів». Як, до речі, і французьких Peugeot, Citroen, Renault. Європейським автоконцернам американський ринок куди важливіший, ніж іранський.

Утім, проблеми європейського бізнесу в Ірані – далеко не найважливіша частина історії з американськими санкціями проти цієї країни. Нині економіка Ірану внаслідок багаторічних міжнародних санкцій перебуває у гострій кризі, країною хвилею котяться перманентні громадянські протести соціально-економічного (а подекуди і політичного) характеру. Нині в Ірані багато говорять про можливе дострокове припинення повноважень чинного президента Роухані або хоча б про зміни в складі уряду. Тобто, йдеться вже не просто про стрімку девальвацію національної валюти (реальний курс до долара США майже вдвічі перевищує офіційний), інфляцію, зниження рівня життя десятків мільйонів іранців, гострим стає найголовніше внутрішнє питання – про владу. Скасування санкцій дало надію керівництву Ірану подолати внутрішню економічну і політичну кризу за рахунок прибутків від продажу нафти. Відновлення санкцій ховає цю надію. Таким чином чинний політичний режим в Ірані потрапляє в глухий кут. Не випадково минулого місяця президент Ірану заявляв про можливість блокування Іраном Ормузької протоки, якщо буде ембарго на іранську нафту. Таке блокування – це справжня війна. Звісно, дуже важко повірити, що Іран наважиться на ініціативу силових дій проти США, але чого не буває, коли когось заганяють (чи він сам себе заганяє) у глухий кут.

До 5 листопада – коли має бути запроваджені найжорсткіші санкції проти Ірану – події ще розвиватимуться більш-менш спокійно, поступово. А потім – можливо все. Іран – велика і потенційно потужна країна, але її ресурси і, відповідно, запас міцності політичного режиму, вже суттєво підірвані багаторічними санкціями. До того ж керівництво Ірану намагається проводити найактивнішу політику в регіоні – на Близькому Сході, що тільки додає йому ворогів. Та й США, схоже, дуже рішуче налаштовані не допустити появи в Ірану ядерної зброї. За таких обставин війна стає, на жаль, хоч і не обов’язковим, але цілком реальним варіантом розвитку подій.

Юрій Сандул. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>