Протести в Польщі. Судова реформа PiS і голова Верховного суду в екзилі

Польські провладні сили напередодні серпневих відпусток ухвалили чергові зміни до кількох законів про судочинство. Основна мета цих змін – визначення процедури обрання голови Верховного суду та суддів цього органу.

Традиційно чергові кроки влади на напрямі реформи судочинства викликають опір ліберальної опозиції та багатьох громадських організацій, з якими значною мірою солідаризується і суддівський корпус. Після підписання президентом у четвер пакету змін до законів судової системи під президентським палацом увечері зібралися кілька тисяч людей, у тому числі політики та громадські активісти, які таким чином вирішили задекларувати свою незгоду із процесами зі станом верховенства права, які відбуваються в Польщі.

ЛИПНЕВЕ ПОЛІТИЧНЕ ЗАГОСТРЕННЯ

Правляча у Польщі партія "Право і Справедливість" (PiS), вірна своїм традиціям останніх років, і зміни до законів про судочинство намагається проводити дуже швидко, аби застати зненацька опозицію і мінімізувати публічні протести у країні. Хоча треба визнати, з кожним роком акції стають менш масовими. Цьому сприяє також і період літніх відпусток поляків. У нинішньому році вони не були такими масштабними як торік, коли PiS ініціював зміни у законах про Верховний суд, суди загальної юрисдикції та Національну раду судочинства.

Відверто кажучи, поляки трохи втомилися від політичних чвар у країні, що стосуються системи судочинства, часто вже просто гублячись у хитросплетеннях законів, змін до цих законів, а потім чергових змін до вже змінених законів.

Однак, головна лінія поведінки як влади, так й опозиції вже третій рік поспіль залишається незмінною. PiS наполягає на необхідності кардинальних змін у системі функціонування судової гілки влади. Як аргументи наводить нереформованість судової системи після 1989 року, наявність у суддівському корпусі суддів із темним комуністичним минулим. А закостенілість системи, на переконання влади, не дає змоги самоочистки і подолання патології.

Ліберальна опозиція, громадські активісти та й самі представники суддівського корпусу називають ці твердження абсурдними. Вони підкреслюють, що єдина ціль усіх реформ судочинства авторства PiS – підпорядкування судової гілки влади виконавчій, бо так простіше "проштовхувати" різноманітні закони, захищати своє політичне середовище від судового переслідування і навіть мати можливість захистити "потрібні" результати виборів.

Претензії до дій PiS має й Єврокомісія, якій також не подобається характер окремих змін. В ЄС наполягають, що це загрожує порушенням рівноправності гілок влади в Польщі.

Офіційна Варшава продовжує відкидати ці звинувачення, зазначаючи, що має суверенне право на зміни, в які Єврокомісія не повинна втручатися. Але там не мають наміру відступати, а тому певно варто очікувати на чергові хвилі напруженості на лінії Варшава–Брюссель. Тим більше, що на початку серпня уряд Польщі має відповісти Брюсселю на закиди щодо порушень верховенства права з прийняттям закону про Верховний суд. У результаті справа може дійти навіть до суду ЄС у Люксембурзі. Однак, Варшава вже декларувала, що готова відстоювати свою правоту в Європейському суді.

ВЕРХОВНИЙ СУД (БЕЗ) ГОЛОВИ ГЕРСДОРФ

Нинішні ж протести викликані ситуацією, що склалася довкола Верховного суду Польщі. На початку липня набула чинності нова редакція закону про цей суд, яка знижує пенсійний вік для суддів до 65 років. Станом на 3 липня 27 із 73 суддів цього суду досягли граничного віку і повинні були або піти на пенсію, або звернутися до президента з проханням щодо продовження їм терміну роботи на цій посаді. Частина з них цього не зробила. Серед них і голова Верховного суду Малгожата Герсдорф, яка за прямою нормою конституції Польщі, що встановлює 6-річну каденцію для голови суду, вважає себе головою Верховного суду до 2020 року. Але влада – президент, уряд, правляча більшість у парламенті вже відправили її на пенсію через досягнення пенсійного віку і навіть призначили на її місце тимчасово виконуючого обов'язки голови суду. Але Герсдорф ходить на роботу, приймає зарубіжні делегації, їздить із лекціями за кордон. Нещодавно, під час виступу в німецькому Карлсруе вона зазначила, що Польща зараз є одним із найслабших елементів в ЄС. Герсдорф переконувала, що за два з половиною роки у Польщі знищено незалежність Конституційного суду, а міністр юстиції й генпрокурор в одній особі має величезні інструменти впливу на перебіг різних справ, зокрема кримінальних. Вона наголосила, що багато голів судів у Польщі завдячують міністру/генпрокурору кар'єрою і готові виконувати його вказівки. За її твердженням, у Верховному суді також "проведено чистки" завдяки введенню положення про зниження пенсійного віку, а важливі закони у системі судочинства змінюються постійно. Отже, Герсдорф підсумувала, що у такій ситуації вона не може залишатися аполітичною, і відтак подякувала віце-президенту Єврокомісії Франсу Тіммермансу за захист верховенства права в Польщі.

Чергова зміна в законі про Верховний суд та ряді інших законів системи судочинства, яку підписав напередодні Дуда, спрямована на те, щоб остаточно розв'язати правову колізію, що склалася довкола судді Герсдорф. Згідно з поправкою, голову суду зможуть обирати 2/3 суддів Верховного суду, а не як до цього часу – увесь його склад. Це викликано тим, що у відповідності до попередніх змін у законі, багато суддів пішло на пенсію і крім того – ще є багато незаповнених посад у Верховному суді. Обрання голови суду простою більшістю дасть змогу швидко вирішити проблему без повного заповнення вакантних посад, що може бути тривалим процесом. Але і Герсдорф не здається і готова бути навіть головою Верховного суду в екзилі. У цій ситуації вона може очікувати на підтримку парламентської опозиції, Єврокомісії та ліберальних громадських організацій. Утім, зрозуміло, що ця ситуація зовсім не є комфортною для неї й вона хотіла б якомога швидше перегорнути цю сторінку свого життя.

РЕФОРМА СУДОЧИНСТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЛАДНИХ ПЕРСПЕКТИВ

Схоже на те, що у серпні всі політичні сили зроблять невелику перерву, а у вересні знову поринуть у вир протестів і політичної боротьби, що лише загостриться напередодні  місцевих виборів у Польщі в жовтні. Можливо, вже незабаром буде обрано нового голову Верховного суду, що знову буде сприйнято з обуренням у польських ліберальних колах.

Утім, не варто сподіватися на якісь масштабні протести доти, доки у країні зберігатиметься позитивна економічна кон'юнктура, а влада продовжуватиме пропонувати населенню нові соціальні проекти. Більшість людей у Польщі дивляться на політичні процеси у країні через призму власного гаманця. Доки він залишатиметься в міру наповненим і навіть товщатиме, то не варто сподіватися на те, що люди масово виходитимуть на протести на підтримку судів. Вони масово можуть вийти лише тоді, коли це може торкнутися їх особисто. Так як, наприклад, під час "чорного понеділка" в Польщі у вересні 2016 року, коли жінки по всій Польщі масово вийшли на вулиці у протесті проти намірів чинної влади посилити відповідальність за аборти, максимально обмеживши можливість їх здійснення. Тоді на вулиці польських міст вийшли від 100 до 200 тис. осіб, що дещо налякало владу і вона відступила в цьому питанні.

Однак, парламентські вибори – не за горами. Вже трохи більше ніж за рік поляки підуть до виборчих урн, і тоді не виключено настання моменту істини, коли виконавча влада може захотіти перевірити лояльність судової влади у питанні підтвердження результатів виборів. Поки партія Качинського зберігатиме високу електоральну підтримку, влада може не турбуватися за результати виборів. Але якщо ситуація почне погіршуватися, то допомога судів, зокрема Верховного, може не завадити. Цього чи не найбільше побоюється зараз опозиція в Польщі.

Юрій Банахевич, Варшава.

Фото: PAP