Росмундіаль – капості під шумок: що зроблено, що в планах

Росмундіаль – капості під шумок: що зроблено, що в планах

1301
Ukrinform
Як Кремль різноманітно використовує ЧС-2018 в своїх цілях

Чемпіонат світу з футболу, який проходить у Росії, набрав ходу. Перемігши дві не найсильніші збірні, які завдяки щасливому випадку опинилися в її групі, команда господарів забезпечила собі вихід в плей-офф. Чисто політично це виглядає тривожно, оскільки, пам'ятаючи 2014 рік, ми знаємо, що наш північно-східний сусід у стані спортивної ейфорії, духопідйому та доленосу стає особливо неадекватним. Але про це поговоримо на закуску. А поки – про інші поточні питання.

СВЯТО ЯК ДИМОВА ЗАВІСА

Така велика подія як цей турнір – чудова димова завіса для російської влади всіх рівнів, щоб робити великі та малі капості, сподіваючись на ослаблену реакцію суспільства або взагалі її відсутність.

У цьому сенсі під час ЧС-2018 у РФ вже є низка великих досягнень. Насамперед, це, звичайно, – оголошення про майбутній підйом пенсійного віку, до 63 років у жінок і до 65 років у чоловіків. Колізія, однак, у тому, що в більшості російських регіонів середня тривалість життя чоловіків – менше 65-ти. Тобто цей закон передбачає зникнення чоловіків-пенсіонерів як прошарку. Це при тому, що ціни на нафту зросли і при бажанні російський бюджет міг би витримати навантаження нинішньої пенсійної системи (не кажучи вже про те, що всю накопичувальну пенсію, зібрану росіянами, раніше вже реквізували на користь «крымнаша»).

Але ні, спокуса під шумок полегшити навантаження на бюджет виявилася занадто великою. І робиться це, як правило, хитромудро, щоб залишити нацлідера «у всьому білому». Вже зараз Дмитро Пєсков на блакитному оці і в блакитні екрани розповідає, що, мовляв, пенсійну реформу розробляє уряд Медведєва, а Путін тут ні до чого. Зараз Кремль буде стежити за реакцією народонаселення. Якщо вона виявиться млявою, то реформа буде прийнята швидше, поки народ не опритомнів у святкуванні Росмундіаля.

Однак Навальний, «Яблоко» і навіть маріонеткові партії (КПРФ, ЛДПР, «Справедливая Россия») і профспілки почали говорити, що будуть закликати народ на протести. Тому можливі також варіанти залежно від сили виступів. Реформу можуть скорегувати, пом'якшити. Якщо ж протести будуть бурхливими, то на арену, як завжди буває у таких випадках, вийде ВВП, скаже, що це прем'єр на прізвисько «ДенегНетНоВыДержитесь» знову щось переплутав, і зовсім зарубає реформу.

Юрий Дмитриев / Фото: Игорь Подгорный
Юрій Дмитрієв / Фото: Ігор Подгорний

Інші капості робляться і на рівнях нижче. Наприклад, саме у ці дні скасовано виправдувальний вирок відомому правозахиснику, чудовому карельському історику і правозахиснику Юрію Дмитрієву, який відкрив урочище Сандармох, де були вбиті тисячі українців (у тому числі і з «розстріляного відродження»).

Машиностроительний завод Саввы Мамонтова

Машиностроительний завод Сави Мамонтова

А ось зовсім свіжа новина. 19 червня, якраз у день матчу Росія-Єгипет у підмосковних Митищах почалося знесення пам'ятки промислової архітектури XIX століття – машинобудівного заводу знаменитого Сави Мамонтова. В Європі, у світі подібні споруди бережуть, відкривають там культурні простори, модні клуби, торгові центри кінець кінцем. Але Росією правлять тимчасові проглоти. І на місці прекрасно збережених архітектурних пам'яток зростуть банальні багатоповерхівки...

Але ж Чемпіонат світу тільки розпочався. Впевнений, що у російської влади всіх рівнів є ще багато «домашніх заготовок» у різних сферах життя.

ЦЕ СТРАШНЕ СЛОВО «НАВАЛЬНЫЙ»

Зараз повною мірою стає видною і різноманітна, завчасна, з плануванням робота російських спецслужб. Пам'ятаєте, з якими побоїщами проходив Чемпіонат Європи 2016 року у Франції? Головними дійовими особами на ньому були російські «уболівальники» – добре підготовлені, накачані бойовики, легко, без проблем «отбуцкавшие» колись грізних, а нині оброслих пивними животиками фанів з Англії. Тоді і Путін з погано приховуваним торжеством говорив, що битися, звичайно, не добре, але він сам не може зрозуміти, як росіяни у меншості побили стількох британців. Доволі ймовірно, що й інших європейських ультрас до підвищеної агресивності підштовхували саме спецслужби РФ (мають стабільні зв'язки і вплив серед радикалів і маргіналів).

Зараз же чемпіонат світу проходить у Росії – авторитарній, поліцейській країні. До того ж ніде, ніхто не ставив завдання напаскудити, спровокувати заворушення. Це дає російській пропаганді прекрасний привід, щоб підкреслювати: «Смотрите, как у нас хорошо – тихо, мирно, празднично! Не то, что в какой-то там Франции два года назад, а вы говорите: «Демократия...». Нет – у нас свой путь!».

Але ось у суботу відбулася дуже дивна пригода в самому центрі Москви. Таксист-заробітчанин з Киргизії скоїв наїзд на вісьмох людей (серед них – одна українка), виїхавши на проїжджу частину. Кожен, хто бачив, як це відбувалося, підтвердить: дуже схоже на терористичний акт, які зараз відбуваються по всьому світу. Просто диво, що ніхто не загинув.

Але російські ЗМІ, ще практично нічого не знаючи про суть справи, вже почали голосно кричати на весь світ: «Не справился с управлением!». А наступного дня з'явилося відео, на якому добрий поліцейський за кадром підказує побитій людині відповіді. Що той, працюючи в ці гарячі дні (тарифи таксі для іноземців завищені в 10 разів), не спав 20 годин, що він на секунду заснув за кермом тощо.

Може, це й правда. Але з такою репутацією, як у російських силовиків, усі і завжди починають сумніватися у всьому.

Василий Уткин / Фото: РИА Новости
Василь Уткін / Фото: РИА Новости

Ну і ще один вражаючий факт. У вівторок стало відомо, що з Першого каналу «попросили» популярного телекоментатора Василя Уткіна. Він колись був мега-популярним, причому не тільки як футбольний коментатор. Василь – впізнаване обличчя, засвітився у декількох музичних кліпах і навіть кіно – в комедіях Театру Квартет «И» «День выборов», «День выборов-2». Однак саме як коментатор Уткін періодично простоював. Через що його запрошення Першим каналом на матчі ЧС-2018 подавалося гамірно і святково. Але у підсумку він встиг попрацювати коментатором лише на одному матчі Португалія–Іспанія. Причина того, що Уткін пішов, не називалася. Однак справа, кажуть, у тому, що він викликає різку неприязнь у одного з високопоставлених чинів Адміністрації президента РФ (нещодавно джерела відкрили, у кого саме – це перший заступник голови адміністрації Путіна Олексій Громов – авт.).

А особлива неприязнь могла виникнути після посту Уткіна, як часто буває – дуже колючого (в умовах поліцейської держави) про те, яким сміховинним є прагнення в російських ЗМІ не вимовляти страшне слово «Навальный»:«Сейчас уровень дискуссии опустился несколько ниже; эффект от произнесения слова «Навальный» в эфире Первого Канала вызывает ту же реакцию, что слово «пиписька» в детском саду, если оно произнесено воспитательницей. Живейшее возбуждение; масса пересказов во дворе и вечером, дома, – родителям. Самая обычная ситуация, самая обычная шутка, даже без акцента смыслового, впроброс – становится чуть ли не актом свободомыслия». Цей запис в Telegram-каналі Уткіна з'явився у понеділок. А у вівторок він вже зник з ефіру Першого каналу. І ніхто цьому не дивується. Приклад дрібний, але показовий – як здійснюється управління країною в ручному режимі і якою щільною є в РФ цензура.

Леонид Слуцкий / Фото: РИА Новости
Леонід Слуцький / Фото: РИА Новости

Для глибини розуміння (і для сміху) можна також ознайомитися з тим, як саме було вимовлено це слово в ефірі Першого. Але це ще не кінець історії. Пізно ввечері у вівторок стало відомо, що Леонід Слуцький (колишній тренер ЦСКА і збірної Росії з футболу, не плутати з повним тезкою, скандальним депутатом ДД) також більше не буде коментувати на Першому каналі матчі ЧС-2018, оскільки йому «необходимо приступить к другой деятельности». І це при тому, що телеглядачі дуже високо оцінили коментаторський дебют колишнього тренера. Як неважко здогадатися, саме Слуцький був тією людиною, яка сказала слово «Навальный» в ефірі Першого каналу. Такий розвиток подій вже навіть не смішний, а просто якийсь мерзенний.

НЕРОЗУМНІ АНГЛІЙЦІ ТА УКРАЇНЦІ

Продовжимо, проте, тему англійських уболівальників. Зазвичай на всі турніри вони приїжджають у великій кількості. А тут лише кілька тисяч. Причин не одна – і наслідки «справи Скрипалів», і спогади про побоїще у Марселі-2016, яке так порадувало ВВП. Російська преса, і спортивна, і неспортивна, весь час намагається висміювати ці побоювання. Рефренів кілька. Спочатку: Как же много потеряли английские любители футбола, что не приехали в Россию!». З часом до нього додалося: «Вот видите, как у нас хорошо и мирно. Давайте дружить!». Можу припустити, що Росспівробітництво і Роспосольство у Лондоні зараз ведуть дуже велику роботу, щоб заманити на Росмундіаль – причому не тільки уболівальників, але й офіційних осіб, політиків. І чим далі буде проходити Англія по турнірній сітці (якщо буде), тим більшою є ймовірність, що хтось не стримається і приїде. Що, звичайно, тут же буде подано роспропом, як прорив «британської блокади».

Періодично спливає на ЧС-2018 і українська тема. У дуже схожому контексті, але з поправкою на добре нам відоме «мышебратья»: «Мы же к ним со всей душой, а они, неразумные, не хотят дружить. Да еще и русскоязычных угнетают». Ще як веселий казус, анекдот подається історія про те, як два швейцарських уболівальника взагалі не знали про війну, інспіровану на Сході України. І, користуючись старими авто-атласами, думали проїхати в Ростов-на-Дону через ті місця, де – завдячуючи організаторам цього Мундіалю – зараз проходить лінія фронту. Уявляєте, ха-ха, швейцарці збиралися заночувати у готелі в Амвросіївці. А як побачили руйнування, так просто злякалися. Особливо цинічним видається висловлюване при цьому обурення: ««И куда смотрели в этом случае украинские пограничники?!»».

Поперек горла російським медіа стала серія плакатів Андрія Єрмоленка. Але і з них витягується певна користь для роспропу. Є таке «политток-шоу» на НТВ «Место встречи». Веде його Андрій Норкін. (Колись вважався пристойним журналістом. Але, кажуть, у нього виникли якісь фінансові проблеми, борги, чи щось таке... І ось вже Норкін – серед перших негідників на російському ТБ). Ось як він розтлумачив один з найбільш відомих плакатів Єрмоленка: «Такой вот чемпионат мира по футболу. Видите – цвета «Правого сектора». И всюду – кресты, кресты...».

Це називається «з хворої голови на здорову» або «кожен судить по собі». Єрмоленко таким плакатом хотів сказати, що аморально приїжджати на футбол у країну-агресора, на совісті якої тільки за останні кілька років стільки жертв. А у версії Норкіна все навпаки: цей плакат – заклик до «Правого сектору» влаштовувати на ЧС-2018 масові побоїща зі смертельними наслідками. У Росії такі покручі проковтують, не замислюючись.

СПОРТИВНО-ДИПЛОМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

Отже, збірна Росія здобула дві перемоги у двох матчах і заздалегідь забезпечила собі вихід в плей-офф. Перший суперник – Саудівська Аравія – виявився зовсім слабким. Якщо хто забув, на Чемпіонаті світу-2006 Україна їх теж громила – 4:0.

Збірна Єгипту, звичайно, сильніша. Але у фіналі Ліги Чемпіонів, який проводився у Києві, Серхіо Рамос дуже серйозно пошкодив плече єгипетській зірці Мохаммеду Саллаху. До матчу з Росією він ледь відновився і був, звичайно, не в кращій формі.

І тепер Росія, яка ще кілька тижнів тому самозабутньо і централізовано обпльовувала свою збірну після невдач у товариських матчах, почала її любити. Дружно, під акомпанемент російських медіа. Якщо цій команді вдасться уникнути на цьому турнірі великої ганьби (а на наступному етапі їй «світять» суперники на кшталт Іспанії або Португалії), то в Росії почнеться велика спортивно-патріотична істерія, подібна до тієї, що була після Сочинської олімпіади. Що, саме по собі, небезпечно.

Так, тут є ще один фактор із тієї ж обойми. Нещодавно стало відомо: фінальний об'єднувальний бій Усик–Гассієв за чотири чемпіонські пояси відбудеться 21 липня в Москві. Мій колега по Укрінформу по гарячих слідах розклав у цій історії все по поличках професійно-спортивного менеджменту.

Александр Усик
Олександр Усик

Команда українського боксера продовжує мовчати з цього приводу. Можна припустити, що це ризиковане рішення нелегко далося Усику. На кону, цілком можливо, був вибір – або бій у Москві, або ніде. Усик вибрав перше. Все, що вдалося вибити його команді при цьому – обіцянка матчу-реваншу, який вже точно пройде не в Росії (наразі найчастіше називається Лос-Анджелес).

А тепер перейдемо від боксу до політики. Уявімо собі: початок липня, вирішальні матчі ЧС-2018. Путін як господар турніру пожинає плоди «спортивної дипломатії» і взасос дружить зі світовими лідерами. А тут вже заздалегідь починається розкрутка бою Гассієв-Усик.

15 липня – фінал Росмундіаля, пік путінської слави. Він вручає переможцям Кубок світу. Віват і все таке. А вже наступного тижня на російську публіку, яка ще не остигла – обрушується потужна кампанія накачування до боксерського поєдинку. Потім – приїзд Усика та його команди до Росії. Боюся, що досвідчені російські пропагандисти зможуть вивести Усика на якісь неакуратні висловлювання, надзвичайно корисні для роспропу. Усе це вмить тиражується і удесятиряється кремлівськими медіа.

21 липня – сам бій рівних суперників. Не секрет, що судді бувають більш прихильні до господарів рингу. А значить, є шанси, що Усик програє... І ось тут навіть важко уявити, як у такому випадку зашкалить російський спортивний патріотизм.

Є і ще один момент. Кажуть, зараз ведуться переговори про можливу зустріч Трампа і Путіна десь за місяць. Якщо така домовленість буде, то неважко пригадати любов Трампа до силових поєдинків (у його Trump Plaza, наприклад, проходили професійні бої, у тому числі з участю Майка Тайсона). Можна уявити, яким ефектним може стати спільний похід Трампа та Путіна в якийсь спортивний бар у якому-небудь Відні для перегляду бою Усик-Гассієв. А пан Трамп у таких умовах, боюся, може бути нестриманим у висловлюваннях ще більше, ніж наш Усик. І кожне його слово буде підхоплено роспропом, і не тільки ним.

Загалом, гаряча пора почалася у російської пропаганди. Можна сказати, літні жнива. Подивимося, чи будуть постраждалі по периметру...

Олег Кудрін. Рига.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-