За ядерне роззброєння КНДР з Трампа вимагають преференції для Китаю

За ядерне роззброєння КНДР з Трампа вимагають преференції для Китаю

Аналітика
Укрінформ
Хто ще у світі може похвалитися, що продає американцям товару на сотні мільярдів доларів більше, ніж купує?

До запланованої на 12 червня зустрічі президента США з лідером КНДР залишилося майже нічого, і ось The New York Times повідомляє (посилаючись на безіменних радників президента США), що Дональд Трамп дедалі більше стурбований тим, що його майбутня зустріч з Кім Чен Ином може перетворитися на політичну невдачу. Газета пише, що Трамп запитує радників, чи варто йому так ризикувати. Тобто, чи не скасувати зустріч?

Безпосередня причина цієї ситуації очевидна: 16 травня представник КНДР раптом (для США) виступив із заявою, котру інакше й не оціниш, як різку відмову північнокорейського режиму від миролюбності, яку так несподівано для світу демонструвала Північна Корея останні місяць-півтора.

Утім, також очевидним є те, що КНДР вже нікуди подітися зі своєю ядерною зброєю, трохи раніше чи трохи пізніше, за більшу чи за меншу ціну від неї доведеться відмовитися. Тобто, згадана заява представника КНДР є лише відлунням торгу, деталі якого публіці геть невідомі.

Але ось учора інформаційні агентства поширили новину (з посиланням на прес-службу Білого дому) про те, що на переговорах китайської та американської делегацій у Вашингтоні досягнуто домовленості, як скоротити дефіцит США у взаємній торгівлі. Конкретно: буде "значне" збільшення експорту американської сільськогосподарської продукції та енергоносіїв, і деталі узгодять на подальших переговорах у Китаї; Китай пообіцяв вдосконалити ряд правових положень, в тому числі патентне право, щоб зміцнити співпрацю з США, зокрема, в сфері інтелектуальної власності (як багато слів замість одного, яке недипломатично звучить); сторони створюватимуть умови для розширення обсягу торгівлі товарами фабричного виробництва і експорту послуг.

Під час цих переговорів, у п’ятницю, агентство Reuters (з посиланням на власні джерела) повідомляло, що китайці привезли пропозиції американцям, що скоротять їхній дефіцит торгівлі на 200 млрд. доларів щороку. Зокрема — скасування мита на деякі сільгосптовари, а також преференції компанії Boeing.

Наразі звернемо увагу не на подробиці американсько-китайської торгівлі, а на два справді серйозних моменти: 1) втрати — економічні та політичні - американців на цій торгівлі; 2) зв’язок торгових суперечок між двома країнами з ядерною зброєю у Кім Чен Ина.

Дональд Трамп називає торгівлю США та Китаю “нечесною”, маючи на увазі торгові бар'єри, що їх ставлять китайці. Американці, каже Трамп, втрачають від цього від 375 до 500 млрд. доларів щороку. 500 чи навіть 375 мільярдів — це велика сума навіть для США. Але чому так сталося, звідки цей дефіцит? Це — результат багаторічної (як мінімум — трьох десятиліть) політики США, та Заходу загалом, щодо Китаю. На жаль, на Заході домінувала наївна, якщо не сказати більше, теорія, що залучення Китаю до світового економічного ринку, розвиток там бізнесу на ринкових умовах конкуренції, іноземні інвестиції, тощо, зроблять (поступово, звісно) Китай демократичною, а отже зовсім безпечною для Заходу, країною. Іншими словами, мовляв, більше капіталізму — більше демократії — більше безпеки!

Це та сама, в принципі, західна політика, що й до Росії. На Заході ж теж вважали, що відмова від комуністичної ідеології, зникнення КПРС і запровадження ринкової економіки приведе Росію до демократії. До чого насправді прийшла Росія через чверть століття після падіння комуністів, ми добре бачимо сьогодні. Мало того, що в нинішній Росії демократією навіть не пахне, сама Росія стала колосальною міжнародною проблемою, насамперед, звісно, для найближчих сусідів Росії та Заходу загалом.

З Китаєм виходить схожа історія. Заради демократії (а також надприбутків для західного бізнесу) Китаю багато чого вибачали. У тому числі явно протекціоністську політику китайської держави у зовнішній торгівлі. Поступово дефіцит на користь Китаю зростав, національне виробництво у країнах Заходу скорочувалося, бо багато чого переводилося в Китай (бо там наддешева порівняно із Заходом робоча сила). Результат — Китай багатіє, а демократії там більше не стає, натомість Пекін вже почав будівництво власних авіаносців (це справжня рідкість на планеті, лише США мають справді потужний авіаносний флот), і китайська військова потуга зростає немалими темпами. Одним словом, Китай став явним претендентом на світове лідерство, причому його головним геополітичним і військовим супротивником неминуче стають США, більше нема кому.

Дональд Трамп, як президент США, став провісником кардинальної зміни політики США (поки що не всього Заходу) щодо Китаю. Він заявив, ще під час виборчої кампанії, про твердий намір змусити Китай відмовитися від своєї протекціоністської політики у зовнішній торгівлі, іншими словами, обіцяв більше Китаю не потурати. Сьогодні стосунки США та Китаю, точніше — як вони перебудовуються під тиском Вашингтона, є найважливішим моментом світової політики, який визначальним чином впливає на те, як виглядатиме планета за кілька десятиліть. Як не дивно це видається на перший погляд, але проблема наявності у КНДР ядерної зброї є для США лише частиною загальної проблеми їхніх стосунків з Китаєм.

Сьогодні Китай прагне максимально утримати дуже вигідний для неї режим торгівлі і взагалі стосунків із Заходом загалом і США зокрема. Піти на різку конфронтацію з Вашингтоном Пекін сьогодні не може, він ще заслабкий для цього. Китаю ще потрібен час, аби вийти на той економічний та військовий рівень, з якого він зможе розмовляти зі США принаймні на рівних. Тому Пекін і змушений поступатися і пропонувати, як повідомляє Reuters, “пакет заходів, які скоротили б дефіцит в двосторонній торгівлі на 200 млрд доларів на рік”. У цій великій американо-китайській суперечці ядерна зброя КНДР — країни, яка практично повністю залежна від Китаю — є лише одним, хоча й дуже вагомим, з аргументів Пекіна.

Тому й заявляє раптом північнокорейський режим про свою непоступливість, тому й погрожує зірвати зустріч Трампа з Кім Чен Ином, бо саме зараз йдуть переговори, яким буде дефіцит американо-китайської торгівлі на користь Китаю. З Трампа вимагають як плату за ядерне роззброєння КНДР збереження, хай і у зменшеному на 200 мільярдів, вигоди Китаю від торгівлі з найбагатшою країною і найрозвиненішою економікою світу! Хто ще у світі може похвалитися, що продає американцям товару на сотні мільярдів більше, ніж купує?

Юрій Сандул, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-