Як Кім Чен Ин, нарешті, «заспокоїв» експертів-міжнародників по всьому світу
Кілька днів тому стало відомо, що зустріч Кім Чен Ина та Дональда Трампа відбудеться 12 червня в Сингапурі. Якщо називають дату й місце — отже, про все же домовлено? Принаймні, про головне — за яку ціну КНДР відмовляється від власної ядерної та ракетної міжконтинентальної зброї? Начебто так, адже зустріч такого рівня призначається лише тоді, коли сторони упевнені, яким буде її результат. Тим більше, що попередні новини (дружня зустріч лідерів обох Корей, закриття ядерного полігону в КНДР, тощо) показували таку небачену досі готовність КНДР поступитися вимогам США, що Трамп вже, мабуть, подумки впевнено приміряв на себе нобелівську відзнаку.
І ось нате вам! Центральне телеграфне агенство Кореї поширило заяву заступника глави МЗС КНДР Кім Ге Квана, де сказано: Пхеньян може скасувати заплановані прямі переговори Кім Чен Ина з Дональдом Трампом, якщо Вашингтон наполягатиме на односторонній відмові КНДР від ядерної зброї. Дослівно: “Якщо США спробують загнати нас у кут, щоб змусити в односторонньому порядку відмовитися від ядерної зброї, ми не будемо більше зацікавлені в такому діалозі і переглянемо нашу участь у американо-північнокорейських переговорах”. А перед цим влада КНДР скасувала зустріч на високому рівні з представниками Південної Кореї, яка була запланована на 16 травня, і де сторони мали обговорити імплементацію досягнутих раніше домовленостей, зокрема, про повне ядерне роззброєння на Корейському півострові. Привід — щорічні спільні навчання американської та південнокорейської військової авіації.
Відверто кажучи, після такого “вибрику” Пхеньяна стало легше, відлягло, як-то кажуть. Все-таки миролюбність КНДР, якою світ так захоплювався ще вчора, муляла своєю неприродністю, наче щось не те, що треба, в лісі здохло. Ну не може такого бути, щоб ядерне роззброєння чи не найжорстокішого диктаторського режиму на планеті йшло як розпечений ніж по маслу! “Закони жанру” вимагали, щоб воно від першого до останнього моменту було драматичним, балансувало на межі війни і миру, а кожну поступку у диктатора треба було буквально вигризати. Заява Кім Ге Квана, нарешті, поставила все на свої місця, і логіка міждержавних стосунків у кризових ситуаціях такого масштабу і характеру була відновлена на радість усім експертам.
А якщо без гумору, то усі ці “кульбіти” Кім Чен Ина з компанією нічого по суті не змінюють. З ними чи без них Пхеньяну доведеться відмовитися від ядерної зброї, надто далеко зайшла справа. Так чи так, але його дотиснуть — санкціями, які вже майже смертельні для економіки (якщо можна її так назвати) КНДР, чи навіть силою.
Тому йдеться лише про “ціну питання”. У заяві Кім Ге Квана сказано, що попередньою умовою для ядерного роззброєння має стати “припинення ворожої політики, ядерних погроз і шантажу проти КНДР”. Тут нема жодної конкретики, суцільна демагогія. Найімовірніше, це просто натяк (а точніше — пряме попередження) від КНДР (і Китаю?) американцям, аби все-таки не розраховували на “халяву”, що доведеться таки платити “справжню ціну”. Яку саме, то вже домовлятимуться без публіки. Принаймні, північнокорейський заступник міністра попередив: однієї можливості торгувати зі США замало!
Треба визнати, момент для, по суті, шантажу США вибрано вдало — саме тоді, коли дата і місце зустрічі Кім Чен Ина та Трампа вже публічно названі. Тепер скасування чи перенесення зустрічі у будь-якому випадку мінус для Дональда Трампа. Як мінімум він, узгодивши дату і місце рандеву з диктатором, виходить, поспішив, неправильно оцінив наміри супротивника, не передбачив шантажу з його боку. Утім, усі ці моральні втрати президент США легко переживе, включно з відстрочкою зустрічі, якщо буде очікуваний усім світом кінцевий підсумок — ядерне і ракетне роззброєння КНДР.
Юрій Сандул, Київ
