Москва продовжує свою зухвалу поведінку. ООН щодо неї – все ще пасивна

Москва продовжує свою зухвалу поведінку. ООН щодо неї – все ще пасивна

952
Ukrinform
Фактично немає її жодної реакції на резолюції ООН щодо російської агресії в Україні

Москва від самого початку формування Організації Об'єднаних Націй, тоді ще як речник т.зв. Союзу Радянських Соціалістичних Республік, поводилася зухвало, маючи претензії на особливе трактування, включно з зарахуванням двох своїх колоній як суверенних держав – членів ООН. Зокрема, ця зухвалість проявлялася впродовж історії ООН на таких форумах, як Рада Безпеки ООН, де Москва постійно зловживала правом вето, як Комітет ООН (сьогодні Рада) з людських прав, де Москва мала відвагу критикувати інші держави за порушення людських прав, тоді коли сама була чи не найгіршим порушником.

Попередній постійний представник Москви при ООН з 2006 року Віталій Чуркін «прославився» своїми зухвалими акторськими виступами, які нічого не мали спільного з правдою. Він нагло та за неясних обставин помер 17 лютого минулого року. Нью-йоркський міський патологоанатом провів прелімінарну автопсію та ствердив, що причину смерті потрібно ще дослідити. Росія категорично відмовилася. Державний департамент США на вимогу Москви включив загальну мовчанку про причину смерті та дозволив видачу тіла Москві. Постійний представник США при ООН Саманта Пауер, яка дуже гостро боролась з Чуркіним на форумі РБ ООН, незрозуміло висловилася тільки похвально про нього як людину та дипломата.

Цей інцидент став відносною таємницею, і ніхто сьогодні про це не говорить в колах ООН, а також не висловлює підозри, що Москва його злила, бо він або провинився перед нею, або став невигідним. Сталін колись говорив, що є людина – є проблема, нема людини – нема проблеми. Цікавим є не поведінка Москви чи навіть Державного департаменту США, а інших держав ООН, їхніх представників, котрі Чуркіна знали, включно з представником України при ООН.

Недавно на сесії Ради з людських прав ООН, що проходила від 26 лютого до 23 березня 2018 р., було представлено «Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні». Нагадаємо, Україна є сьогодні членом цієї Ради. Звіт охоплював термін від 16 листопада 2017 р. до 15 лютого 2018 р. та був представлений Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) з Місії моніторингу стану людських прав в Україні. Звіт засадничо відносився до ситуації в Криму та на Донбасі. Подаю, як для мене, «іронічні» і тим для України трагічні, твердження з цього звіту:

Щодо Донбасу:

«УВКЛП продовжило користуватися  безперешкодним доступом до офіційних місць тримання під вартою та осіб, затриманих  у зв'язку з конфліктом, йому як і раніше відмовляли у такому доступі  на території, контрольованій озброєними групами самопроголошеної "Донецької народної республіки", самопроголошеної "Луганської народної республіки". Ця усталена практика відмови у доступі викликає серйозне занепокоєння з приводу умов тримання під вартою та можливих подальших посягань на права людини. Зокрема жорстокого поводження і катувань. Інформація, отримана з перших вуст від ряду колишніх затриманих, зокрема деяких осіб, звільнених у рамках одночасного звільнення 27 грудня 2017 року, підкріплює це занепокоєння».

Щодо Криму:

«Незважаючи на відсутність доступу на півострові, УВКПЛ продовжило спостерігати  за ситуацією з правами людини  в Автономній  Республіці Крим і місті Севастополі. На підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Які відзначають територіальну цілісність України та констатують тимчасову окупацію Криму Російською Федерацією».

Після таких тверджень можна було сподіватися висновку, що у такому випадку, коли держави - члени ООН не дозволяють «моніторинг» місії організації, до якої вони належать, то такі держави (читайте – Москва) повинні бути бодай спершу піддані критиці, а пізніше покарані за свою поведінку. Між висновками та рекомендаціями у сторону Москви було одне речення:

«Виконати резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 72/190 від 19 грудня 2017 року, зокрема, шляхом забезпечення належного та безперешкодного доступу міжнародних моніторингових місій з прав людини та неурядових правозахисних організацій до Криму».

Щодо Донбасу висновки та рекомендації записані такі:

«Усім сторонам, які беруть участь у бойових діях у Донецькій та Луганській областях, включаючи Збройні Сили України та озброєні групи самопроголошених "Донецької народної республіки" та "Луганської народної республіки"... забезпечити безперешкодний доступ УВКПЛ та інших незалежних міжнародних спостерігачів до всіх місць позбавлення волі та дозволити проведення приватних, конфіденційних інтерв'ю з особами, яких тримають під вартою...»

Фактично немає жодної реакції на будь-яких форумах ООН. Москва продовжує свою зухвалу поведінку, не даючи навіть мінімального доступу. Міжнародне товариство це стверджує як дійсність, проте не впроваджує будь-якого покарання. Це не тільки дозволяє Москві проводити сьогоднішню агресивну політику, а й фактично надає їй наснагу та заохочує на нові агресії.

Аскольд Лозинський

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>