Сирійська обережність Берліна

Сирійська обережність Берліна

Аналітика
1682
Ukrinform
Німеччина схвалює дії союзників, але сама вв'язуватися не буде

Реакція Берліна на ракетну атаку в Сирії була відсторонено схвальною. З одного боку, Німеччина не взяла безпосередньої участі в обстрілі, з іншого – одразу заявила про те, що повністю стоїть на боці союзників.

Канцлер ФРН Ангела Меркель буквально через кілька годин після атаки назвала її «необхідною та доцільною». У середу вона засвідчила свою позицію президентові РФ Володимиру Путіну, з яким провела телефонну розмову (другу протягом двох останніх тижнів) і планує зустрітися особисто «в осяжному майбутньому». Не відомо, чи використовувала канцлер ті ж самі висловлювання, що й у розмові з журналістами, поклавши на Москву половину відповідальності за вчинені режимом Асада злочини проти власного народу. Але, можливо, вона висловилася в дусі: Володимире, ти не правий і давай вже будемо якось вирішувати питання з цим твоїм другом Асадом.

Треба відзначити, що потреба персональної зустрічі глава німецького уряду мотивувала не тільки необхідністю прояснити позиції і перспективи щодо Сирії, а й щодо української проблематики. Канцлер це озвучила.

КОНСТИТУЦІЙНІ ПАЦИФІСТИ

Прес-секретар Меркель Штеффен Зайберт на минулому тижні в черговий раз чітко заявив, що Берлін «не військовим, але політичним чином, абсолютно підтримує операцію» союзників, оскільки використання хімічної зброї проти власного населення не повинно залишатися безкарним.

Штеффен Зайберт / Фото: AFP
Штеффен Зайберт / Фото: AFP

А також вказав на те, що в умовах, коли робота РБ ООН учергове заблокована російським вето, німецький уряд вітає, що його партнери, члени Радбезу, своїми діями взяли відповідальність за те, аби попередити подальше використання Асадом хімзброї. Зайберт також запевнив журналістів, що його країні й не пропонували брати участь в атаці.

 Урсула фон дер Ляйен / Фото: MSC
Урсула фон дер Ляйен / Фото: MSC

Міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйен у неділю в інтерв'ю Bild am Sonntag в свою чергу теж підтвердила, що цього разу її країна «не отримувала пропозиції» взяти безпосередню участь в операції союзників. При цьому вона зауважила, що Бундесвер узагалі-то був готовий. «Ми б також могли зробити те, що Британія зробила з повітря», – сказала вона. Однак, здається, міністр лукавить. Берлін просто фізично не має можливості для подібних дій, зокрема мова йде про відсутність авіаносного флоту. І, навіть, участь країни в антиіділівській коаліції обмежена 6 літаками-розвідниками і літаючим заправником. До того ж, і стан техніки Бундесверу викликає масу питань і не зовсім зрозуміло, як при такому її стані армія взагалі може функціонувати. Але і без того партнерам спочатку було ясно, що Берлін відмовиться, вже хоча б тому, що курс на мирне вирішення міжнародних конфліктів прописаний в Конституції ФРН, яка забороняє відправку німецьких солдатів за межі зони відповідальності НАТО без мандата ООН (і навіть, якщо б такий був, не факт, що рішення затвердив би бундестаг).

Меркель, Макрон / Фото: DPA
Ангела Меркель, Еммануель Макрон / Фото: DPA

А те, що Берлін знав про запланований удар, у четвер підтвердив на спільній прес-конференції з Меркель її гість, президент Франції Еммануель Макрон. Він розповів, що партнери сповістили німецьку сторону про акцію, яка готувалася.

Причина неучасті криється, не в останню чергу, в психології: німці чи не на підсвідомому рівні намагаються показати, в першу чергу, самим собі, що більше ніколи не використають зброю проти інших. Так, бундесвер залучений у цілому ряді військових місій НАТО, ООН (в тому ж Афганістані, в Малі, Ірані), але це не пряма участь у бойових діях, а, здебільшого – навчання місцевих сил безпеки. Єдиний випадок, коли німецькі військові дійсно щось бомбили, був в 1999 році, в Югославії. Але це інша історія.

ДИПЛОМАТИЧНИЙ МАРШ-КИДОК

Тому Берлін проявляє шалену активність останнім часом на дипломатичному полі, постійно пропонуючи різні мирні ініціативи. Разом із найближчими на сьогодні друзями, французами, німці обіцяють зараз зробити все можливе, щоб дипломатичний прорив відбувся. Кроки, загалом, особливою оригінальністю не відрізняються: всі актори, які мають вплив у регіоні, повинні домовитися про конкретні (справжня дрібниця) кроки: перемир'я на основі резолюції №2401 РБ ООН, гуманітарний доступ, перехідний процес, конституційну реформу і насамкінець – вибори. Башара Асада тут розглядають виключно як фігуру, з якою доведеться домовлятися зараз, але не на майбутнє. У світлому сирійському майбутньому цього політика Берлін не бачить взагалі.

Маас
Хайко Маас

Новий глава МЗС ФРН Хайко Маас просто кровно зацікавлений в успіхові та з перших же днів перебування на посаді заглибився в безперервні візити та переговори. Для Берліна це важливо ще й тим, що підвищує шанси країни отримати місце непостійного члена Ради безпеки ООН на найближчі 2 роки, за яке він зараз бореться. Єдиною структурою, яка може зрушити з місця політичний процес в Сирії, є ООН, переконані в Берліні. Але лише за умови, коли організація  не блокується. Хто є «блокувальником», у Німеччині знають і не соромляться про це говорити.

Загалом поведінка Росії у Сирії в німецькому політикумі викликає глухе роздратування. Тут не перестають наголошувати, що режим Асада робить те, що робить, з повного схвалення і за масштабної підтримки Москви. Це викликає критику, яка стримується усвідомленням того, що в спробах навіть наблизитися до вирішення 7-річного конфлікту без участі Росії нічого не вийде. Цю тезу не перестають повторювати всі без винятку німецькі політики не залежно від партійної приналежності.

Шеф німецької дипломатії Маас тим часом сповнений рішучості. «У будь-якому випадку, ми більше не можемо відводити очі убік. Занадто довго ми відводили очі від цього конфлікту», – заявив він, виступаючи в четвер у Бундестазі на дебатах, присвячених ситуації в Сирії. І запевнив депутатів у тому, що федеральний уряд буде використовувати всі доступні дипломатичні засоби для сприяння політичному процесу. Це, за його словами, також означає, що Берлін використовує свої канали зв`язку з Москвою, щоб примусити Росію до конструктивної поведінки. Росія, яка «тримає Асада в руках», повинна посилити тиск на режим, щоб отримати певні результати переговорів, підкреслив міністр. Незамінними учасниками процесу дипломат також назвав Францію, США, Великобританію, Туреччину і регіональних акторів. Ну а роль Німеччини? Мабуть, додавати імпульсу тим, від кого дійсно щось залежить.

Франк-Вальтер Штайнмаєр
Франк-Вальтер Штайнмаєр

Президент ФРН і колишній міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр бачить ситуацію так: «Врешті-решт, нічого не вийде без сусідів по регіону, але нічого не почнеться без США і Росії, і не закінчиться. Якщо Вашингтон і Москва в питанні Сирії не знайдуть шляхи одне до одного, шанси на поліпшення ситуації в Сирії дорівнюють нулю», – заявив цього тижня.

ПЛАТА ЗА ЧУЖУ РІШУЧІСТЬ

Ось що Німеччина реально може зробити і робить, так це намагається якось впливати на ситуацію економічними засобами. У чому Берліну аж ніяк не можна дорікнути, так це в гуманітарній жадібності. З початку сирійської війни Німеччина надала вже понад 2 млрд євро і обіцяє ще збільшити гуманітарну допомогу Сирії. Маас натякнув, що на наступному тижні на донорській конференції щодо Сирії в Брюсселі його країна візьме на себе чергові фінансові зобов'язання. У Берліні взагалі вважають (і це стосується не тільки Сирії), що полегшення матеріального становища на місцях утримає людей від того, щоб шукати шлях до Європи у вигляді біженців. Трохи наївна позиція.

Але тут треба враховувати, що німці якось не скаржаться на те, що змушені ділитися з тими, хто потребує допомоги. Інше ставлення у них до бомбардувань. Проведене днями опитування показало, що більше половини респондентів засудили ракетний обстріл, який був здійснений без санкції Радбезу. Деякі політики прямо говорять, що операція США, Франції і Великобританії так само, як і хімічні атаки Асада, є порушенням міжнародного права.

За таких обставин німецькі керівники змушені поводитися обачно.

Так що в цій ситуації Берлін повівся цілком звично, залишаючи собі можливість для політичного маневру, а іншим – брудну роботу.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>