Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Ювелірна війна

Ювелірна війна

Блоги
Укрінформ
Майже тиждень в західних столицях сушили голови над тим, як зробити щодо «хімічного Асада» рішучий крок.

Але на місці… І у них все вийшло! Сто з лишком ракет щось там зруйнували без жодної пораненого, але як визнають самі американці, «не остаточно», жодної одиниці військової техніки не те, що не знищено, а навіть не пошкоджено, оборонна інфраструктура збережена – штаби, центри управління. Навіть якийсь «потенціал для виробництва хімічної зброї у Дамаска лишився» і якщо і після цього Асад продовжить убивати людей, Захід знову відповість найрішучішим чином. Що й не кажи – високоточний, ювелірний удар!

Звісно, це ніяка не війна. Бо на війні не попереджають противника в ЗМІ і по каналах зв’язку про обрані цілі і не залишають час для евакуації і перебазування. Війна має на меті завдання противнику поразки, а те, що було в ніч з п’ятниці на суботу в небі Сирії – то що завгодно інше – виховна робота, ставлення у куток, пролонгація ситуації, яка склалася, «договорняк», зрештою… Це стало очевидно остаточно, коли в Вашингтоні було заявлено: удар коаліції «не мав на меті усунення Асада». А потім ще й міністр закордонних справ уряду Її Величності, Борис Джонсон, додав, що жодних воєнних цілей удар не переслідував, він був просто покаранням і попередженням, а «війна в Сирії триває». Тоді навіщо все це було, навіщо були витрачені навіть не сотні мільйонів, бо рахунок іде не мільярди? 

Обвал ФБ-відповідей на це запитання, здається, уже не залишив шансу додати щось нове. Спектр оцінок – найширший: від «Захід показав Путіну його місце» - до «Путін переміг, бо все залишилось, як було». Як часто буває в таких випадках, всі обмежено праві. Обмежено – тому що кожний дивиться на проблему зі свого ракурсу. Справді, атака коаліції знову показала: російська армія в сучасній неядерній війні відстала безнадійно, тобто з нинішніми своїми ресурсами, Росія це відставання не ліквідує ніколи. Є обґрунтовані підозри, що в війні ядерній – те саме, але ніхто не хоче перевіряти. А «скрєпоносець», навпаки, переконаний, що пересиділи – значить перемогли: Асад – в Дамаску, ми – в Сирії, втрат немає – то хто переміг?

Залишаємось ще ми – дотичні, причетні, залежні, вимушено небайдужі. Звісно, українцям хотілося, щоби Путін кривавою юшкою умився, щоб Росія упала і не піднялася. Але Захід не хоче нічим ризикувати заради нашої нетерплячки. Захід показав готовність застосувати силу, від якої у Росії захисту немає. Пентагон запевняє, що всі ракети досягли цілей. Російське військове відомство переконує, що 71 ракета зі 104 були перехоплено сирійською (російською) ППО, не наводячи жодного достовірного факту. Ви кому вірите? 

Але воєнна сила для Заходу лише інструмент, і якщо є інструменти більш ефективні і безпечні, то він скористається саме ними. Агресора, країну-спойлера, для якої шкодити усьому світові - де можливо і як можливо – перетворилось на національну ідею, Захід буде душити згідно прийнятого рішення, повільно - економікою, санкціями, технологічною блокадою. Щоби наш спільний ворог сам кривавою юшкою вмився, б’ючись головою в бетонну стіну ізоляції, щоби від виснаження він сам упав і не піднявся.

…Тут ради немає - доведеться почекати.

P.S. Тільки крапку встиг поставити - а вже пишуть: завтра, в понеділок, США оголосять про нові санкції щодо РФ. Тепер - "за Сирію". А ми що кажемо?

Сергій Тихий

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-