Чорна П’ятниця для правлячої у Польщі партії

В одному з матеріалів Укрінформу від 6 лютого ц.р.(«Чому намагаються стерти з польської історіі ім'я Леха Валенси?») наводились дані газети «The Wall Street Journal» про нечувану підтримку у Республіці Польща правлячої партії PiS (Право і Справедливість). Соціологічні виміри показували на той час позитивну оцінку в 47%, що на 30 пунктів вище, ніж у найближчої політичної сили – РО ( Громадянська Платформа). Однак вже 26-28 березня свіже соціологічне дослідження, проведене Kantar MB, сенсаційно продемонструвало новий тренд: за партію Я. Качинського (PiS) проголосували б 28% поляків, а за РО - 22%. Як пише Woiciech Szacki в тижневику «Polityka Insight» важко повірити, що впродовж місяця від PiS відвернувся щочетвертий виборець (або майже 2 млн людей.). Легше погодитись з тим, що правляча партія увійшла в період кризи, а її електорат стає все більш здеморалізаваним і здемобілізованим. Що ж сталося? Чи не найбільше публічне невдоволення владою вихлюпнулось у т.зв. Чорну П'ятницю 2018 року. На вулиці Варшави вийшло, за офіційними даними, 55 тисяч ( насправді, вдвічі більше) демонстрантів. На відміну від попередніх років того разу вони попрямували не до урядових будівель, а до офісу PiS на вулиці Новодворській (назва цієї вулиці стала так само вживаною, як в Україні згадується Банкова). Головне гасло – Польща для всіх поляків, а не для керівництва! Журналістка Martyna Bunda так підсумовує протест вулиці: «Так, треба Польщу змінювати. Але зміни будуть вдалими тоді, коли залагодять суспільні інтереси: жінок, чоловіків, поляків, мешканців Польщі інших національностей, гетеро, гомо, консервативних традиціоналістів і розганяючих нові суспільні настрої лібералів. Край треба змінювати, для нас, для тих, хто цю Польщу створював». Раніше правляча партія досить вдало осідлала тему популізму (соціального, історичного, геополітичного, інш.). Але, як в древній китайській приказці: «Коли скачеш верхи на тигрові, то найнебезпечніше – зупинитись». PiS не зупинявся. Шеф партії Я. Качинський навіть домігся зміни урядовців: прем'єр-міністра, багатьох міністрів і ще більше їх заступників. Усе заради новизни і свіжого вітру в складному процесі державного управління. Перші випробування справою показали, що далеко не всі заміни були вдалими. А найгучніші за всю історію Європейської Унії конфлікти із одним із членів ЄС не лише не стихли, а навпаки розростаються до прецедента покарання Польщі згідно вимог Статуту Європейського Союзу. І ніби в насмішку: у ЗМІ просочилась інформація про виплату відставленим чиновникам нагород у вигляді премій (у перерахунку із польських золотих – від 20 тис. до 25 тис.дол. США). Для більшості польських трударів такі премії – космос. Коли скандал розгорівся, Я. Качинський попросив колишнього прем'єр-міністра Беату Шидло дати достойну відповідь на засіданні Сейму, як він висловився, «показати нігтики». Вона і виступила із властивою для неї грізною промовою. На закиди щодо премій бюрократам, і собі також, то п. Беата знайшла аргумент: «Їм так належало!». Один виступ у парламенті «Їм так належало!" спричинив злу реакцію половини симпатиків PiS і 76% у загальній кількості опитуваних. Як жартували польські ЗМІ «пазюри подряпали саму PiS». Звичайно, не можна оцінювати ситуацію в сусідній країні поверхнево. Польща зуміла за останній час використати на 101% можливості європейських і американських дотацій, господарка розвивається найшвидше в східноєвропейському регіоні, а внутрішній безпеці поляків можуть позаздрити французи разом із бельгійцями. Але це – не стільки заслуга урядовців, як самих жителів, із їх завидною розсудливістю, діловитістю та нетерпимістю до брутальної корупції та різного роду «лапувок». Серед питань, з яких середньостатистичний обиватель не погоджується із владою, можна назвати хоча б законодавчі новели про заборону абортів. Демонстранти у Чорну П'ятницю вимагали, щоб Закони оберігали жінок від тортур через небажану вагітність, поважали право жінки на рішення, а не задовольняли побажання фундаменталістів. Подібне ставлення і до заборони торгівлі по неділях і відповідне закриття усіх магазинів, бо дехто вважає, що в неділю слід ходити до костелів. Схвалення Закону про Інститут національної пам’яті (відомий в Україні як антибандерівський) викликав протилежний від очікуваного у Польщі результат. Видання «Polityka» з цього приводу висловилось так: «PiS має в своєму коді ген аутодеструкціі». Дипломатичний скандал із Ізраїлем, перехід у другу лігу країн в пріоритетах США, погіршення відносин з Україною та Німеччиною, збурення єврейських організацій і структур по цілому світі – це, звичайно, легше, ніж резонанс по отруєнні Скрипаля. Але не може бути позитивом. Інколи влада будь-якої держави використовує старий метод морального шантажу: спровокувавши кризу або допустивши авантюру, хочуть аби їх опоненти підтримали політику уряду, ототожнюючи цей уряд з країною і народом. Протилежні погляди називають зрадою.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства