Демарш Земана, або Нове освічення в любові Кремлю

Демарш Земана, або Нове освічення в любові Кремлю

Укрінформ
Навіщо чеський президент доручав контррозвідці дізнатися, чи не виготовлявся газ «Новачок» у країні?

У вир подій навколо справи про отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки в британському Солсбері, потужної скоординованої відповіді Заходу на цю зухвалу атаку і очікування відповіді Москви, опинилася втягнутою і невелика Чехія.

Поки Лондон і інші столиці наполегливо закликали Росію виявити конструктивний підхід і відповісти на законні питання про програму «Новачок» (розробку якої - нервово-паралітичну речовину - було використано при отруєнні), та за звичкою вирішила застосувати в якості кращого засобу захисту напад. Москва заявила, що взагалі тут не при справах, а над розробкою отрут «Новачка» з кінця 1990-х працюють у зовсім інших країнах, серед яких назвала і Чехію.

У Празі глибоко образилися і викликали на килим російського посла, від якого зажадали пояснити «брехливі твердження» офіційного представника МЗС РФ Марії Захарової, озвучені нею 17 березня. Заявила вона конкретно таке: «Найбільш вірогідним джерелом походження цього хімікату є ті країни, які приблизно з кінця 90-х років, зокрема по теперішній час, проводять інтенсивні дослідження речовин з проекту «Новачок»: Великобританія, Словаччина, Чехія, Швеція. До США теж треба ставити питання». При цьому послалася на «відкриті джерела».

Захарова
Марія Захарова

Але Захарова не сама це придумала, двома днями раніше те ж саме і фактично в тих же висловах озвучив її шеф, міністр закордонних справ Сергій Лавров. «Після того, як хімічну зброю було знищено в Російській Федерації, ці роботи тривали і тривають, якщо вірити західним публікаціям, у США, Великобританії, Чехії, Швеції», - сказав він японським і в'єтнамським ЗМІ.

Невідомо ще, наскільки швидко приєдналася б Чеська Республіка до заходів Євросоюзу на знак солідарності з Великобританією, якби не ця образа. Адже далеко не всі країни пішли на висилку російських дипломатів. Але в Празі прийняли рішення і оголосили, що країну залишити повинні троє співробітників російського диппредставництва.

ВИХІД ЗЕМАНА І СЕРЙОЗНІ РОЗБІЖНОСТІ

І тут на сцену виходить президент Чехії Мілош Земан. І вимагає від голови військової розвідки BIS Міхала Коуделки перевірити інформацію, чи дійсно його країна займається розробками за програмою «Новачок» і чи є запаси отруйної речовини.

«Пан директор Коуделка запевнив мене, що відповідь на це питання буде протягом одного місяця», - сказав Земан. Його не переконали ні слова глави МЗС Мартіна Стропницького про те, що доводи Захарової «нічим не підкріплені»; ні міністра оборони Карли Шлехтової про те, що з 90-х Чехія суворо дотримується міжнародних договорів про заборону виробництва, розробку та розповсюдження хімічної зброї; ні Держуправління з ядерної безпеки про те, що «Чехія не володіє, не виробляє і не розробляє зброя».

Слід визнати, що «принциповість і правдолюбство» президента знайшли підтримку серед деяких політиків. Зокрема, та ж Шлехтова, хоча і заявила про дотримання країною режимів, але зауважила, що «Інформаційна служба безпеки саме для збору подібних даних і існує» і висловила надію, що результати пошуків будуть відповідати даними, якими володіє вона.

Але дуже багатьох така лінія поведінки відверто обурила. «Якщо компетентний міністр сказав, що газ не вироблявся в нашій країні, але президент, як і раніше доручає BIS розслідування, це суперечить заяві міністра, веде до серйозних розбіжностей; це на межі державної зради. Сенат повинен діяти», - заявив голова руху «Старости і незалежні» (STAN) Петро Газдик.

А керівник парламентської фракції STAN Ян Фарський додав, що в умовах ведення Росією гібридної війни з Заходом Земан активно займається поширенням російської дезінформації, яка в цій війні - головна зброя. Земан, переконаний політик, «виступив проти інтересів Чеської Республіки в інтересах Російської Федерації; він став дезінформатором, і це впливає на безпеку країни».

Заступник голови Громадянсько-демократичної партії (другою за чисельністю в парламенті) Мартін Купка зауважив: «Жарт, який гуляє інтернетом, про те, що президент Земан є одним з висланих шпигунів - зовсім не жарт. Його запит щодо виробництва «Новачка» у Чехії показує, що найважливіший російський агент сидить прямо в (президентському) палаці».

Лідер TOP 09 (правоцентристська партія) Мирослав Калусек теж не вибирає ввічливих слів: «Ступінь зрадницького рабства президента Чеської Республіки перед іноземною державою перейшов усі межі. Чеський уряд має вимагати від BIS проаналізувати, наскільки серйозною загрозою для безпеки є російська резидентура в Празькому Граді».

Сенатор Вацлав Ласка також «не має наміру залишатися бездіяльним» у відповідь на таку зраду інтересів і обіцяє діяти. Ласка розраховує, що протягом кількох днів ретельних консультацій з юристами, у тому числі в питанні конституційного права і безпеки, верхній палаті парламенту вдасться знайти якийсь ефективне рішення.

ГУЧНІ ЗАЯВИ І НЕ БІЛЬШЕ

Отже, на главу держави хочуть подати конституційну скаргу у зв'язку зі «зрадою батьківщини», у разі прийняття якої того загрожує відсторонення від посади. Зробити це може сенат. Але для ухвалення рішення необхідно, щоб за нього проголосували щонайменше три п'ятих депутатів з 81. Розглянути скаргу, втім, має й нижня палата (200 депутатів), і в обох потрібна конституційна більшість. Вельми сумнівно, що таку кількість голосів вдасться зібрати.

Це визнає і сам Фарський, партія якого має намір ініціювати процедуру. «Можливо, в Сенаті (буде підтримка), у Палаті депутатів буде важче», - говорить він.

«Малоймовірно, що позов збере достатньо підписів депутатів, оскільки необхідна конституційна більшість в обох палатах», - зауважив у розмові з кореспондентом Укрінформу головний редактор видання «Kremlin Watch», що випускається незалежним празьким аналітичним центром «European Values», Якуб Янда. На його думку, це радше символічний жест несхвалення дій президента Земана.

Однак, і заява самого Земана, якщо подивитися уважно, теж радше символічний жест. Адже він дав доручення контррозвідці вже після того, як Прага солідаризувалася з Великобританією і більшістю країн ЄС, оголосивши про висилку російських дипломатів. Більше того, він навіть не спробував завадити такому рішенню. Це підтвердив в.о. прем'єр-міністра країни Андрей Бабіш у своєму Twitter. «Я повинен спростувати твердження, що президент Земан намагався перешкодити дипломатичному відповіді Росії. Це неправда. Я особисто говорив з ним», - написав глава уряду.

Земан, Путин
Земан, Путін

Сам Земан пояснив, що вважає висилку дипломатів «трохи зайвою», але не має нічого проти. «Нехай це відбувається. Вони з часом знову повернуться», - пообіцяв політик в одному з інтерв'ю, лише посміявшись над тим, що висланці є співробітниками спецслужб. При цьому повідав, що вибір конкретних осіб був ретельним, над списком «незадекларованих розвідників» працював Бабіш разом з керівництвом спецслужб.

«До кінця світу це не призведе. Їх не можна називати дипломатами; напевно, у Чехії таких більше, ніж будь-де в Європі. Нехай не думають, що в нашій країні їм буде добре», - слова глави уряду явно не йдуть в унісон з висловлюваннями глави держави. Він особисто розглядає скандальні звинувачення з боку Росії як «зухвалу брехню».

Тобто свій жест президент Земан зробив тоді, коли його слова справили ефект лише простого струсу повітря. До того ж, навіть якщо припустити, що десь у Чехії і знайдеться «Новачок», то, швидше за все, приховати цей факт буде справою національної гордості.

Але в Кремлі поведінка Земана повинно було сподобатися і бути оцінена. Ну як же, один Мілош і тут не став мовчати і співати під дудку продажного Заходу. Що ж, Мілош Земан досяг успіху у веденні такої політики на публіку.

І все б нічого, нехай собі тішиться, але його дії погано позначаються на внутрішньому політичному ландшафті країни, яка і так сильно поляризована. Не випадково Земана називають «президентом, який розколов суспільство». І не варто забувати, що політична стабільність в Чехії зараз дуже відносна - країна досі живе з урядом з приставкою в.о., тобто технічним. Адже парламентські вибори пройшли більше 5 місяців тому, 20-21 жовтня минуло року.

Ольга Танасійчук, Укрінформ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-