Макрон і яйця. Важкі розмови з фермерами
У Парижі пройшов щорічний міжнародний сільськогосподарський салон. І хоча сільське господарство досить далеке від політки, саме цей захід вважають у Франції «політичним барометром».
У роки, коли відбуваються вибори, за тим, як приймають кандидатів у президенти, визначають прихильність сільського електорату і, як кажуть, майже ніколи не помилялися. Хіба що за кількома винятками, й один із них – це минулорічний салон перед президентськими виборами, коли один із фермерів запустив у тодішнього міністра фінансів Емануеля Макрона яйцем, поціливши в лоба. Але Макрон ні свідомості, як колишній український президент-утікач, ні контролю над собою не втратив, лиш пізніше прокоментував, що на виставці його приймали досить радо, а яйцеатака – то частина політичного життя Франції, й до неї варто так і ставитися. Цього року обійшлося без метання яєць, та все ж фермери встигли освистати й ледь не посваритися з президентом.
ВІД ДЕГУСТАЦІЙ ТА КОНКУРСІВ – ДО РОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ ТА ЕКОЛОГІЇ
Цьогорічний Salon International d'Agriculture став 55-м за рахунком. Історія заходу, який ще називають найбільшою фермою Франції, сягає 1870 року, коли виробники сільгосппродукції зібралися, аби прорекламувати себе, свою продукцію, обмінятися досвідом й налагодити зв'язки. Минулого року салон відвідало 700 тисяч візитерів, цього року очікують, що у підсумку буде не менше. Сам захід вже давно вийшов за рамки реклами та обміну досвідом. Тепер це – серйозний майданчик, на якому вирішуються серйозні питання. Йдеться про глобальний розвиток сільського господарства, екологічний аспект фермерства, збереження розмаїття біологічних видів, нововведення та хай-тек у сільському господарстві. Звичайно, без призів і нагород не обійшлося. Під час салону пройшло три конкурси: тварин, вин і продуктів харчування, ініціатив у сільськогосподарській сфері.
Часто для пересічних громадян, здебільшого дітвори, сільськогосподарський салон – це можливість уперше в житті вживу побачити тварин, яких міські жителі бачать лише на малюнках або екрані телевізора. А також спробувати та купити ті продукти, які зазвичай можна знайти виключно в регіонах, де їх виробляють.
На сьогодні Франція обіймає 5-е місце у світі за обсягом виробництва сільськогосподарської продукції й попит постійно зростає. Французькі експерти підрахували, що до 2050 року виробництво сільгосппродуктів треба буде подвоїти, тому в Франції вже зараз дуже серйозно підходять до цього питання, аби, не втрачаючи світового лідерства, підтримати збалансований розподіл ресурсів всередині країни та захистити природу.
РЕВОЛЮЦІЯ НА СЕЛІ – СТАВКИ НА МОЛОДЬ
Щороку організатори сільськогосподарського салону обирають собі символ і девіз заходу. Символом цьогорічного салону стала корова на ім'я Белла (в перекладі «красуня») породи тарантез або тарин, представники якої відрізняється не лише цікавою зовнішністю – рудим окрасом, чорними «шкарпетками» на ногах і гарно підведеними чорним очима, особливою формою та кольором ріг – а й пристосованістю до складних умов. Вони можуть жити на високогір'ї, перебуваючи на пасовиськах по півроку.
Девізом цьогорічної виставки стало гасло «сільське господарство у русі», що є натяком на реформи, які очікують на реалізацію. Оскільки сільське господарство і його реформування – завжди досить чутлива тема, яка викликає активні протести з боку фермерів, то керівництво держави ініціює зміни досить виважено. Самі фермери негативно сприймають ініціативи президента і уряду щодо змін й досить скептично вказують, що «сільське господарство у русі» дуже нагадує назву політичної сили Макрона «Республіка на марші», а сам президент ініціює зміни у всіх сферах, де вони потрібні й не зовсім.
Сам Макрон попри свою активність і звичку ставити перед фактом щодо реформування, у сільгоспсекторі – більш обережний. І це досить обгрунтовано. Президент, якого часто називають «президентом парижан» і «президентом багатих», переміг на виборах далеко не завдяки підтримці села, отримавши всього 22% голосів із провінцій. Аби виправити цю ситуацію, Макрон зробив ставку на молодь. Перед початком салону він запросив до Єлисейського палацу тисячу молодих фермерів.
«Я будую сільськогосподарську Францію майбутнього», – такими словами зустрів господар Єлисейського палацу своїх гостей. Він наголосив, що саме за присутніми – майбутнє галузі, оскільки до 2021 року 40% фермерів у Франції підуть на пенсію, тому дуже важливо до того часу підготувати молоду, активну, креативну їм зміну. Для підтвердження своїх намірів глава держави пообіцяв виділити близько 1 мільярда євро на розвиток сільськогосподарського бізнесу та навчання фермерів, а загальна сума інвестицій у сільське господарство складе 5 млрд євро.
ПИТАНЬ БАГАТО. НЕ НА ВСІ Є ВІДПОВІДІ...
Говорячи про зміни з трибуни і під час зустрічей із фермерами віч-на-віч, французький лідер не здається профаном у цій справі. Будувати село майбутнього Макрон має намір у стилі стартапу. Він також переконаний, що час відмовитися від субсидування з боку ЄС та уникати інтенсивних методів виробництва.
І хоч слова про майбутнє звучать досить привабливо, та фермери вимагають негайно реагувати на гострі питання. Серед них – намір створити зону вільної торгівлі між Європейським союзом і МЕРКОСУР – регіональним торговельно-економічним об'єднанням країн Латинської Америки. На переконання селян та профспілок, це призведе до банкрутства сотень фермерських господарств, зокрема після того, як на ринок Франції почнуть постачати більш дешеву яловичину.
Друга, не менш болюча проблема – перегляд Європейським союзом районів, які отримують дотації, як зони з незадовільними умовами ведення сільського господарства. Після цього перегляду близько півтори тисячі фермерських господарств Франції залишаться без додаткового фінансування, для деяких із них – це ледь не половина від чистого щорічного прибутку.
Ще одна зміна, якої фермери не хочуть дозволити – використання гербіцидів, зокрема гліфосата (використовується для боротьби з бур'янами – ред.). У Європейському союзі визначено термін припинення використання гліфосата – до 2022 року, а у Франції вирішили зробити це через 3 роки. Аграрії та профспілки переконані, що така прогресивність знизить конкурентну спроможність французьких фермерів перед їхніми європейськими колегами.
Також французькі фермери постійно критикують політику закупівельних компаній та мережі великих супермаркетів, які встановлюють свої тарифи на закупівлю продукції, що часто змушує постачати сільськогосподарську продукцію нижче її собівартості.
Але Макрон вперто стоїть на своєму. Хоч, як і в Україні, село у Франці не є привабливою перспективою для молоді, часто на фермах не вистачає рук, а самі фермери вимушені поєднувати на перший погляд зовсім непоєднувані професії. Наприклад, в Альпах, звідки родом красуня Белла, це робота на фермі та лижне інструкторство взимку, молодь все ж більш гнучка до нововведень, тому й обрана главою держави для авангарду змін.
ПРЕЗИДЕНТ І ЙОГО КУРОЧКИ-НЕСУЧКИ
Молоді фермери справді вірять у те, що інноваційні підходи зможуть кардинально змінити ситуацію. А от старше покоління, яке «пережило» не один етап змін за часів не одного президента, мають досить скептичне, навіть негативне ставлення. Про це свідчать протести, які фактично не припиняються в країні останнім часом.
З такими ж настроями зустріла «стара гвардія» президента в перший день салону, 24 лютого. Макрон приїхав на виставку о 8 ранку, відснідав із представниками сектору та профільного міністерства, обійшов стенди, сфотографувався з красунею Беллою. І все б нічого, якби президент не підійшов до стенду виробників зернових...
Там на нього чекали – зустріли свистом і окриками. Тут Макрон на підвищених тонах обговорив із присутніми, які обступили його тісним кільцем, заборону гліфосату. Фермери свистіли і не бажали слухати, тоді як Макрон переконував, що колись фермери казали про безпечність використання азбесту (викликає захворювання, запальні процеси в організмі, сприяє розвитку раку легенів при вдиханні – ред.), але виявилося, що усе далеко не так. «Ми точно не знаємо, наскільки шкідливий гліфосат», – переконував він, вказуючи, що сьогодні його освистали, а завтра запитають про результати роботи з питання заборони гліфосату.
Але діалогу не вийшло, президент попрямував до наступного стенда – й усі лишилися кожен при своєму. Позитивним є те, що цього року обійшлося без яєць, в президента ними не кидалися, однак охоронці розповіли французьким ЗМІ, що запасні костюми про всяк випадок прихопили.
Але зовсім без яєць не обійшлося... Знизити градус загальної напруги вдалося на стенді птахівництва. Один фермер, якого на кілька годин потім спіткала телевізійна слава, подарував президентові двох курок-несучок, побачивши проявлену Макроном зацікавленість. Президент подарунок прийняв із обіцянкою гарно доглядати та забезпечити їх «житловою площею» в Єлисейському палаці, на що фермер заявив, що свіжі яйця тепер будуть на столі глави держави кожного ранку. Такий крок хоч на трохи, але дозволить президентові «оселянитися», похитнути недовіру тих, кому він обіцяє не просто свіжі яйця щоранку до сніданку, а золоті, які ось-ось, одразу після реформ, мають почати нести французькі кури.
Ольга Будник, Страсбург.
