Трамп погодився на пропозицію Путіна почати нову гонку ядерних озброєнь
В останні два дні за новинами про збитий російський штурмовик у Сирії та черговими, на цей раз — як помста за збитий літак, російськими бомбардуваннями житлових кварталів сирійського міста Ідліб, якось малопомітно у нас промайнула новина з Вашингтону, значення якої для всього світу важко переоцінити.
Адміністрація президента США Дональда Трампа 2 лютого оприлюднила документ під назвою “Огляд ядерних сил”. Журналісти, котрі дуже полюбляють спрощувати офіційні назви, аби краще донести публіці їх суть, називають цей “Огляд...” ядерною доктриною Трампа. Документ такого роду, тобто огляди, з'являються у Вашингтоні не кожного року, точніше — його оприлюднює кожен президент США, це й справді ядерна доктрина США, як її бачить глава держави.
Отже, як собі бачить ядерні сили США новий президент США? Точніше: чи є відмінність у поглядах на це питання у Дональда Трампа і його попередника Барака Обами?
На перший погляд, принципової різниці нема. Трамп, як і Обама, не прагне збільшувати ядерні сили, йдеться лише про їх модернізацію. Але. У доктрині Трампа прямо згадується загроза з боку Росії, яка виникла внаслідок її агресивної політики щодо України зокрема і Європи загалом. Підкреслюється, що заявлена у військовій доктрині Росії готовність першою застосувати в Європі ядерну зброю малої потужності, якщо спалахне військовий конфлікт між Росією та НАТО (у якому Росії загрожуватиме поразка), сприйнята з усією серйозністю. Простіше кажучи, постійні погрози Кремля воювати, навіть із застосуванням ядерної зброї, а також періодичні заяви про намір розташувати у Калінінградській області ракети “Іскандер”, звідки вони “накриватимуть” практично усю Західну Європу, цей постійний шантаж таки змусили США до адекватної відповіді.
У чому розрахунок російських стратегів? Ядерні заряди малої потужності — смерть для Європи, але США не зачіпають. Тобто, американці можуть утриматися від застосування своїх стратегічних ядерних сил, щоб не отримати у відповідь російський ядерний удар вже по своїй території. Американських ракет малої та середньої дії з ядерними зарядами в Європі наразі нема, вони виведені звідти після “холодної війни” і укладення договору з Росією про обмеження такої зброї.
У ядерній доктрині Трампа викладено, як американці збираються вирішувати цю проблему.
Перший етап: модифікація балістичних ракет (переобладнання їх на ядерні боєголовки малої потужності), які є на підводних човнах типу Trident. Другий етап: крилаті ракети з ядерною зброєю, які запускатимуться з літаків та кораблів. Фактично, американці відповідають Росії: кажете, що готові до ядерної війни в рамках Європи? О’кей, ми теж готові.
Зрозуміло, Європа від такої перспективи, м'яко кажучи, не в захваті.
Міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель вже заявив про свою стурбованість планами США із розробки нової тактичної ядерної зброї. Наміри, закріплені в американській ядерній доктрині, показують, що “спіраль нової гонки ядерних озброєнь вже запущена”, - каже Габріель.
Чи розуміє німецький міністр, хто запустив цю спіраль? Розуміє. За його словами, Берлін разом зі своїми партнерами змушений шукати відповіді на такі виклики, як ймовірне нарощування ядерного арсеналу Росії і азіатських країн, але, наголошує міністр, “ці відповіді не повинні полягати тільки в тому, щоб самим збільшувати потенціал ядерних озброєнь”. Тобто, Росія та азіатські країни нарощують ядерний арсенал, але Заходу слід від такого ж кроку утримуватися, бо це “посилає неправильні сигнали” (кому??). Заходу треба, впевнений Габріель, розробляти нові ініціативи з роззброєння. “Нашою довгостроковою метою, - завершив свою заяву міністр, - як і раніше повинен залишатися світ без ядерної зброї”.
Чому Зігмар Габріель звертається до США, а не до Росії, якщо розуміє, хто ініціатор “спіралі”? Бо в Кремлі на його звернення начхають, у питаннях ядерної зброї, ядерної політики неядерна Німеччина впливу на Росію не має.
Підсумуємо. Насамперед відзначимо, що зрозуміле занепокоєння Німеччини та решти Європи важитиме в цій ситуації якнайменше, усі питання ядерного протистояння вирішуються у Москві та Вашингтоні. Далі — головне. Ядерна доктрина Трампа означає, що США прийняли виклик Росії, тобто і справді починається нова гонка ядерних озброєнь між двома країнами (німецький міністр тут абсолютно має рацію). Заитання: як довго Москва витримає цю гонку і чи не закінчиться вона так, як в історії гонки озброєнь між США і СРСР? — аж проситься.
Можна скільки завгодно говорити про особисті симпатії Трампа до президента Росії, однак якщо США готові збільшувати чи підвищувати якість своїх ядерних сил, то ці розмови нічого не варті. Головний аргумент Росії на міжнародній арені — це військова, а особливо — ядерна, міць. Погроза її використання — основний метод зовнішньої політики Кремля. Так було до Путіна, так є і зараз. Нейтралізація цієї погрози — найпотужніший удар по Росії. Така реальність, а не розмови.
Юрій Сандул, Київ
Перше фото: AP
