Фантазії на тему: “Наришкін, Коробов і Бортников у Вашингтоні

Фантазії на тему: “Наришкін, Коробов і Бортников у Вашингтоні"

Аналітика
Укрінформ
Захист світового футболу від терористів як мета візиту — стовідсоткова “туфта”, “хибний слід”, як пишуть у детективних романах

Спочатку з'явилася інформація, що до Вашингтону прилітав і мав зустріч з директором ЦРУ Майком Помпео директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. До речі, про це повідомив посол Росії в США Анатолій Антонов. Звісно, посол сказав, що мета візиту і зустрічі — спільна боротьба з тероризмом, зокрема — у зв'язку з фіналом чемпіонату світу з футболу, який має пройти влітку в Росії.

Потім з'явилася інформація, що крім Наришкіна, у ці ж дні у Вашингтоні були й інші візитери з Москви - директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортников та начальник Головного розвідувального управління Генштабу збройних сил Ігор Коробов. Видання The Washington Post повідомляє, що його даними директор ЦРУ зустрічався з Бортниковим, а з ким говорив Коробов — невідомо.

Чак Шумер — лідер демократів у Сенаті США — вимагає у Білого Дому пояснень, для чого Сергій Наришкін прилітав до США, і чому йому було дозволено цей візит (Наришкін — у списку осіб, щодо яких США ввели обмежувальні санкції. До речі, Бортников і Коробов — також у списку).

Візит до столиці США одразу трьох керівників російських спецслужб — подія надзвичайна. Зрозуміло, що виникає багато запитань. І жодної відповіді. У нас теж їх нема. Однак пофантазувати нікому не заборонено.

Чого прилітали?

Насамперед висловимо власне переконання, що захист світового футболу від міжнародного тероризму як мета візиту — стовідсоткова “туфта”, “хибний слід”, як пишуть у детективних романах. Безумовно, така проблема у російських “чекістів” є, футбольний фінал треба захистити, інакше Росія матиме грандіозний скандал. Однак для цього до Вашингтону мав поїхати якийсь генерал Сидоров (чи то Іванов/Петров), який би обмінявся номерами телефону з шостим заступником директора ЦРУ, отримавши від нього запевнення, що якщо раптом що, то відразу. І швидше за все такий візит давним-давно відбувся, і американські спецслужби вже вносять свій скромний внесок у майбутню безпеку футболістів і вболівальників на російських стадіонах.

Питання: чого вони прилітали? Що має приховати “хибний слід”?

Зауважимо, що діловий візит керівника російської спецслужби у країну потенційного противника завжди можливий тільки в разі крайньої потреби. Це таке правило — гласне і негласне з метою безпеки і збереження державних таємниць. А тут не один, а одразу троє керівників! Невипадково колишній глава резидентури ЦРУ в Москві Стівен Холл, до якого журналісти звернулися по коментар, сказав, що не пам'ятає за останні 15 років , щоб усі три керівники російських розвідувальних агентств побували в столиці США одночасно. Чомусь здається, що такого не було і раніше, а 15 років — це просто час, протягом якого Холл мав стосунок до російсько-американських справ у сфері спецлужб.

Лавров, Путін, Наришкін, Бортников
Лавров, Путін, Наришкін, Бортников

Отже, наше пояснення: вони привезли до Вашингтона інформацію, яку не можна довірити будь-кому зі своїх підлеглих, навіть першим заступникам. А це означає, що інформація стосується особи (осіб), яка є начальником (точніше — стоять вище за своїм реальним владним статусом) для усіх трьох керівників спецслужб. Зрозуміло, що тут аж проситься припущення, що йдеться про можливі персональні санкції США проти кремлівських вождів (тобто, про російські гроші у США та на Заході). Продовжуючи цю тему: Наришкін, Бортников, Коробов прилетіти з інформацією, яка, за задумом Кремля, змусить (або — заохотить) американців не вводити нові антиросійські санкції. Тобто, вони мали або залякати (пред'явивши якийсь компромат) або “купити” (надати щось дуже цінне) американців. Можливе і те й те. Причому, якщо говорити про перше, то навряд чи це компромат особисто на Дональда Трампа (такого роду інформацію доводять абсолютно іншим шляхом, без найменшої участі офіційних осіб). Тут було б потрібне щось таке, що компрометує цілу групу високопоставлених американців. А чи можливий взагалі такий “колективний компромат”? Тож, значно ймовірніше, що росіяни пропонували якусь особливо цінну для американців інформацію чи допомогу у вирішенні якоїсь особливо болючої для американців проблеми (приміром, запропонували розказати, як американським “командос” добратися до Ким Чен Ина. Чому ні?). У будь-якому разі, якщо американці погодилися прийняти таких гостей з Росії (в умовах, коли за контакти з росіянами, тим більше за такі, де не обійтися без секретності, можна поплатитися як мінімум політичною кар'єрою), то ці гості мали запропонувати щось дуже спокусливе.

Все це, звісно, наші фантазії, жодних доказів нема і бути у нас не може. Лише чиста логіка.

Чому прилітали утрьох?

Далі. Чому літали утрьох? Невже не вистачило б когось одного, щоб довести до американців потрібну інформацію, тим більше, що троє — це і зайвий ризик, і важче зберегти інкогніто, і привертає в США більше уваги тих, уваги котрих хотіли б уникнути і росіяни, і їхні американські колеги?

Це теж цікаві питання, на які нема відповіді. Тільки припущення.

Наприклад. Якщо інформація, з якою завітали в гості російські глави спецслужб, стосується інтересів найвищого керівництва у Кремлі, то вона може бути для цього керівництва дуже небезпечною у разі, якщо про неї знатиме керівник лише однієї спецслужби (тобто, використаною одним кремлівським кланом проти іншого у внутрішній боротьбі за владу), а якщо троє — то її вже важко використати у внутрішній боротьбі. Це таке собі втілення на практиці принципу колективного керівництва. У Кремлі традиційно для російської політичної системи верховодять не один, а кілька кланів-конкурентів, які постійно узгоджують між собою баланс розподілу влади. Тому неймовірно, щоб керівники усіх трьох головних спецслужб держави очолювали представники одного клану.

Якщо якусь особливо чутливу для кремлівських вождів інформацію (а інформація, скажімо, про гроші Кремля за кордоном такою безумовно є) знатиме один клан і не знатиме інший, то це може спровокувати спробу порушити баланс влади у Кремлі, тобто — прямий шлях до дестабілізації чинної влади. Звідси й ще одне, на перший погляд неймовірне, припущення: Наришкін, Бортников і Коробов мають контролювати один одного у Вашингтоні, щоб якийсь клан не спробував вести з американцями “сепаратні” перемовини. Додамо сюди й ще одну фантазію: американці безумовно знають, що троє гостей представляють різні владні групи у Кремлі, тому їхня спільна справа до американців має демонструвати непохитну монолітність російської влади і марність надій США розсварити (зокрема, вибірковістю санкцій) між собою різні “команди” у Кремлі.

Або ще таке: довіра американців до інформації з Москви різко зросте, коли її озвучать усі керівники російських спецслужб (тобто, відпадає підозра, що це якась махінація когось одного з кремлівських вождів, про яку інші не знають). А якщо ця інформація — погроза (варіант компромату), то присутність усієї “трійки” — найкращий доказ серйозності намірів Кремля (щоб у Вашингтоні не подумали, що з ними “блефують”).

Сам факт візиту російської “трійки” приховати було неможливо (надто високий ранг у гостей), тому про нього й повідомив російський посол і підтвердив американський у Росії, щоб першими про це не розповіли журналісти (тоді був би справжній скандал). Утім, посли спробували обмежитися згадкою про одного Наришкіна, але, як бачимо, американці таки не вберегли (або й не обіцяли вберегти) секрет, що у Вашингтон прилітали також і Бортников з Коробовим. Але більшого, ніж ці куці повідомлення, ми ще не скоро дочекаємося, якщо взагалі дочекаємося. Тому мусимо вдовольнятися власними фантазіями-припущеннями.

Юрій Сандул, Київ

Перше фото: АР

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-