Незустріч із Трампом: що це означає та що врятує Україну? - 28.01.2018 02:36 — Новини Укрінформ
Незустріч із Трампом: що це означає та що врятує Україну?

Незустріч із Трампом: що це означає та що врятує Україну?

Блоги
1681
Ukrinform
Про зустріч Порошенка з Трампом, яка так і не відбулася.

Чи є проблемою те, що Президент Порошенко так і не зустрівся з Президентом Трампом у Давосі? Та абсолютно ні. І тим більше це ніяка не трагедія для України.

Але от справжньою бідою є те, яка ситуація нагніталася довкола (не)можливості a priori такої зустрічі протягом останніх днів перед Давосом і безпосередньо під час нього. І то в той час, коли зустріч була не лише не запланована, вона навіть толком не пророблялися. До того ж американська сторона саму цю тему дуже ретельно оминала.

Але що ж це насправді означає? На мою думку, кілька архіважливих речей.

Перше. Українській дипломатії так і не вдалося подолати пост-Клінтонівський синдром і достукатися до команди Трампа. Навіть Президента Казахстану, далеко не найдемократичнішого главу держави у світі, приймають у Вашингтоні на належному рівні. Про такі почесті для Президента України можна лиш мріяти. Принаймні поки що.

Друге. Нероблення реформ, яких вже відверто публічно вимагає Захід, зокрема в питанні боротьби з корупцією, створення ринку землі, запровадження європейських виборчих правил тощо, роблять керівництво Української держави і загалом весь нинішній політичний клас, який тримає владу в країні, токсичним. Занадто великі сподівання були щодо України, тому й розчарування аж надто болючі.

Й останнє, але не найменш важливе. Дональд Трамп все ще марить великою угодою з Владіміром Путіним. Тому, на фоні спорадичних і безрезультатних контактів із ним, він не може собі дозволити допустити такий «перекос» у комунікації з Петром Порошенком, який є заклятим «другом» Росії, який би роздратував господаря Кремля.

З огляду на все це залишається лиш сподіватися на те, що Україну врятують від серйозного провалу у відносинах з колективним Заходом дві речі:

По-перше, відчуття самозбереження Президента Порошенка і Ко. Адже треба вже думати – що робити і де жити через рік, після наступних президентських виборів. А то можна опинитися перед розбитим коритом не в переносному, а в прямому сенсі.

А по-друге, прагматизм того ж таки колективного Заходу. Бо ж дозволити Росії значно посилитися за рахунок України – це спиляти гілку, на якій сидиш. Тому підтримку Україна отримуватиме до останнього. Як би це кому не подобалося в Москві, Будапешті чи деінде.

Вадим Трюхан

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>