Чим сильніші ЗСУ – тим менше у РФ бажання клацати зубами і зброєю

Чим сильніші ЗСУ – тим менше у РФ бажання клацати зубами і зброєю

Блоги
1342
Ukrinform
Дозволю собі відреагувати на останні заяви наших стратегічних партнерів і друзів. 

1. Щодо заяв польських високопосадовців про сотні тисяч українських біженців.

- Офіційні особи мають озвучувати офіційні цифри, які свідчать, що за останній час статус біженців у Польщі отримало близько 80 українців. Саме стільки в Польщі біженців. Інше питання – трудові мігранти. Правда в тому, що десятки тисяч українців в часи економічноі кризи, спровокованої в тому числі й війною, працюють у сусідніх країнах, в тому числі й у Польщі, посилюючи її економіку, вкладаючи свої руки, розум, сили, українську працелюбність і щирість у формування польського ВВП. Мені здається, було б чесно з боку польських можновладців дякувати за це украінцям – працелюбним і сильним, бажаним у багатьох сферах, особливо робітничих професій у Польщі. Й говорити про них як про біженців – це нонсенс. Також варто чесно визнати, що, попри російську агресію на Донбасі й у Криму, сотні тисяч внутрішніх переселенців, Україна не створила міграційної кризи ані для ЄС, ані для РФ- агресора. Там теж лише пару сотень українців отримали офіційний статус біженців. Українській владі й суспільству вдалося впоратися з питанням ВПО й не створювати міграційних проблем для наших сусідів. До речі, саме тому ми й отримали безвіз із ЄС: якби були сотні тисяч біженців – Україні б ніхто його не надав!

Українські заробітчани, трудові мігранти, які змушені шукати заробітків у чужих краях – це наш біль, і влада дійсно повинна докласти всіх зусиль для розвитку й відновлення економіки, аби люди поверталися й працювали на рідній землі. Над цим маємо працювати в 2018-у. 

2. Заява міністра закордонних справ Німеччини З.Габріеля щодо негативного і скептичного ставлення до надання Україні зброї. 

Ми надзвичайно цінуємо наших партнерів по нормандському формату, Німеччину і Францію, їх вагомий внесок у питання миру на Донбасі й миротворчі зусилля. В той же час, на моє глибоке переконання, якби свого часу саме Німеччина і Франція не заблокували в 2008-у в НАТО ПДЧ для України і Грузії, нормандський формат міг би й не створитися, бо РФ не наважилася б напасти й відтяпати шматки території від Грузії і України. Тоді Париж і Берлін керувалися благими намірами – не злити Москву, не засмучувати Путіна-Медвєдєва (який тоді виконував обов'язки президента при прем'єрі Путіну), й заблокували наш поступ до НАТО. Результат був абсолютно протилежний – це аж ніяк не умиротворило Москву, а лише розв'язало їй руки. Зараз наші партнери з найкращими намірами миротворчості намагаються не розлютити Москву наданням Україні зброї. Але вони помиляються: такі кроки Кремль ніколи не зупинять, навпаки. Єдиний гарант безпеки України й Європи – це сильна армія. Чим сильніша буде українська армія – тим менше у РФ буде бажання клацати зубами і зброєю. В Кремлі розуміють тільки мову сили, й відверто глузують з умиротворення через піддавки...

Р.S. Україна вперше стає суб'єктом, а не об'єктом європейськоі й світовоі політики, тому ми маємо спокійно ставитися до певних заяв наших партнерів, які в першу чергу робляться для внутрішнього вжитку, для свого виборця. Нам своє робити. Й виборювати своє. Без емоцій і образ. Але твердо й непохитно, виходячи з українських національних інтересів.

Ірина Геращенко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>