Румунія: Чи зможе влада уникнути політичного «харакірі»?

Румунія: Чи зможе влада уникнути політичного «харакірі»?

707
Ukrinform
Зміна правил гри в сфері правосуддя може зробити румунські суди інструментом політичних розправ

Правляча коаліція Румунії знову намагається нав'язати поправки в системі правосуддя, пом'якшити кримінальне законодавство, урізати повноваження президента. А румуни не хочуть «жити в країні злодіїв і корупціонерів».

У грудні 2016 року в Румунії сформували правлячу коаліцію, до складу якої увійшли Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів. Але проіснувавши всього лише два місяці, вона одразу ж отримала від громадян першу «жовту картку». Другий удар «під дих» стався несподівано минулого тижня, коли всією країною прокотилася хвиля масових акцій протесту. У мітингах взяли участь понад 60 тисяч громадян. І якщо у першому випадку румунів обурила спроба «полегшити життя» корупціонерам шляхом пом'якшення кримінального законодавства, то приводом для нової хвилі масових акцій протесту став намір коаліції «підкоригувати» всю систему правосуддя країни.

ТИМИ САМИМИ ГРАБЛЯМИ ПО ТОМУ САМОМУ МІСЦЮ...

Навіть дилетантові в спорті зрозуміло, що дві «жовті картки» протягом такого короткого терміну – це погано. І наступна буде червоного кольору. А далі – видалення з поля. І політичного теж. Правила скрізь однакові. Схоже, правлячі соціал-демократи і ліберальні демократи або не зробили для себе ніяких висновків, або вирішили за будь-яку ціну довести задумане до кінця.

На початку 2017-го року, ледве встигнувши прийти до влади, уряд прийняв термінову постанову. Її суть полягала у суттєвому пом'якшенні кримінального законодавства для корупціонерів. І ще – президента усунули від процедури призначення генерального прокурора і головного прокурора Національного управління по боротьбі з корупцією. Нововведення виглядали приблизно так: хабар, що не перевищує 50 тисяч євро, власне, таким не вважали і він не міг стати предметом для ініціювання кримінальної справи про корупцію. Обурення громадян вилилося тоді на вулиці всіх міст мільйонними акціями протесту під гаслом «Ми не хочемо жити в країні злодіїв і корупціонерів!».

Чергової політичної кризи вдалося уникнути дивом, оскільки, окрім скасування скандальної постанови, румуни вимагали і дострокових парламентських виборів. Рішення про зміни у кримінальному законодавстві так само екстрено скасували, а уряд під керівництвом Соріна Гріндяну був змушений піти у відставку. Здавалося, політики повинні були винести з ситуації відповідні уроки. Однак, відмовитися від мрії не так просто.

Соціал-демократична коаліція продовжує наполягати на проведенні реформи судової системи, намагаючись «протягти» задумані ініціативи вже через парламент. А громадяни все ще «не хочуть жити в країні злодіїв і корупціонерів».

Цього разу пакет законопроектів про реформи у всій системі правосуддя вніс до парламенту міністр юстиції Тудорел Тоадер. Як образно висловився президент Румунії Клаус Йоханніс, «через заднє крильце законодавчого органу». І це – незважаючи на негативне ставлення до законодавчих нововведень і Вищої Ради магістратури, і Ради прокурорів, і глави держави. І всупереч численним попередженням з боку західних партнерів Румунії, у тому числі і США в особі Надзвичайного і Повноважного посла в Бухаресті Ханса Клема.

СПОКУСА ДУЖЕ ВЕЛИКА...

Переважна більшість політичних аналітиків Румунії стверджують, що прагнення правлячої коаліції внести задумані поправки є не що інше, як зазіхання на засади незалежного правосуддя і спроба віддати органи судової системи до рук політиків.

Суть законопроектів полягає у тому, що Юридична інспекція, яка донедавна перебувала у підпорядкуванні Вищої Ради магістратури, повинна перейти у підпорядкування Міністерства юстиції. Залишається в силі і та частина поправок, згідно з якими президент країни не зможе призначати генерального прокурора і головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією. Сам міністр юстиції спробував спростувати деякі з тверджень експертів, заявивши, зокрема, що Юридична інспекція нікому не буде підкорятися, а стане окремою і абсолютно незалежною структурою. При цьому відкритим залишається питання: яким чином Інспекція стане незалежною, якщо її керівника буде призначати не Вища рада магістратури, а міністр, який підпорядковується правлячій парламентській більшості. Юридичний виверт чи лукавство?

Не знято з порядку денного і питання про пом'якшення кримінального законодавства для корупціонерів. Питання, правда, у новій інтерпретації законодавчих поправок має інше забарвлення. Якщо у початковому варіанті, ще при попередньому уряді, коаліція пропонувала не вважати хабарем суму менше 50 тисяч євро, то тепер ця «стеля» може бути знижена. Але, як її не назви, хабар залишається хабарем незалежно від його обсягу.

Клаус Йоханнис . Фото из открытых источников
Клаус Йоханніс. Фото з відкритих джерел

На цьому фоні істотно загострилися взаємини між главою Румунії Клаусом Йоханнісом і другою людиною в державі, головою румунського Сенату Келіном Попеску Терічану. Саме Терічану наполягає на тому, щоб відібрати у президента повноваження призначати генерального прокурора. Президент назвав вимоги глави Сенату «одержимістю людини, яка є фігурантом кримінальної справи». Терічану у боргу не залишився і заявив, що не хоче більше зустрічатися з президентом. Досить цікава позиція для другої за рангом особи в державі.

Слід зауважити, що і Келін Попеску Терічану, і інший лідер коаліції, голова Соціал-демократичної партії, голова Нижньої палати парламенту Лівіу Драгня дійсно є фігурантом двох кримінальних справ. Терічану звинувачується в дачі неправдивих показань, а щодо Драгні вже винесено вирок суду – умовний тюремний термін за спроби фальсифікації підсумків референдуму щодо імпічменту колишньому президенту Румунії Траяну Бесеску. Обидві ці справи були ініційовані Національним управлінням по боротьбі з корупцією. Тим самим, яким керує відома Лаура Кодруца Ковесі, і на зміщення з посади якої наполягає правляча коаліція. Наполягає, незважаючи на вердикт Вищої ради магістратури про те, що немає ніяких підстав для ініціювання процедури відставки головного прокурора антикорупційного управління Ковесі.

БЛАГІ НАМІРИ ЧИ ЗЛИЙ РОК?

У ситуації, що склалася, президент Румунії заявив, що буде використовувати всі законні важелі для захисту основ правової держави. Він підкреслив, що не буде проти внесення поправок в судову систему, але ініціативи повинні пропонуватися і обговорюватися фахівцями в галузі юриспруденції, а не політиками.

Клаус Йоханніс готовий навіть повернутися до питання про проведення всенародного референдуму щодо зміни правил гри у сфері правосуддя. На початку 2017 року, коли тільки «спалахував» скандал навколо судової системи, президент вже виступав з такою ініціативою, однак після анулювання сумно відомої постанови уряду референдум довелося відкласти. Але, як показують події, тимчасово.

Парламент найближчим часом повинен почати обговорення пакету законодавчих заходів. Експерти в сфері юриспруденції та громадські організації, серед яких і «Корупція вбиває», вважають, що у разі затвердження поправок – і прокурори, і судові органи стануть інструментами політичних розправ у руках правлячої коаліції. А Румунія може назавжди розпрощатися з поняттям «незалежне правосуддя».

Зінаїда Гурська, Кишинів.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-