Євроскептики і популісти продовжують перемагати в Європі

Євроскептики і популісти продовжують перемагати в Європі

1445
Ukrinform
Чехія: Варіанти майбутньої коаліції та зовнішньої політики

Вибори у Палату депутатів, нижню палату парламенту Чехії, 20-21 жовтня підтвердили тенденцію, що намітилася раніше в інших країнах Євросоюзу - до влади приходять популісти та євроскептики.

З більш ніж переконливим відривом від інших партій і майже 30-відсотковим результатом першим до фінішу прийшов рух ANO (Акція незадоволених громадян). Це рух, назва якого звучить як «ТАК» у перекладі з чеської, виник недавно, у 2011 році, але вже через 2 роки зміг пройти до парламент,у ставши другою найбільшою політсилою в ньому, і увійти в коаліційний уряд, в якому його лідер Андрій Бабіш займав пост міністра фінансів.

МУЛЬТИМІЛЬЯРДЕР І БОРЕЦЬ З КОРУПЦІЄЮ

Втім, керівництво Мінфіном було пов'язане зі скандалами і врешті-решт вилилося у звільнення Бабіша у червні цього року. А проти нього самого було розпочато розслідування, причому не по одному епізоду. Політика підозрюють і в ухиленні від сплати податків, і у шахрайстві у справі з отриманням субсидій ЄС на суму в 2 млн євро, і у використанні ЗМІ (а Бабіш є справжнім медіамагнатом) для розправи з конкурентами. На додаток, політика звинувачують ще й у співпраці зі спецслужбами Чехословаччини, а згідно з люстраційними 1991 року законами такі особи не мають права займати високі державні пости.

Шістдесятитрирічний Бабіш, природно, усі звинувачення заперечує, включаючи економічні. Характерно, що центральним гаслом ANO є якраз боротьба з корупцією. Ще він обіцяв виборцям знизити податки, підвищити зарплати, залишити національну валюту - крону - і закрити кордон республіки для біженців. І ще багато чого: повний набір найбільш популістських гасел.

Андрей Бабиш / Фото с Фейсбука партии ANO
Андрій Бабіш / Фото з Фейсбуку партії ANO

Не погоджується Бабіш і з докорами в недемократичності і антиєвропейськості, що частенько звучать на адресу його самого та його політичного руху . Він вкотре спробував розвіяти таку думку на першій же прес-конференції після оголошення результатів виборів. «Хто сказав, що ми антиєвропейська партія? Ми - проєвропейська партія... Ми - демократичний рух», - переконував майбутній (швидше за все) прем'єр. І запевняв, що хоче, щоб Чехія безумовно залишалася членом ЄС, причому активним членом, готовим ініціювати зміни. Це означає, що Брюсселю варто готуватися до непростих баталій з Прагою з цілої низки питань. І отримати у своєму складі ще одного дуже норовливого члена. У «старій Європі» вже з насторогою чекають розвитку подій.

Не виключено, що єврочиновникам доведеться навчитися говорити з Бабішем у категоріях, зрозумілих для бізнесмена. Мультимільярдер, другий за товщиною гаманця (його статок оцінюється у 4,1 млрд дол) громадянин Чехії словацького походження, власник агробізнесу Agrofert Андрій Бабіш має намір керувати своєю країною як своєю фірмою. Сам говорив про це. Недарма його називають «чеським Трампом».

Втім, подібність не повна: політик заявив, що не має наміру керувати країною через Twitter і інтерв'ю у засобах масової інформації...

УКРАЇНСЬКИЙ ВЕКТОР

Чехія - для України країна близька в тому сенсі, що українці - найчисленніша національна меншина, що проживає в республіці. Точної цифри немає, але вона може досягати 170 тисяч, причому понад 120 тисяч - це ті, хто не є громадянами республіки, але працює в ній і має вид на проживання.

Та й економічні зв'язки розвиваються цілком добре: товарообіг вже значно перевищує мільярд. Ну і, звичайно ж, нам важлива підтримка Чехії як члена ЄС, у тому числі і в питанні санкцій. Тому результати виборів в ЧР викликають цілком обґрунтований інтерес.

Евгений Перебийнис /Фото: Ольга Танасийчук
Євген Перебийніс /Фото: Ольга Танасійчук

Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс «не схильний драматизувати їх» і сподівається, що майбутній уряд продовжить курс на прагматичні та взаємовигідні відносини з Україною, буде продовжувати ту саму позицію, яку відстоював і попередній щодо підтримки України в ЄС. Зрештою, представники ANO знайомі українській стороні і за попереднього уряду. Перебийніс у розмові з кореспондентом Укрінформу нагадав про заяву Бабіша за кілька днів до виборів про те, що той не планує співпрацювати при формуванні кабінету з проросійськими партіями, у тому числі комуністами і націоналістами. І про те, що, навіть незважаючи на явну небагатослівність Бабіша на теми зовнішньої політики взагалі, його позиція щодо окупації Криму та агресії на сході України чітка - він їх засуджує. З іншого боку, у Києві не залишилися непоміченими і заяви ймовірного майбутнього прем'єра про те, що санкції проти Росії не працюють, і ЄС слід шукати більш ефективні способи впливу. (Тут не слід, звичайно, забувати, що Бабіш найперше бізнесмен і думає про вигоду).

Оптимізм з точки зору українців може вселяти позиція Бабіша у питанні трудової міграції. Лідер ANO завжди виступав за більш активне залучення українців для заповнення робочих місць в Чехії, де таких вакансій налічується більше 200 тис.

На відміну від українського дипломата, співробітник Карлового університету в Празі, головний координатор онлайнової «Енциклопедії міграції» Якуб Мучка налаштований більш скептично. «Незважаючи на те, що Андрій Бабіш закликає до більшої імміграції українських робітників, яка могла б допомогти у розвитку чеської промисловості, Україні не варто очікувати інтенсивного співробітництва», - говорить Мучка у коментарі Укрінформу.

Аналітик, який не раз бував в Україні і частенько коментує події в нашій країні для чеських ЗМІ, зазначає, що все буде залежати від конфігурації нової влади. Але у будь-якому випадку, ANO та її лідера Андрія Бабіша Мучка оцінює як «євроскептичну, популістську і дуже прагматичну партію», яка буде «просто враховувати фінансові переваги будь-якої зовнішньої політики».

Якуб Янда
Якуб Янда

Директор чеського аналітичного центру European Values і керівник програми Kremlin Watch (Прага) Якуб Янда не вважає Бабіша сьогоднішнього прокремлівською фігурою, оскільки той взагалі не цікавиться зовнішньою політикою. Але як раз у тому, що його позиція не є стабільною в даному питанні, і полягає небезпека: Москва може використовувати бізнес-інтереси олігарха для залучення його в свою орбіту, що особливо ймовірно у разі, якщо президентом у наступному році знову стане Мілош Земан. З іншого боку, майбутні партнери по коаліції і навіть люди в його власному партійному середовищі, наприклад, міністр оборони Мартін Стропніцкій, можуть змусити Бабіша дивитися на речі з більш про-НАТівських і антиросійських позицій, вважає Янда.

КОАЛІЦІЙНИЙ ПАСЬЯНС

Разом з Якубом Мучкою аналізуємо варіанти майбутньої коаліції з точки зору її вірогідної зовнішньої політики.

Якщо таке буде створено з націоналістами (Партія прямої демократії чеського бізнесмена японського походження Томіо Окамура) і комуністами, то без усілякого сумніву треба буде чекати ізоляціоністської, дуже консервативної зовнішньої політики, яка, та ще й у поєднанні з президентом Мілошем Земаном, може бути дуже близькою до позиції угорського прем'єра Віктора Орбана, близькою до російських і китайських інтересів. Сам Окамура (до речі, частий гість російських бізнес-тусовок) поставив умовою свого входження в уряд прийняття іншими сторонами програми його партії. А вона, зокрема, передбачає проведення референдуму про вихід з Європейського союзу і нульову терпимість до іммігрантів на хвилі нинішньої міграційної хвилі (дуже характерно для людини, в жилах якої тече іноземна кров, бути категорично проти інших «не місцевих»).

Треба зауважити, що і партія Бабіша набирала очки на антиміграційній тематиці. Ця сила теж проти прийому біженців, як і в цілому попередній уряд. У бюджеті ЄС Чехії на 2014-2020 роки було виділено майже 20 млрд євро на розміщення біженців, а прийняла країна... 12 (дванадцять) осіб.

Якщо партнерами ANO стане Цивільно-демократична партія, то зовнішня політика, ймовірно, буде слідувати в руслі НАТО та міжнародного права, а уряд буде близький до позицій британських євроскептиків, які в принципі воліли б не залишати Європейський Союз, але хотіли б його реформувати в напрямку швидше економічного союзу вільних держав, ніж політичного проекту інтегрованої Європи. Ці сили не будуть підтримувати нових членів ЄС, яким довелося б надати фінансову допомогу.

Другий номер у виборчому списку ANO, голова її фракції в парламенті Ярослав Фалтинек заявив, що вважає цілком природним провести насамперед переговори саме з колишніми партнерами по уряду, який дуже навіть добре працював, «поки прем'єр Соботка не викинув з кабінету голови Андрія Бабіша». Якщо партія, яка перемогла, дійсно створить альянс із соціал-демократами і християнськими демократами, як це було досі (з 2013 по 2017 рр.), то тут багато залежить від того, хто очолить Міністерство закордонних справ. Але однозначним є те, що Чехія не буде продовжувати заглиблюватися в європейську інтеграцію, у тому числі приєднуватися до зони євро.

Єдиною, по суті, партією, яка послідовно підтримує Україну і мають жорстку позицію щодо Росії, а також є істинно проєвропейською, можна назвати Топ09. Але її шанси бути в коаліції можна розглядати як досить невисокі.

Партія Піратів, яка вперше потрапила до парламенту, і відразу на третє місце за кількістю мандатів, очевидно піде в опозицію. Її голова Іван Бартош вже висловився про те, що не збирається вступати в коаліцію ні з Бабішем, ні з націоналістами, ні з комуністами. Пірати, вони такі, незалежні дуже.

Для створення уряду передбачено місяць, до першого засідання нового парламенту. Але зовсім не факт, що так і станеться: партій у Палаті депутатів аж 9, на 2 більше, ніж у попередньому. Бабіш відразу після виборів запросив до переговорів їх всі і заявив про готовність якнайшвидше створити кабінет, який буде командою.

Але зробити це буде дуже і дуже непросто. Як вже говорилося вище, з кимось Бабіш (поки) не готовий працювати в команді, хтось не хоче працювати з ним. Чи не всі партії раніше заявляли, що не будуть входити в уряд, який очолить людина, якій пред'явлені звинувачення у скоєнні кримінального злочину, це загрожує нестабільністю. Але, схоже, комусь з політиків все ж таки доведеться проковтнути цю пігулку, оскільки у Бабіша немає підстав відмовлятися від прем'єрського крісла, кінець кінцем, він отримав вагому більшість у всіх виборчих округах, причому з майже трикратним відривом від найближчих конкурентів - праворадикалів.

Якщо Бабіш таки очолить уряд, то він стане першим прем'єром в ЄС, який перебуває під слідством.

Милош Земан
Мілош Земан

У цьому контексті примітний той факт, що президент республіки Мілош Земан ще в середині серпня оголосив, що призначить прем'єр-міністром переможця жовтневих виборів при тому, що у минулому відмовлявся призначати уряд при наявності можливих звинувачень. А тут глава держави так категорично відреагував на вимогу поліції, щоб парламент видав дозвіл для проведення розслідування проти депутатів Андрія Бабіша і Ярослава Фалтинека у справі отримання євродотацій фірмою «Гніздо лелеки» (СПА-курорт, на який пішли гроші ЄС, що призначалися для малого і середнього бізнесу).

Для Земана, ясна річ, Бабіш є куди більш приємною у всіх відносинах фігурою, ніж представник Соціал-демократичної партії Богуслав Соботка, з яким вони частенько вступали в жорстку конфронтацію, у тому числі і по українському питанню, як було буквально днями, після скандального виступу керівника чеської держави на сесії ПАРЄ. У травні, коли вибухнула урядова криза, Земан довго не підписував відставку міністра фінансів, якої вимагав глава уряду.

ПОЛІТИЧНИЙ МЕЙНСТРІМ НЕ В МОДІ

Великою мірою, особливих приводів сильно не любити ЄС у чехів бути як би і не повинно: країна після вступу в союз отримувала досить непогану допомогу і досі будучи швидше реципієнтом, ніж донором євробюджету; зростання ВВП обіцяє скласти цього року 3%, рівень інфляції - 2,3%, безробіття - 3,3% (найнижчий в ЄС). Доходи на душу населення, як для Східної Європи, цілком пристойні - більш 17,5 тис. дол. За небажання приймати біженців у Брюсселі корять, але каральних заходів не вживають. І тим не менш, лише 29% чехів вважає членство в ЄС гарною ідеєю. Тут, безумовно, не обійшлося без багаторічної пропаганди антиєвропейських сил і країн. З іншого боку, і за вихід зі співдружності ратує не так вже й багато людей. Ось такий когнітивний дисонанс.

У 10-мільйонній республіці, як, власне, і в багатьох інших країнах, з готовністю хочуть вірити обіцянкам кращого життя, більшої справедливості та простих і швидких рішень складних питань. Нинішні вибори показали, що традиційні партії, політичний мейнстрім, неухильно втрачають свої позиції виборця. Як гірко визнав заступник лідера есдеків Мілан Хованец, партія, яка останні 4 роки домінувала в досить успішному уряді, просто не змогла піднести результати своєї роботи виборцям. Результат виборів для неї виявився просто розгромним: після більше 20% у 2013 році не дотягнути і до 8%...

А нові політичні течії, особливо якщо ще не встигли увійти у свідомість прийняттям непопулярних (але часом тільки такі і потрібні) рішень, виглядають симпатично і багатообіцяюче. Та ще й вдало граючи на неупевненості та страхах населення.

Тому на парламентських виборах у Чехії голосування було швидше протестним. Що, власне, відображає і назва партії-переможниці - ANO Акція незадоволених громадян. При цьому явка виявилася досить високою - понад 60%.

Чи вистачить у чехів електорального заряду, щоб через 3 місяці знову прийти на виборчі дільниці? Цього разу обрати собі президента. І яким буде цей заряд?

Ольга Танасійчук. Прага-Берлін.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>