З 1 липня по 31 грудня 2017 року Естонія є країною-головою Європейського Союзу. Початок переговорів ЄС з Великою Британією щодо Brexit'у та понині гостра проблема мігрантів, безумовно, багато в чому впливають на порядок головування. Однак для Естонії, це не стало приводом для того, що відмовлятися від реалізації нею самою окреслених пріоритетів. Ключове в них – просування цифрового розвитку в ЄС, складовою якого є кібербезпека. Водночас, нинішній голова ЄС значну увагу приділяє і Україні в питаннях допомоги в реформах і міжнародних зусиллях щодо стримування російської агресії, запевнив в інтерв'ю Укрінформу глава естонського МЗС Свен Міксер.
ЧИ БУТИ П'ЯТІЙ СВОБОДІ ЄВРОСОЮЗУ?
- Пане міністр, у вересні в Таллінні пройшов саміт Євросоюзу. Чого хотіла досягти Естонія як країна-господар, який визначала порядок денний зустрічі?
- Саміт, який для естонської столиці був єдиною зустріччю на вищому рівні за час нашого головування в ЄС, концентрувався переважно на цифровому порядку денному. За останні роки цей напрямок стало своєрідним брендом Естонії. Ми дійсно щиро віримо, що наше спільне майбутнє значною мірою – цифрове. І під час головування в Євросоюзі Естонія хоче просування на цьому напрямку. Ми вважаємо, що сприяння свободі переміщення інформації та включення її до основних свобод Євросоюзу дасть значний економічний ефект, зробить Європу більш конкурентоспроможною.
Крім того, одним із завдань саміту було те, щоб всі держави-члени ЄС прийшли до спільного розуміння цифрового розвитку, з яким приходять і нові загрози. Дуже важливою частиною цифрового порядку денного є кібербезпека: наші системи, платформи і механізми співробітництва не повинні бути вразливі для кібератак, кіберзлочинів або інших кіберзагроз.
Під час саміту глави держав та урядів країн ЄС обговорили і майбутнє Євросоюзу у зв'язку з Brexit'ом. Ми хочемо підтримати інтелектуальні зусилля в цьому напрямку.
- Які важливі заходи очікуються в період до завершення головування ЄС?
- Саміт Східного партнерства, який відбудеться у листопаді в Брюсселі, є дуже важливою подією в нашому календарі головування. У нас пройшов ряд підготовчих заходів, ми задіяли східних партнерів на кількох зустрічах міністерського рівня, що відбулися в Таллінні. Ми організували конференції (деякі з них ще не відбулися, пройдуть у жовтні), які підготували грунт для майбутньої зустрічі на вищому рівні в Брюсселі.
Також на час нашого головування припадає саміт ЄС-Африка, який пройде також у листопаді в Абіджані, Кот-д'Івуар. На ньому основна увага буде приділятися наданню можливостей для молодого покоління, але ми хотіли б зробити частиною саміту і цифровий порядок денний.
ВПЛИВ НА РОСІЮ: ДОМОГТИСЯ ВИКОНАННЯ МІНСЬКА І НАПОВНИТИ САНКЦІЇ ЗА КРИМ
- Які заходи, пов'язані з українською політикою, з відносинами України з ЄС, з Естонією, які вже вдбулися чи ще відбудуться за ці півроку, ви б відзначили?
- Саміт ЄС-Україна, що відбувся 12-13 липня у Києві, який підбив підсумки розвитку відносин між Європейським Союзом і Україною, став дуже важливою подією. Думаю, той факт, що ми, нарешті, змогли подолати існуючі політичні труднощі – деякі з них були фактично внутрішньополітичними труднощами ЄС – і підтвердили Угоду про асоціацію (набула чинності 1 вересня 2017 року. – Ред.) був дуже значним. Це означає, що тепер ми можемо почати використовувати можливості, пов'язані з цією угодою, щоб реалізувати його повністю. Це те, що дуже помітно для українського народу. Я особисто брав активну участь у підготовчій роботі до цієї важливої події разом з моїм українським колегою міністром Клімкіним. Цього року я зустрічався з ним з багатьох приводів, зовсім недавно – під час мого візиту в Київ (12-13 вересня. – Ред.), а також на полях численних багатосторонніх зустрічей, на яких у нас були конструктивні переговори.
Крім того, коли ми говоримо про позитивний порядок денний, ми не повинні забувати про те, що досі зберігається постійна іноземна агресія проти України – частина країни усе ще перебуває під окупацією, частина досі незаконно анексована Росією. Ми працюємо з Україною, щоб допомогти їй у проведенні реформ. І разом з тим ми працюємо всередині ЄС і з більш широким міжнародним співтовариством, демократичними країнами, щоб підтримувати тиск на Росію як у формі санкцій, а також загального політичного впливу – повернути Росію до міжнародно прийнятної поведінки, щоб її порушення були виправлені. Йдеться про те, щоб підтримувати і оновлювати санкції доти, доки Росія не виконає свої зобов'язання за Мінськими угодами, а також про реальне наповнення санкцій щодо політики невизнання кримської анексії. Ці питання, як і раніше, залишаються дуже важливими в списку пріоритетів.
"ЗАПАД-2017". ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
- Російсько-білоруські навчання «Запад-2017» викликали неабияку стурбованість як у країн-сусідів, так і НАТО. Які висновки зробили в МЗС Естонії?
- Росія діє за шаблоном, регулярно проводячи подібні масштабні військові навчання недостатньо транспарентним чином. Вона ділять свої великі навчання на більш дрібні складові, щоб не запрошувати міжнародних спостерігачів як належить за Віденським документом (міжнародна угода держав-учасників ОБСЄ, яка прописує реалізацію заходів довіри і безпеки в регіоні. – Ред.). Ми також бачили, як у минулому Росія використовувала такі масштабні навчання і пересування військ, щоб приховати набагато більш зловісні операції, агресивні дії проти сусідів. Тому нашою позицією завжди було те, що ми під час цих маневрів повинні підтримувати пильність і готовність.
Це той урок, який наші союзники, держави-члени НАТО винесли з російської війни проти України, розпочатої в 2014 році. Не можна ігнорувати ті агресивні імперіалістичні амбіції керівництва в Кремлі, потрібно постійно підтримувати дуже високий рівень пильності і уважно стежити за військовими переміщеннями і рухами військ, навіть якщо вони відбуваються на території Росії. Значна частина останніх навчань «Запад» проходила на території Білорусі, що стало приводом для додаткового занепокоєння. Ми ж знаємо, що білоруський режим веде дуже делікатну політику, сидячи на паркані і намагаючись уникнути падіння по якийсь його бік. Тому також було дуже важливо побачити, що ті війська, які прибули в Білорусь, після завершення навчань залишиули її.
ЧИМ ЕСТОНІЯ ГОТОВА ДОПОМОГТИ УКРАЇНІ
- Україна заявила євроатлантичний вектор розвитку. Як ви бачите місце України в сьогоднішній Європі?
- Насамперед, ми вважаємо, що вибір стратегічного напрямку розвитку є суверенним вибором кожної нації. І жодна третя країна не повинна мати право накладати на нього вето. Виходячи з цього, ми абсолютно підтримуємо право України обирати свою геополітичну орієнтацію. Якщо говорити про євроатлантичну інтеграцію, то очевидно, що це процес, заснований на певних умовах. Для просування вперед у цьому напрямі потрібні дуже серйозні зусилля з реформування.
Останнім часом ми побачили важливі позитивні події – довгоочікувані ратифікацію Угоди про Асоціацію та введення безвізового режиму між Україною та ЄС. Багато що ще належить зробити для реалізації Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і використання всіх можливостей, передбачених в Угоді про асоціацію. Крім того, важливі реформи у багатьох сферах ще далекі від завершення.
Однак, звичайно ж, Естонія, як і багато інших країн, готова допомогти Україні на цьому шляху, поділившись своїм досвідом і знаннями. Коли мова заходить про нашу співпрацю в області розвитку, Україна багато років є для Естонії одним з найважливіших партнерів. Незважаючи на те, що Естонія – невелика країна, її досвід реформ може дуже стати в нагоді Україні.
Олег Кудрін, Рига
Фото: автора