Лінас Лінкявічюс, міністр закордонних справ Литви
Навчання «Запад-2017» мали не оборонний характер, а наступальний
02.10.2017 15:25 1513

Наприкінці минулого тижня у столиці Латвії проходила чергова щорічна Ризька конференція, яка проводиться з 2006 року. Показово, що в її назві немає уточнення, чому саме її присвячено. Просто The Riga Conference – і всі знають, що це, про що: тут традиційно обговорюються питання зовнішньої політики і оборони; проблеми, що зачіпають трансатлантичне співтовариство. Що стосується саме цього року, то акцент був зроблений на таких питаннях: роль ЄС у світовій економіці; проблеми безпеки в епоху гібридних і информаційних війн; трансатлантичні відносини як вісь глобальної стабільності; відносини між Росією і Заходом; перспективи Країн Східного партнерства.

Вже з набору тем видно, яка велика увага приділялася на конференції Україні. Чотири з п'яти узагальнених тем, так чи інакше, стосуються і нашої країни. Тому, природно, серед безлічі гостей RC-2017 був міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Показово, що в дискусійній сесії «Україна: Варіанти майбутнього» одним із основних промовців нарівні з главою українського МЗС був його литовський колега – Лінас Лінкявічюс.

Міністр закордонних справ Литви люб'язно погодився відповісти на запитання Укрінформу.

З КУРТОМ ВОЛКЕРОМ МИ ЗНАЙОМІ 20 РОКІВ

- Серед різноманітних тем Ризької конференції нас цікавить, в першу чергу, Україна, її євроінтеграція, трансатлантичний вектор розвитку, її безпека...

Ми повинні робити все можливе, щоб підтримати Україну у всіх відносинах

- Нас теж дуже цікавить Україна. Не тільки її безпека, а й розвиток ситуації в економіці. Ми уважно стежимо за подіями у вашій країні. Ми повинні робити все можливе, щоб підтримати Україну у всіх відносинах. Зараз, серед іншого, готуємося до Саміту Східного партнерства, який відбудеться у листопаді в Брюсселі. Питання України має постійно залишатися на порядку денному.

- Яка ваша позиція щодо України, яку ви хотіли донести до слухачів і партнерів на Ризькій конференції?

- Я говорив про геополітику, про спадкоємність тих методів, які Росія застосовує по відношенню до України (а не лише до неї). У XXI столітті таке є неприйнятним. Вказував на необхідність підтримувати Мінський процес. Наскільки він складний, ми всі знаємо.

- У зв'язку з цим – яка ваша думка щодо так званих «миротворчих ініціатив» Кремля?

Важко розмовляти з суб'єктом (РФ), який заперечує свою роль, хоча при цьому є найголовнішою причиною конфлікту

- Я завжди підкреслюю: треба мати чітке уявлення про позицію Росії в цьому питанні. Щирості в її заяві про бажання вирішити кризу немає. Вихідні позиції такі: Росія поки ще не визнала себе частиною конфлікту. А розмовляти з суб'єктом, який заперечує свою роль, хоча при цьому є найголовнішою причиною конфлікту, важко. Це тим більш складна ситуація, оскільки пропозиції, які йдуть від Росії, створюють враження гнучкості, пошуку дипломатичних рішень. Але я в таких випадках для ілюстрації наводжу такий приклад. Припустимо, хтось вкрав тисячу доларів, а потім повертає сотню. І всі дуже раді, що ця людина готова до співпраці: ну як же, адже він повернув сто доларів! По суті справи дуже схоже, бо те, що пропонує Російська Федерація – це замороження конфлікту. Конкретно щодо згаданих вами ініціатив: ми вважаємо, що спостерігачі повинні мати доступ на всю зону конфлікту, в тому числі до кордону між Росією і Україною. А якщо розмістити спостерігачів лише на зоні зіткнення, то ми отримаємо конфлікт, подібний до тих, які вже існують. Так що я негативно дивлюся на цю пропозицію.

- У вас нещодавно була цікава і важлива зустріч зі спеціальним представником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером. Чи плануються подібні зустрічі в майбутньому?

- З Волкером ми знайомі 20 років. Тож нам не потрібно чекати Різдва, щоб зустрітися. Якщо потрібно, ми можемо просто зателефонувати один одному. Думаю, ми будемо спілкуватися і в майбутньому, оскільки ситуація в Україні, події, що відбуваються там, мені близькі. Я часто буваю у вас, не тільки в Києві, а й по всій Україні. Тож мені є чим поділитися – і Курт про це добре знає. Якщо йому це потрібно і важливо, я завжди радий з ним поспілкуватися.

НАВЧАННЯМ «ЗАПАД-2017» БРАКУВАЛО ПРОЗОРОСТІ

- Нещодавно закінчилися російсько-білоруські навчання «Запад-2017». Які постфактум оцінки МЗС Литовської республіки з цього приводу?

Самі навчання «Запад-2017» закінчилися, але активність ЗС РФ поблизу наших кордонів, на суші, в повітрі, на морі – вона залишається

- Поки що ми тільки почали підбивати підсумки. Але якщо говорити коротко... Зрозуміло, що транспарентності бракувало. Зрозуміло, що як ми і говорили раніше, чисельність учасників навчань – далеко не 12700, як це було оголошено. Навчання мали не оборонний характер, а наступальний. З позитивних моментів... На щастя, «Запад-2017» не вийшли в якусь іншу якість, ніж навчання. За винятком одиничного інциденту – недовгого порушення повітряного простору, інших неприємних подій не було. Що могло бути, якщо врахувати велику кількість задіяних військовослужбовців та техніки. Але я б ставив питання ширше. Ми оцінюємо навчання «Запад-2017» не самі по собі, а розглядаємо їх як частину чогось більшого. Самі навчання закінчилися. Але активність збройних сил наших сусідів поблизу наших кордонів, на суші, в повітрі, на морі – вона залишається. Рутина така, що «повітряна поліція» (військові авіапатрулі НАТО в Балтії. – Ред.) змушена проявляти активність до 10 разів у тиждень. Незалежно від того – є навчання, немає навчань. І це, звичайно, насторожує... З іншого боку, хочу сказати, що вважати ці навчання, самі по собі, чимось неправильним, також не можна. Кожна країна має право на їх проведення. Тим більше, такі як ці, з чітким графіком проведення – раз на чотири роки. Але і тут найважливіша деталь в тому, що після попередніх навчань у 2013 році Росія почала дві війни, анексувала Крим. Тому будь-які її дії з використанням військовослужбовців, військової техніки заслуговують великої уваги.

- А міжнародні договори щодо навчань можна прописати якось чіткіше?

- У договорах чітко записано, що якщо у навчаннях беруть участь більше 13 тисяч, то застосовуються інші вимоги щодо спостерігачам. Але тут було заявлено менше 13 тисяч.

- Так, тобто виходять «гібридні навчання». Офіційно заявлено 12700, а  інші навчання, які проходять паралельно і синхронізовано з ними, можна оголосити дивізійними, полковими або просто перевірками.

- Ну, сусідня країна декларує, що це різні навчання.

Ми не віримо і не приймаємо ті аргументи, що наводяться Росією

- І ми віримо?

- Ні, ми не віримо.

- Але приймаємо?

- Ні-ні. Ми не віримо і не приймаємо ті аргументи, що наводяться. І ми постійно нагадуємо, що так діяти не можна.

- Дякую за уточнення.

NORD STREAM-2 – НЕ КОМЕРЦІЙНИЙ, А ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ПРОЕКТ

- Останнім часом у країнах Балтії регулярно проходять соціально значущі заходи, на які приїжджають як російська політеміграція, так і росіяни, що живуть в РФ. У Литві, наприклад, вже два роки традиційно збирається Форум вільної Росії. Наскільки його організатори можуть і в майбутньому розраховувати на вашу гостинність?

Русофоб навряд чи буде говорити про Росію з росіянами російською мовою...

- В майбутньому на нашу гостинність можуть розраховувати всі, оскільки у нас вільна країна, у нас свобода слова. «Форум вільної Росії», про який ви сказали, – це російський форум. А ми, МЗС Литви, вже три роки поспіль проводимо Російський форум. На ньому намагаємося говорити російською мовою, з росіянами і про Росію. Тому коли мене звинувачують в русофобії, я завжди вказую на цей захід. Русофоб навряд чи буде говорити про Росію з росіянами російською мовою... Бувало у нас на цьому Форумі всяке. Наприклад, приїжджали з провокаціями неакредитовані журналісти. Але ми твердо будемо його продовжувати. Оскільки такий Форум важливий для учасників і цікавий для нас. Приїжджають, до речі, не тільки з Росії, Петербурга, Москви, а й з усього світу – Швейцарії, США, Великобританії. Приїжджають захисники прав людини, інтелектуали, письменники (на Російському форумі-2017, серед інших, наприклад, були Володимир Кара-Мурза-молодший, Жанна Нємцова, Михайло Касьянов, Ілля Яшин, Михайло Ходорковський, інші. – Ред.). Я вважаю дуже важливим такий рівень і вид контактів. Ви, напевно, знаєте: якщо ми говоримо про контакти з Російською Федерацією, то в Євросоюзі намічено п'ять принципів діалогу. Серед іншого там вказано діалог з громадянським суспільством, що, на мій погляд, сьогощдні мало робиться.

- Хочу поставити кілька запитань щодо енергобезпеки. Так виходить, що цим опікується не тільки Мінекономіки, а й МЗС. Зокрема – при обговоренні Nord Stream-2.

Ще одна політична мета РФ при реалізації Nord Stream-2 – це «покарання» України, оскільки вона викреслюється зі схеми постачання газу

- Ми цю позицію висловили і продовжуємо висловлювати на всіх рівнях. Ми вважаємо цей проект є не комерційним, а геополітичним, і не має нічого спільного з енергетичною політикою Євросоюзу. А в ній заявлено прагнення до зменшення залежності від одного джерела, прагнення до більшої диверсифікації. Є тут і ще одна політична мета, яка докорінно не сходиться з нашою політикою – це «покарання» України, оскільки при реалізації Nord Stream-2 вона викреслюється зі схеми постачання газу. Відтак наша оцінка проекту негативна. І ми говоримо про це з іншими країнами, які перебувають у зоні дії даного проекту. Але нагадаю, що нашій території даний проект не стосується. Тому ми можемо висловити свою думку, але не маємо якогось права впливати на нього. Але ми, повторюся, можемо консультуватися з приводу Nord Stream-2 з іншими країнами, особливо з скандинавськими, які теж порушують це питання. До речі, варто згадати, що ті ж принципи раніше висувалися і при оцінці проекту «Південний потік». Між ним і «Північним потоком», по суті, мало відмінностей. Але в даному випадку чомусь у підсумку – інший підхід. І про це треба говорити, треба продовжувати піднімати ці питання.

Олег Кудрін, Рига.

Фото: Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-