Мадрид проти Барселони: поки що захоплюючий детектив

Мадрид проти Барселони: поки що захоплюючий детектив

1211
Ukrinform
Якщо більшість каталонців згодні, що вони – окрема нація, то раніше чи пізніше Каталонія стане незалежною 

За два дні, у неділю 1 жовтня, має відбутися проголошений автономним парламентом і урядом Каталонії референдум про незалежність цього регіону від Іспанії. Сьогодні є великі сумніви, що це станеться. Центральний іспанський уряд вдався до досить жорстких кроків, аби не допустити референдуму. Жорсткі – це не публічні заяви офіційного Мадриду чи ухвала Конституційного суду, це практичні дії силових (правоохоронних) органів. Сьогодні надійшла новина, що у четвер іспанська поліція вилучила зі складу від 2,5 до 3 млн. бюлетенів (до речі, це вже не перша партія вилучених бюлетенів), конфіскувала більше 100 урн для голосування і десь по дорозі «перехопила і вилучила» близько 6 мільйонів конвертів для референдуму.

Фото: GETTY IMAGES
Фото: GETTY IMAGES

Раніше Мадрид взяв під свій контроль всю правоохоронну систему Каталонії, всі фінансові потоки (щоб унеможливити використання коштів для проведення референдуму), а також пообіцяв, що поліція  контролюватиме всі кабінки для голосування. А 20 вересня Громадянська гвардія Іспанії влаштувала обшуки у деяких міністерствах і апараті уряду Каталонії і затримала 14 їх співробітників – їм висунуті підозри у невиконанні судових рішень, які забороняють підготовку і проведення референдуму.

Поки що потік новин, як каталонський уряд намагається провести референдум, а іспанський – зірвати його, зі сторони сприймається як такий собі захоплюючий детектив-інтрига: хто кого? Ось забрали іспанці у каталонців мільйони бюлетенів, здавалося б – який референдум без бюлетенів, але хтозна, скільки тих бюлетенів передбачливі каталонці надрукували (була новина, що під час згаданих обшуків 20 вересня їх виявили дев’ять мільйонів, і вчора ще три мільйони; а в Каталонії всього сім з половиною мільйонів жителів). А головне: чим більше Мадрид тисне, тим більша рішучість каталонців наполягти на своєму. На референдум вже готові йти й ті, хто раніше був зовсім до цього байдужий. Що ж, дія, як відомо, породжує протидію.

Фото: AFP
Фото: AFP

Однак аналогії з детективом доречні лише доти, доки, не дай Бог, не проллється кров. Така небезпека завжди існує, коли постає питання виникнення нової незалежної держави, тобто зміни нинішніх державних кордонів. Можна сказати, що у таких випадках набагато частіше кров  таки ллється. Утім, щодо Іспанії, то якось не віриться, що справа може дійти до такого. Каталонці не від учора заговорили про незалежність, активний процес здобуття фактичної незалежності від Мадриду триває вже більш як десятиліття (і це тільки якщо не занурюватися у глибшу історію). І досі обходилося без жертв (на відміну від того, як за незалежність від Мадриду боролися баски). Все це разом дає тверду надію, що до війни справа не дійде.

Референдум 1 жовтня можна, звісно, зірвати, але очевидно, що загальну проблему цим не вирішиш.

Фото: GETTY IMAGES
Фото: GETTY IMAGES

То в чому вона, ця загальна проблема? У тому, що каталонці – окрема нація з самобутньою культурою, мовою, історією. Це – їхній офіційний статус, закріплений у Статуті автономії (фактично – Конституція Каталонії), який підтверджений на каталонському референдумі у 2006 році. Причому, цей Статут спочатку визнавали і в Мадриді (ухвалою національного парламенту), він офіційно вступив у дію, однак через чотири роки Конституційний суд Іспанії визнав його неконституційним. Така «зрада» дуже обурила багатьох каталонців.

Фото: povin.com.u
Фото: povin.com.u

Отже, повторимо, якщо каталонці – окрема нація, і більшість жителів Каталонії з цим згодні, тоді раніше чи пізніше Каталонія стане незалежною державою. І коли відбудеться той референдум, який це схвалить – питання другорядне. І чим раніше це усвідомлять у Мадриді і, відповідно, перестануть ставати на шляху лавини, тим вигіднішими для Іспанії будуть умови її подальшого співіснування з Каталонією. Навіть більше: поступливість Мадриду може забезпечити ситуацію, коли Каталонія вдовольниться (принаймні на певний час, а це може бути кілька десятиліть) широкою автономією у складі Іспанії чи конфедерацією з нею. У будь-якому випадку, і це однозначно підтверджує історія, кров ллється не тому, що нація прагне власної держави, а тому, що хтось готовий стріляти, аби цієї власної держави не було.

Юрій Сандул, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-