Зустрічі в ООН: Новий тренд - віддалення від Росії - 22.09.2017 11:50 — Новини Укрінформ
Зустрічі в ООН: Новий тренд - віддалення від Росії

Зустрічі в ООН: Новий тренд - віддалення від Росії

1667
Ukrinform
Тереза Мей назвала російські війська на Донбасі "терористами в Україні". Відчуваєте різницю?

Український президент провів у Нью-Йорку, фактично, п'ять днів – з 17 по 22 вересня. Візит такої тривалості з зупинкою в одному місці для нього став майже винятковим явищем. Здебільшого, через те, що графік переповнювали численні зустрічі зі світовими лідерами та керівниками міжнародних організацій, важливі виступи в ООН, переговори з американським бізнесом та багато інших подій. Усе це проходило під знаком протидії гібридній агресії Росії, нарощування нею мілітарного тиску в регіоні (навчання "Захід-2017"), а також дипломатичного наступу цієї країни, яка все ще утримує право вето в РБ ООН, чим продовжує активно користуватися. Саме через таку складність ситуації й поведінку Росії нинішні події на Генасамблеї виявились як ніколи своєчасними й корисними для України. 

ЗАГАЛЬНИЙ ФОН В ООН

Загальнополітичні дебати за участю президентів і прем'єрів на Генасамблеї ООН, які традиційно проходять щороку в другій половині вересня, цього разу як ніколи мали визначальний характер для України. На заходах у Нью-Йорку, фактично, сформувався геополітичний розклад на ближче майбутнє по українсько-російському питанню та ставлення до нього ключових держав.

Дональд Трамп
Дональд Трамп

Загальний тон був започаткований виступом президента США на Генасамблеї, у якому він хоч і побіжно, але все ж згадав про Україну. Це було лише два речення в промові Трампа: "Необхідно огороджувати свої країни, їхні інтереси і майбутнє, необхідно відкидати загрози суверенітету, починаючи від України, й до Південно-Китайського моря. Ми повинні відстоювати повагу до кордонів та повагу до культури, а також мирну взаємодію". Але цих фраз вистачило для того, щоб "розворушити" російську делегацію, яка вочевидь очікувала, що Трамп і надалі уникатиме випадів в бік РФ. 

Тут варто зазначити, що нинішня адміністрація США й раніше висловлювала гостру критику відносно російської агресії проти України, в тому числі в ООН (виступи Ніккі Гейлі), а також у заявах Білого дому й Держдепартаменту США. Однак згадка про це в промові самого президента, який регулярно наголошував на необхідності зближення з російським керівництвом, підтвердила остаточне формування поглядів глави Білого дому на нинішній стан речей.

 Даля Грибаускайте / Фото: https://ru.delfi.lt
Даля Грибаускайте / Фото: https://ru.delfi.lt

Нищівного наступу Росія відчула й від інших лідерів в ООН. Чого був вартий виступ президента Литви Далі Грибаускайте, майже повністю присвячений агресії Кремля, його міжнародному шантажу та повному ігноруванню Росією зобов'язань і домовленостей. Не дивно, що російські дипломати не витримали "потоку правди" та були змушені втекти із сесійної зали Генасамблеї. 

Фото: АА
Емануель Макрон / Фото: АА

Президент Франції Емануель Макрон, який, до слова, поступово розширює лідерські позиції своєї країни в Європі, теж зробив акцент на ситуації в Україні. Він, зокрема, підкреслив, що спочатку потрібно припинити вогонь на Донбасі, досягти безпеки, а потім переходити до "політичних" пунктів Мінських домовленостей. Саме в цьому порядку, а не так, як досі намагається нав'язати Росія – місцеві вибори в умовах військової окупації.

Тереза Мей / Фото: https://www.gov.uk
Тереза Мей / Фото: https://www.gov.uk

Британський прем'єр Тереза Мей пішла ще далі, назвавши російські війська на Донбасі "терористами в Україні". До цього на Заході обмежувалися в основному висловами "повстанці", потім "сепаратисти", "комбіновані російсько-сепаратистські сили", а тепер "терористи в Україні". Відчуваєте різницю?

Тож, немає сумнівів, що заяви світових лідерів, коли вони почали відкрито називати все своїми іменами, а також втеча російських дипломатів з-під натиску звинувачень – багато в чому символізуватимуть подальшу міжнародну політику в українському питанні.

МИРОТВОРЧА ІНІЦІАТИВА

Коли Україна вперше, у квітні 2015 року, озвучила в ООН ініціативу ввести миротворчий контингент на окупований Донбас із мандатом Ради Безпеки Організації, це було сприйнято в ООН, м'яко кажучи, без ентузіазму. Майже два з половиною роки знадобилося для того, щоб головний противник цієї ініціативи – звісно, Росія – сама заговорила про це вголос, щоправда – запропонувавши суттєво викривлену пропозицію. А саме, ввести миротворців лише на лінію розмежування (щоб ще більше закріпити окремий статус відірваних від України регіонів), а також для охорони спостережної місії ОБСЄ і краще – взагалі без зброї.

Тут варто звернути увагу – чому Росія замість подальшого блокування в Радбезі цього питання перетворилася на ініціатора процесу. Очевидно, в Москві зрозуміли, що ініціатива України набуває серйозної підтримки в Радбезі, через що не уникнути зайвого міжнародного тиску. Тому в Кремлі спробували використати ситуацію на свою користь, застосувавши вже звичний "гібридний" підхід. Таким чином, російська сторона, з одного боку, нібито стала ініціатором доброї волі в очах міжнародної спільноти, а з іншого – визначила відправні точки, на яких хотіла би побудувати всі подальші дискусії про мандат миротворчої місії.

Втім міжнародна спільнота, у тому числі – в Раді Безпеки ООН, вже має певний досвід спілкування з РФ та "імунітет обережності" до російських ініціатив, а також нахабного просування нею свого порядку денного. Тому однією з головних інтриг візиту українського президента до США було питання, яку ж позицію відносно миротворців займуть інші (крім РФ) лідери п'ятірки постійних членів Ради Безпеки? Чи вона буде наближена до української ініціативи про мандат місії на всій окупованій території, чи до російської резолюції, чи буде запропонований компромісний варіант?

Дональд Трамп, Петро Порошенко
Дональд Трамп, Петро Порошенко

Найбільше цікавила позиція в цьому питанні президента Трампа. Відповідь була отримана безпосередньо під час зустрічі з ним українського президента. "США повністю підтримали пропозицію України, мої пропозиції, які були озвучені ще в 2015 році", – зазначив Петро Порошенко одразу після зустрічі з американським лідером у Нью-Йорку.

Як розвиватиметься далі ініціатива щодо миротворців, залежить від багатьох факторів. Насамперед, від бажання Росії знову відчути себе учасником міжнародних домовленостей, з думкою якого рахуються. Однак, нинішні зустрічі в Нью-Йорку показали, що дипломатична ситуація створюється далеко не на користь Москви.

ІНШІ МЕСЕДЖІ ТРАМПА

Тим часом, на одному питанні миротворчої місії ООН підтримка США під час переговорів президентів не обмежилась. Хоча, відверто кажучи, нових кардинальних зсувів у двосторонніх відносинах не сталося. Президенти спілкувалися цілу годину, обговоривши детально всі нюанси взаємодії – як у питаннях безпеки та можливих шляхів урегулювання конфлікту, так і допомоги в проведенні реформ, а також економічної співпраці.

Петро порошенко, Дональд Трамп
Петро Порошенко, Дональд Трамп

Втім головне, що було помітно під час переговорів двох президентів – це оптимістичний настрій самої зустрічі. Трамп відверто демонстрував симпатію до України, що від нього було складно почути раніше. І зрозуміло чому: після його останньої зустрічі з Порошенком були укладені багатомільйонні контракти на поставки антрациту в Україну. Крім того, великий подарунок зробив крупний американський бізнес, посприявши першому розміщенню українських суверенних бондів на світових ринках. Трамп – бізнесмен і мислить категоріями ділових відносин. Це розуміє й Порошенко, який, очевидно, й використав у спілкуванні саме ці акценти.

Між президентами США і України почав вибудовуватися особистий контакт, і це підтвердив у кулуарах не один посадовець зі складу делегації. А це означає, що тепер суто офіційні рамки комунікацій між Вашингтоном і Києвом будуть розширені також до неформального спілкування на рівні глав держав. А справи на особистих контактах, як відомо, йдуть набагато краще.

Оцінюючи значення для України останніх п'яти днів, які провела українська делегація в Нью-Йорку, варто звернути увагу на результати. А вони свідчать, що в міжнародній політиці намітився серйозний геополітичний тренд, у якому вже помітні суттєві зсуви в протилежний від Москви бік. Світові лідери вже припинили шукати дипломатичні формулювання у своїх заявах, помістивши Росію в один ряд із загрозою тероризму. Захід дістали ігри росіян, а сама Росія вже загнала себе в глухий кут, і їй залишається або оборонятися, поки вистачає сил, або ж капітулювати. Та схоже, часу на прийняття рішень залишається не так вже й багато.

Ярослав Довгопол, Нью-Йорк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>