"Харві", "Ірма", "Хосе": чим завинила Америка?
Жодної конспірології - відповідь криється в географії та в кліматичних особливостях регіону
Лонгрід 13.09.2017 09:00 1302

Після того, як американський штат Техас у прямому сенсі захлинувся від наслідків потужного урагану "Харві" наприкінці серпня, вже через кілька тижнів інший південний штат – Флорида відчув на собі удар атлантичної стихії на ім'я "Ірма". Слід за нею на Карибський басейн і далі, на континентальну частину США, насувається ураган "Хосе". В чому ж провинилася Америка, й чому вона найчастіше відчуває страшні природні покарання, які йдуть одне за одним? Жодної конспірології, відповідь криється в географії, а також у кліматичних особливостях регіону.

ЦИКЛОН-ШТОРМ-УРАГАН: ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО СИЛУ ВІТРІВ

Потужність ураганів вимірюється за силою вітрів й поділяється на п'ять категорій за шкалою Саффір-Сімпсона. Циклон, який набирає потужність, перетворюється на тропічний шторм, а коли швидкість вітрів сягає 119 км/год, йому надають статус урагану першої категорії. Як правило, така стихія не наносить серйозної шкоди людям, тваринам і господарствам. Водночас, вже за такої сили вітрів можливо отримати поранення від літаючих уламків, натомість скляні вікна в будинках здебільшого залишаються цілими. 

Урагани набувають другої категорії, коли швидкість вітру досягає 154 км/год. Така стихія може завдати шкоди одноповерховим неукріпленим будинкам, зіпсувати дахи, зламати гілля на деревах. При цьому, людям й тваринам слід знаходитися в укриттях – уникати літаючих уламків. 

Третя категорія означає, що швидкість вітру в діапазоні 178-208 км/год. Урагани такої потужності вже здатні вщент знищити мобільні або неукріплені стаціонарні будинки, знести капітальні навіси, такі як на автозаправних станціях. Крім того, такі урагани часто призводять до масштабних затоплень внаслідок перенесення великої кількості води на сушу з моря, океану чи інших водойм.

Урагани четвертої категорії мають швидкість вітрів від 209 до 248 км/год. Вони призводять до серйозних ушкоджень каркасних будинків, торговельних центрів та інших схожих будівель. Їх "візитною карткою" є також тривалі (до кількох місяців) перебої з електропостачанням та дефіцит питної води. Тому важливо під час подолання наслідків такої стихії забезпечити місцеве населення тимчасовими укриттями, генераторами, водою й харчами на порівняно тривалий термін. 

П'ята категорія в класифікації ураганів – найвища. Її присвоюють, коли швидкість вітру перевищує 249 км/год. Стихія такої сили спричиняє катастрофічні наслідки для інфраструктури, побудованої людиною, змітає все на своєму шляху та спричиняє масові загибелі людей і тварин. Як правило, період відновлення після подібних катаклізмів розтягується на роки. 

Шостої категорії ураганів не існує, п'ята є найбільш руйнівною.

ЧОМУ УРАГАНИ МАЮТЬ ЛЮДСЬКІ ІМЕНА?

Протягом понад вікового періоду спостереження за ураганами виникла практика давати їм назви або називати їх людськими іменами. Це, по-перше, полегшувало процес реєстрації даних, а по-друге, уникало плутанини, оскільки часто подібні стихії виникають майже одночасно в одному й тому ж регіоні. 

В XIX та на початку ХХ століття урагани нерідко отримували назви місцевості, де вони завдали найбільшої шкоди або ж безсистемні назви чи імена. В середині ХХ століття метеорологічні спостереження інтенсифікувалися. Саме в цей період стихіям почали присвоювати імена людей, головним чином жіночі, оскільки дослідженнями займалися військові метеорологи й називали тайфуни й урагани іменами своїх дружин або подружок.

Вже потім були запропоновані алфавітні системи коротких імен, які легко запам'ятовувалися й відрізнялися в залежності від регіонів. Зараз у таких списках, запропонованих Всесвітньою метеорологічною організацією, використовуються як жіночі, так і чоловічі імена. Вони можуть повторюватися через кілька років, однак якщо стихія мала серйозні історичні наслідки, це ім'я вже викреслюється з подальшого переліку. Для прикладу, ураган "Ендрю" (це імя використали не вперше) вже не значитиметься в майбутніх назвах цих природних стихій. 

УРАГАНИ – АМЕРИКАНСЬКЕ ЯВИЩЕ?

Континент Північної Америки, а якщо точніше, територія Сполучених Штатів найбільше потерпає від ураганів та смерчів, ніж будь-яка інша частина суходолу у світі. Це обумовлюється як географічним розташуванням континенту, порівняною близькістю через океан спекотної Африки, а також теплими течіями. 

Наприклад, нинішній ураган "Ірма", а також ураган "Хосе", який прямує майже по тому ж маршруту, зародилися від циклону, що сформувався в західній частині Африканського континенту. 

Найбільше від таких ураганів страждають острівні держави Карибського басейну, а також американські штати Флорида та кілька інших, розташованих в басейні Мексиканської затоки. 

НАЙПОТУЖНІШІ УРАГАНИ В США

За період, який охоплює минуле століття та нинішній час, для наочності можна виділити список з п'яти найбільш нищівних ураганів, які охоплювали континентальну частину Сполучених Штатів.

1. Ураган у Галвестоні, 1900 рік.

Галвестон - це острівне місто на узбережжі Мексиканської затоки штату Техас. Стихія, яка обрушилась на місто на початку минулого століття, стала природним лихом за всю історію Сполучених Штатів з найбільшою кількістю загиблих. Це сталося 8 вересня 1900 року, ураган мав четверту категорію потужності, пориви вітру сягали 232 км/год. 

Стихія тоді не отримала людського імені, а отримала назву місцевості постфактум. Відомо, що вона почала свій руйнівний шлях з Карибського басейну, в районі Куби мала силу тропічного шторму, перетнула Флориду і в Мексиканській затоці набрала максимальну силу. Ураган забрав життя в самому місті близько 8 тис. людей, і ще 4 тис. стали жертвами його руйнівної ходи на північ США. Рівень води в місті піднявся на 2,75 метри, було знищено понад 3,5 тис. будинків. Десятки тисяч людей потребували медичної допомоги. 

2. Ураган Майамі, 1926 рік.

Ця стихія застала зненацька більшу частину населення міста Майамі, яке на початку 20-х років минулого століття стрімко розросталося, й нові жителі просто не знали погодну специфіку регіону. До того ж, люди були несвідомими, що перебувають в «оці урагану» (спокійне місце, де немає сильних поривів вітру, діаметр якого може досягати кількох десятків кілометрів – ред.).

Природне лихо обрушилось на Майамі 18 вересня 1926 року. «Око урагану» пройшло прямо над містом, і небо було чистим більше, ніж півгодини. Жителі міста подумали, що шторм скінчився та вийшли зі своїх домівок, наповнивши вулиці. Вони не знали, що найгірша фаза шторму ще не нестала.

Швидкість вітру урагану Майамі сягала 240 км/год. Стихія піднімала вгору будинки й автомобілі, а також людей. Після цього ураган попрямував в напрямку штатів Алабама й Міссісіпі. За офіційною статисткою, тоді загинуло 372 людини, близько 6 тис. отримали поранення. Руйнування, помножені на наслідки великої депресії тих років просто знищили економіку Флориди, якій для відновлення знадобилося півтора десятиліття. 

3. Ураган "Окічобі", 1928 рік.

Зародившись як тропічний циклон на західному узбережжі Африканського континенту, Окічобі перетворився на шторм і, перетинаючи Атлантику, став потужним ураганом четвертої категорії. 12 вересня стихія вдарила по острівному регіону Гваделупа в Карибському басейні. Наступного дня ураган накрив Пуерто-Ріко, набравши силу до 5-ї категорії та через кілька днів, трохи збавивши міць, сягнув Флориди в районі Вест Палм Біч, одного з найпопулярніших курортів зараз. Сила вітрів на американському узбережжі перевищувала 230 км/год. 

Внаслідок стихії загинуло загалом 4079 людей, було повністю зруйновано понад 24 тис. будинків, більше 190 тис. осель були пошкоджені. В результаті ще півмільйона мешканців залишились без придатного житла. 

4. Ураган Ендрю, 1992 рік.

Стихійному лиху знадобився рівно тиждень для того, щоб перетворитись із тропічного шторму в ураган п'ятої категорії, коли він обрушився на Багами. Ендрю 24 серпня 1992 року пройшовся по коротшому шляху через сухопутну частину штату Флорида, перекочувавши в Мексиканську затоку, де знову набрав сили та 28 серпня вдарив по штату Луїзіана.

Швидкість його вітрів була однією з найбільших за всю історію спостереження, сягнувши 280 км/год. Стихія зруйнувала 63 тис. будинків, пошкодила 124 тис., вирвала з землі 70 тис. дерев. Водночас, завдяки своєчасному оповіщенню, кількість жертв не перевищила 65 осіб. 

5. Ураган "Катріна", 2005 рік.

Це руйнівне природне лихо, яке забрало тисячі людських життів, є найсвіжішим у пам'яті й наче підкреслює, що сучасні технології оповіщення та реагування часом безсилі проти потужної стихії.

Шторм почав розвиватися 23 серпня 2005 року в районі Багамських островів, за лічені дні перетворившись в ураган, який отримав жіноче ім'я "Катріна". Рухаючись в бік континенту, стихія лише посилювалась, втім, досягши американського узбережжя знову ослабла. Перетнувши невелику сухопутну ділянку штату Флорида й перейшовши у теплі води Мексиканської затоки, ураган швидко досяг потужності п'ятої категорії. 

Найбільш катастрофічні наслідки урагану "Катріна" стали штормові хвилі та повені. Вода затопила місто Новий Орлеан. Від природного удару загинули понад 1,5 тис. людей, близько 6 тис. потребували медичної допомоги. Крім того, стихія мала й техногенні наслідки – у Мексиканську затоку потрапило більше тисячі барелів нафти. 

Не можна сказати, що надпотужна американська економіка не відчуває багатомільярдні збитки від природних катаклізмів. Ці витрати є періодичними та закладені у спеціальні фонди як на федеральному рівні, так і в окремих штатах. Однак і їх буває недостатньо. Тому у США існує практика збору пожертвувань на відновлення постраждалих регіонів, а також волонтерські рухи. 

Крім того – для реагування на загрозу стихії, а також ліквідацію наслідків – у кожному штаті губернатори залучають підрозділи національної гвардії. Суттєву допомогу в відновленні інфраструктури також надають інженерні війська Сполучених Штатів.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Перше фото: AA

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-