Соромно. І шкода за втрачений авторитет України

Соромно. І шкода за втрачений авторитет України

Блоги
1108
Ukrinform
Шкода, що авторитет країни за кордоном, що так важко вибудовується, так легко втрачається

10 вересня. Це був важкий день, можливо найважчий у мене за багато років. І не лише фізично.

Побачив багато:

- і колег-журналістів, які бігали як сліпі кошенята (і я з ними разом) з мікрофонами/диктофонами/камерами/штативами, так і не дочекавшись прес-конференції;

- депутатів, які конспіративно змінювали місця, напрями і маршрути висування, заплутуючи себе і всіх навколо;

- налякану провідницю потяга, на яку депутати намагалися повісити ледь не всі біди України;

- людські емоції - кардинально протилежні (від захоплених "Саакашвілі, давай" до агресивних - "депортуйте його до Грузії" і стусанами у спину);

- бабусю, яка ледь перебираючи ногами і гірко плачучи (це було найсильніше) тягнула свої сумки з вагону, коли сказали, шо будуть автобуси замість потяга (звичайно, що ніхто їх не подав) і втомлених людей, які від ранку чекали на проїзд кордону в "Шегинях".

І соромно. Соромно перед поляками, які мало не з відкритими ротами спостерігали за українським політичними цирком, який мимоволі розгорівся на їхній території.

Соромно за те, що з усіх можливих сценаріїв розвитку ситуації стався найгірший, і що наш західний кордон - дірявий, за чим з переляком спостерігали польські прикордонники й поліція.

І шкода, що авторитет країни за кордоном, що так важко вибудовується, так легко втрачається...

Юрій Банахевич

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-