Румунський "майдан": На ті самі граблі?

Румунія знову охоплена протестами. Гасла, транспаранти і вимоги маніфестантів не особливо відрізняються від тих, які підняли країну вісім місяців тому, коли на вулиці румунських міст вийшли сотні тисяч громадян, вимагаючи відставки парламенту. Хоч як парадоксально, але мотивом для нових масових протестів стали все ті самі зусилля представників правлячої коаліції змінити правила гри в сфері правосуддя. Голова Сенату Келін Попеску Терічану і голова Палати депутатів Лівіу Драгня, які представляють сьогодні керівництво правлячої коаліції, наступили, як кажуть, «на ті самі граблі».

«З ГОРОДУ» НЕ ВИЙШЛО

Безперечно, не все у Румунії сьогодні «один в один». Якщо на початку року правляча Соціал-демократична коаліція мала намір пом'якшити кримінальне законодавство для чиновників-корупціонерів, що викликало бурю обурення серед громадян, а відлуння січневих і лютневих протестів докотилося до Брюсселя, то цього разу правляча еліта вирішила зайти «з городу».

Було запропоновано на законодавчому рівні відібрати у президента частину повноважень у юридичній сфері. Зокрема, підготовлений у кабінетах міністерства юстиції Румунії законопроект передбачає позбавлення глави держави права призначати генерального прокурора, головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією (цю посаду нині займає Лаура Кодруца Ковесі) і керівника Директорату по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Право призначати суддів і прокурорів буде передано, згідно із законопроектом, від Вищої ради магістратури до Вищої ради суддів. А кримінальні справи, пов'язані з корупцією, передбачається розглядати не Управлінням по боротьбі з корупцією, а Генеральною прокуратурою.

Першим, хто відреагував, і дуже жорстко, на ініціативу міністра юстиції Тудорела Тоадера, став президент Румунії Клаус Йоханніс. Він назвав законопроект втручанням політиків у справи правосуддя, атакою на верховенство права і підривом засад правової держави. І нагадав ініціаторам законопроекту про те, що Румунія, точніше юридична сфера країни, перебуває, до того ж, під постійним моніторингом Європейської комісії.

І лише через добу - після того, як законопроект став надбанням ЗМІ, відчувши недобре, - громадяни країни в середині минулого тижня відновили протестні акції.

Занепокоєння щодо підготовлених новацій у сфері правосуддя висловила і Європейська комісія, зажадавши від румунської влади додаткових роз'яснень.

РУКИ ГЕТЬ ВІД НЕЗАЛЕЖНОГО ПРАВОСУДДЯ!

Правляча коаліція якийсь час немовби «дивувалася», чому так обурюються громадяни. Однак минулої неділі протестний рух вже вийшов за межі столиці, охопивши більшість міст країни. І гасла в руках протестувальників нагадали країні, що завуалювати послаблення корупціонерам під якісь нові ініціативи не вдасться: «Відставка керівництва парламенту!», «Руки геть від незалежного правосуддя!», «Ми хочемо жити в країні законів, а не в державі злодіїв!». «Геть Драгню!» (Лівіу Драгня – голова нижньої палати парламенту, Палати депутатів), «Геть Терічану!» (Келін Попеску Терічану очолює верхню палату законодавчого органу - Сенат), «Соціал-демократична партія – червона чума Румунії!».

Що ж такого «підкилимного» містять нові законопроекти, що сколихнули всю країну і змусили людей вийти на вулиці? На перший погляд, нічого кардинального: справи корупціонерів розглядало одне відомство, а буде розглядати інше. Це якщо не знати передісторію. У разі передачі повноважень від Управління по боротьбі з корупцією, очолюваного Лаурою Ковесі, Генеральній прокуратурі «вирішувати питання» з підконтрольним правлячій коаліції прокурором і Генеральною прокуратурою стане набагато простіше, ніж з цією непідкупною, неприступною і принциповою, як вважають в Румунії, Лаурою Ковесі.

МІЖ РЯДКІВ...

Помітили журналісти й експерти «між рядків» і те, що за нібито добрими намірами зміни правил гри у сфері правосуддя правляча коаліція має й іншу, далекосяжну мету. На думку експертів, правляча коаліція має намір з часом замінити головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією Лауру Ковесі, на яку соціал-демократи давно, що називається, «точать зуб», призначивши туди «свою людину».

Версія не безпідставна і має право на життя. Вже не секрет, що спеціально створена парламентська комісія займається вивченням матеріалів про нібито фальсифікацію підсумків голосування під час президентських виборів 2009 року (фальсифікації на користь переможця виборів Траяна Бесеску), і причетності до цих «фальсифікацій» Лаури Ковесі і тодішнього керівника румунських спецслужб, а нині посла Румунії в Вашингтоні Джеордже Майора. Однак на запрошення Комісії прийти в парламент для дачі роз'яснень Ковесі відповіла відмовою і публічно заявила, що не має жодної інформації про фальсифікації президентських виборів.

ЧИНОВНИКИ «КЛАСУ ЛЮКС»

А якраз у розпал нових протестних акцій правляча коаліція отримала ще один «удар нижче пояса». Управління по боротьбі з корупцією звернулося до парламенту з вимогою дозволити розпочати процедуру кримінального переслідування щодо сенатора, міністра у справах зв'язків з парламентом Віорела Іліє. Міністр підозрюється у фальсифікації підсумків конкурсу на заповнення вакантних посад у міністерстві. В адресованій парламентаріям вимозі, зокрема, підкреслюється, що конкурс був проведений формально, а вакантні посади зайняли наближені до міністра особи. До того ж, у поле зору Антикорупційного управління потрапив ще один соціал-демократ, екс-міністр оборони Румунії Габріель Опря, підозрюваний у зловживанні службовим становищем.

Трошки «хмизу в багаття» протестних акцій підкинула і віце-прем'єр уряду, міністр регіонального розвитку Севіль Шайдех. Міністр підготувала законопроект про підвищення на 75% заробітної плати державним чиновникам, зайнятим реалізацією Національного проекту місцевого розвитку (гроші на проект виділено з європейських фондів). Саме час. Якщо законопроект буде затверджений, то 75-відсоткове підвищення зарплати означає збільшення оплати праці майже сотні чиновників (саме стільки людей зайняті на цьому проекті) на 1350 євро в місяць. Їх зарплата становитиме близько 17 тисяч євро за рік, що трохи не дотягує до річної зарплати президента країни. Румунські журналісти вже назвали чиновників бюджетниками «класу люкс». Навряд чи ця ініціатива і раніше додала б спокою в румунському суспільстві, а тепер і поготів.

Румунські громадяни, не встигнувши забути про зимову перемогу, коли правляча коаліція все ж змушена була відмовитися від пом'якшення кримінального законодавства для корупціонерів, сьогодні також сповнені рішучості відстояти своє волевиявлення і домогтися скасування злощасних законопроектів міністра юстиції.

Залишається додати, що взимку, коли на вулиці в одному тільки Бухаресті вийшли близько 200 тисяч громадян, дивом вдалося уникнути антикорупційного «майдану». Чи вдасться знайти компромісне рішення в нинішній ситуації, сказати складно. Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе, і румунським політикам вистачить мудрості і зрілості «прибрати граблі з дороги». Щоб укотре не розбити лоба.

Зінаїда Гурська, Кишинів