Зигмунт Бердиховський, голова Програмної ради Економічного форуму в Криниці

Основою всіх дискусій про Україну повинна бути безпека і захист від агресії

31.07.2017 10:46

На початку вересня у Криниці-Здруй на півдні Польщі відбудеться найбільша економічна подія року в Центрально-Східній Європі - Економічний форум, на який з'їжджаються урядовці, політики, експерти та бізнесмени майже з усього світу. Польський "Давос" є місцем обміну думками про актуальні політичні, економічні та безпекові проблеми регіону та Європи загалом.

Про очікування від цьогорічного форуму та про те, яким чином на ньому буде представлено Україну, в інтерв'ю Укрінформу розповів голова Програмної ради Економічного форуму в Криниці Зигмунт Бердиховський.

КІБЕРБЕЗПЕКА - ОСНОВНИЙ ПРІОРИТЕТ ФОРУМУ

- Пане голово, 5-7 вересня у Криниці на півдні Польщі відбудеться традиційний, щорічний Економічний форум. Чим він відрізнятиметься від минулорічного?

- Перша важлива різниця - це зміни, які сталися за цей рік. Торік жваво обговорювалися теми і робилися прогнози щодо того, що зараз вже стало реальністю. Наприклад, про безвізовий режим, який був запроваджений для українських громадян, з усіма його наслідками. Ця справа надзвичайно важлива.

У минулому році ми багато говорили про те, що кіберпростір - це також і поле бою, де зараз відбуваються великі зміни. Нам усім потрібно піклуватися про його безпеку. Тому, в цьому році кібербезпека буде темою номер один Економічного форуму.

У 2016 році ми дискутували про європейську економіку в ситуації, коли Європа виходила з кризи, але позитивні тенденції ще не були настільки міцними. Натомість сьогодні ми говоримо у зовсім іншій ситуації, коли їх можна побачити неозброєним оком не лише в Польщі чи Центральній Європі, але й на заході континенту. Тому, вже в іншому руслі відбуватимуться дискусії щодо майбутнього європейської економіки.

- Минулий форум був найбільшим з точки зору учасників та географії - близько 3,5 тис. осіб з 62 країн. Плануєте цьогоріч побити цей рекорд?

- Думаю, що це буде складно зробити. Ми дійшли до дуже високого рівня. Тому, в цьому році навряд чи поставимо новий рекорд. Це відбувається раз на кілька років. Але як організатори ми будемо задоволені, якщо буде змога втриматися на минулорічних показниках.

- Відкриття форуму завжди відбувається на рівні президентів чи прем'єрів. Наприклад, торік його відкривали глави урядів Вишеградської групи й України, позаторік - президенти Польщі та Хорватії. На кого можемо очікувати в цьому році?

- Складно щось сказати доти, доки ми їх не побачимо у Криниці. Це дуже важливі гості, і я не хотів би завчасно про це говорити. Ми запросили дуже багато гостей - як президентів, так і прем'єрів. Тому, напевно, частину запрошень буде прийнято і ми станемо свідками цікавої події, ще більш важливішої і насиченої, ніж торік.

ФОРУМ ЗАВЖДИ ВІДКРИТИЙ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

- А на кого з українських гостей очікуєте?

- Криниця завжди була відкритою для українських політиків, незалежно від того, чи вони представляють владу, опозицію, або ж окремий регіон. Усі наші партнери із Західної та Центральної Європи тут можуть безпосередньо порозмовляти з гостями з України, і сформувати на підставі цього власну думку. Думаю, що зараз це дуже важливо як для європейців, так і для українців. Я хотів би, щоб таких діалогів було набагато більше на різних рівнях.

- Яким буде порядок денний форуму в українському контексті?

- Так як і в минулому році, ми плануємо щонайменше 12 тематичних панелей з різних питань - економіка, культура, внутрішня та зовнішня політика. Думаю, що гості форуму хотіли б, насамперед, з перших вуст почути, як насправді виглядає ситуація на сході України.

- Щороку на форумі обирається "Людина року". Торік це був угорський прем'єр Віктор Орбан, позаторік - Ярослав Качинський. Ви вже визначилися, хто переможе в цьому році, поляк чи іноземець?

- Це процес. На даний момент ми ще приймаємо заявки. Оцінювання кандидатур триватиме увесь серпень. І лише наприкінці місяця нам стане відомо, хто стане "Людиною року" за версією форуму. А саме рішення буде оголошене під час його відкриття 5 вересня.

- Гасло цьогорічного форуму звучить так: "Проект Європа - рецепт на наступні декади". Чому ви обрали саме таке гасло та яким є ваш особистий рецепт для Європи на наступі роки?

- Гасло саме таке, тому що ЄС, на мій погляд, перебуває на крутому повороті. Тенденції до швидкої інтеграції всередині Спільноти у питаннях економіки, соціальних питань чи закордонної політики, викликають природній рефлекс протидії як з боку країн Центральної Європи, так і Західної. Тому, варто ще раз подумати над тим, як здійснювати процес інтеграції всередині ЄС, щоб не стати свідками поразки. Йдеться про те, щоб в Євросоюзі всі без тиску зверху знайшли своє місце, щоб не було занадто багато спільних інституцій, щоб не було втрачено довіру жителів Євросоюзу. Наприклад, зараз ми спостерігаємо зменшення довіри громадян країн Євросоюзу до спільних інституцій. Це має змусити до якихось рефлексій. Ми хотіли б, аби Криниця була місцем для такої рефлексії.

- Тобто, іншими словами, можна очікувати, що регіональна співпраця буде домінуючою темою цьогорічного форуму?

- Однією з кількох. Важливими також будуть питання безпеки у кіберпросторі, відносини з Росією, США та інші. Натомість, питання темпів інтеграції всередині ЄС є фундаментальною суперечкою Спільноти. Для того, щоб підготувати пропозицію інтеграції для зовнішнього партнера, наприклад України, потрібно спочатку стабілізувати ситуацію всередині ЄС.

ПРО КОНФЛІКТ НА КОРДОНАХ УКРАЇНИ ТРЕБЕ ГОВОРИТИ ГОЛОСНО, АБИ НА ЗАХОДІ ПОЧУЛИ

- Акцент на форумі в українських питаннях буде зроблений на безпеку, чи, можливо, проведення економічних реформ, ширшої регіональної співпраці з Україною?

- Перед тим, як розмовляти про європейську інтеграцію чи розвиток економічної співпраці, потрібно гарантувати безпеку. Тому основою всіх дискусій про Україну повинна бути безпека і захист від агресії. На сході України триває конфлікт, про який потрібно голосно говорити, аби партнери на Заході це чули. Безпека наших сусідів, партнерів - це також безпека Заходу. Звичайно, наступним важливим питанням є реформи. На початку 90-х років минулого століття Польща теж була під постійним тиском міжнародних організацій та інституцій, які вимагали від неї конкретних реформ для зміни системи. Зараз це потрібно вимагати від наших партнерів в Україні.

В України не буде шансів побудувати міцну економіку, парламентську демократію і вільний ринок, якщо не ліквідувати олігархію і не пристосуватися до процесів, які відбуваються в європейській і світовій економіці.

- Але не все в Україні залежить від внутрішніх перетворень. Потужним є також фактор дестабілізації ситуації в Україні з боку Росії?

- Я маю на увазі необхідність прийняття таких рішень з боку української влади, які дадуть змогу назавжди попрощатися з різними патологіями, з неефективністю попередньої системи. Це допоможе створити умови для швидшої адаптації до зовнішніх викликів, незалежно від рівня економічного розвитку. Реформи потрібно приймати в інтересах своїх громадян, своєї країни.

- На вашу думку, виклики у сфері безпеки зараз є вищими у порівняні з минулим роком?

- Вони зараз надзвичайно високі, і нам всім це потрібно розуміти. Як на мене, український уряд не занадто часто підкреслює цю ситуацію. З одного боку, розірвання економічних стосунків із країною (Росією - авт.), з якою Україна від початку незалежності мала понад 50% товарообігу, а з іншого - це щоденні зміни. Це не лише відхід від існуючих патологій, але і швидка адаптація до нових умов - наприклад, значних витрат коштів на армію і на безпеку. Українській владі потрібно визначити пріоритети в розподілі бюджетних коштів і вийти із зони комфорту.

Юрій Банахевич. Варшава