Спільні митниці: українська допомога у возз'єднанні Молдови?

Спільні митниці: українська допомога у возз'єднанні Молдови?

1489
Ukrinform
Українська ініціатива викликала різні тлумачення по обидва боки Дністра

Про необхідність введення спільних пунктів митно-прикордонного контролю на молдавсько-українському кордоні, особливо на одній з найскладніших його ділянок, придністровській, в Молдові й Україні мова ведеться дуже давно, майже чверть століття. Змінювалися президенти, оновлювалися склади парламентів й урядів, продовжували звучати красиві заяви про спільні КПП від політиків обох країн, але далі слів справа якось не йшла. Молдові та Україні вдалося «розрубати» цей «Гордіїв вузол». Процес, як то кажуть, пішов ...

ВІД СЛІВ ДО СПРАВИ

На початку минулого тижня Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп запустили перший спільний молдавсько-український КПП «Кучурган-Первомайськ». По суті, це одна з найжвавіших ділянок кордону. Згідно з останніми статистичними даними, саме тут відбувається близько 70% експортно-імпортних операцій придністровських економічних агентів.

Цю подію у Молдові й у невизнаному Придністров'ї сприйняли по-різному. На правому березі Дністра переконані, що відкриття спільного КПП - в інтересах громадян і економічних агентів Придністровського регіону, яким відтепер не доведеться «бігати за оформленням імпортно-експортної документації у Кишинів або ж шукати інші шляхи для цього. З відкриттям КПП надана можливість здійснювати всі операції за спрощеною схемою, в одному місці.

Незважаючи на очевидні переваги, представники влади невизнаного регіону назвали відкриття спільного КПП одностороннім заходом, «блокадою з боку України і Молдови», здатною погіршити і без того важку економічну ситуацію в Придністров'ї та привести до нового витка напруженості у відносинах між офіційним Кишиневом і невизнаним Придністров'ям. На думку лідера невизнаного регіону Вадима Красносельського, спільний КПП «Кучурган-Первомайськ» обмежує права і свободи громадян. Але при цьому, Красносельський закликав зачекати, які ж будуть конкретні результати цього проекту.

Слова про блокаду явно надумані, тому як статистика свідчить, що після того як на цій ділянці кордону посилили контроль, тільки за рік - з 2015-го по 2016-й - поставки придністровських товарів і послуг в Україну збільшилися на 10 мільйонів доларів. Не кажучи вже про те, що поставки придністровських товарів на ринки ЄС зросли до 60%.

До речі, про те, що початок роботи спільного КПП не призведе до погіршення економічної ситуації у Придністров'ї, заявив і президент Молдови Ігор Додон. Реакція президента, правда, була дещо запізнілою, його коментар з цього приводу з'явився лише на другий день після початку роботи спільного пункту. Однак факт залишається фактом. При цьому, глава Молдови заявив про готовність вжити додаткових заходів, щоб уникнути «можливих ризиків» для економічних агентів Придністров'я.

Певною мірою зі словом «блокада» можна погодитися, але створена вона аж ніяк не для тих, хто хоче жити і працювати в правовому полі, а для тих, хто, називаючи себе бізнесменами, розглядав цю ділянку кордону як свою вотчину і намагався перетворити кордон з Україною в контрабандний коридор для отримання власної вигоди. Про це дуже красномовно говорять цифри, наведені владою самого Придністров'я: за часів «правління» так званого лідера Придністров’я Євгена Шевчука, який нині знаходиться «в бігах»,  контрабанда через цю ділянку кордону досягла небаченого розмаху - близько півтори тисячі вантажівок із контрабандним товаром перетнули непідконтрольну Кишиневу ділянку кордону . А контрабандні грошові потоки перетворилися в повноводну «річку» і обчислювалися сотнями мільйонів доларів ...

КРОКИ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ

Крім економічної складової, спільний молдавсько-український КПП в перспективі розглядається як складова придністровського врегулювання. Глава Української держави Петро Порошенко минулого тижня став найбільш цитованим у Молдові політиком. Його заява (на спільному з молдавським прем'єром Павлом Філіпом брифінгу на кордоні) про те, що «Україна готова допомогти Молдові повернути Придністров'я і сприяти відновленню її територіальної цілісності і суверенітету» в Молдові розцінили не інакше, як початок нової стратегії Придністровського врегулювання.

У зв'язку з цим, директор молдавського Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський в ексклюзивному коментарі УКРІНФОРМу наголосив, що відкриття спільного КПП і плани Молдови й України щодо впровадження цієї практики на інших ділянках кордону свідчать про практичні результати співпраці двох країн.

Молдова, за його словами, в найближчі кілька місяців зробить конкретні і рішучі кроки у відносинах з Придністров'ям з наданням регіону статусу, який базуватиметься, передусім, на виведенні російських військ із території Придністров'я і перетворенні військової миротворчої місії на Дністрі на цивільну. На чому, до речі, давно наполягає молдавська влада. Посилаючись на заяву лідера Демократичної партії Влада Плахотнюка про те, що Молдову сьогодні не влаштовує формат «5 + 2» щодо Придністровського врегулювання, експерт вважає, що Кишинів готує власну стратегію остаточного врегулювання цього «замороженого» конфлікту. Стратегію, спрямовану, на переконання Андрієвського, на конкретні результати.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ЯК ШЛЯХ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ

На думку молдавського політолога Діонісія Ченуше, до 2014 року українська влада, з одного боку, на словах начебто і виступала за територіальну цілісність Молдови, а на ділі - не дуже-то і прагнула до врегулювання Придністровського конфлікту, так як кожен свій крок у цьому напрямі «звіряла з Москвою». 

Після того, як Київ твердо взяв курс на європейську інтеграцію, Україна, за словами Ченуше, вкрай зацікавлена в остаточному врегулюванні конфлікту, що створить міцну основу для викорінення контрабанди, відновлення стабільності та безпеки в регіоні. Експерт назвав проект спільних КПП на молдавсько-українському кордоні «європейською інтеграцією з елементами реінтеграції Молдови».

ЖИТТЯ У ПРАВОВОМУ ПОЛІ

Аналогічну думку висловив і шеф-редактор відомого в Молдові інтернет-порталу ava.md Андрій Андрієвський, за словами якого спільний контрольно-пропускний пункт в Кучурганах «можна назвати і першим конкретним кроком до остаточного врегулювання Придністровського питання». Політолог переконаний, що за введенням пунктів спільного контролю на цій ділянці кордону послідують інші кроки, зокрема, у банківській сфері та в сфері використання автомобільних номерів. А люди, що проживають на території невизнаної республіки Придністров'я, більшість з яких (трохи більше 60%) - корінні українці й молдавани, поступово відчують переваги життя у правовому полі, з його конкретними перспективами і можливостями.

Ці перспективи забезпечує той важливий факт, що проект спільних КПП на придністровській ділянці молдавсько-українського кордону здійснюється за підтримки місії ЄС з прикордонної допомоги Молдови та України (EUBAM) та фінансовій підтримці європейських донорів. За нинішньої регіональної ситуації Євросоюз вкрай зацікавлений у  збереженні зони стабільності і передбачуваності на своїх зовнішніх східних кордонах зони, вільної від корупції і контрабанди, що  забезпечує комфорт для її громадян.

Зінаїда Гурська, Кишинів.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-