Берлін-Анкара: терпець урвався

Берлін-Анкара: терпець урвався

Аналітика
1277
Ukrinform
Ескалація конфлікту між урядами двох країн виходить на новий рівень

На цей раз офіційний Берлін розізлився по-справжньому. Ніколи за останні півтора року, протягом яких німецько-турецькі відносини скочувалися все нижче і нижче, влада ФРН не виступала так жорстко, погрожуючи не просто пальцем, а цілком конкретними заходами Анкарі.

У четвер глава німецького МЗС Зігмар Габріель офіційно оголосив про більш жорсткий  курс щодо Туреччини. «Так не може тривати. Ми повинні внести ще більшу ясність, щоб змусити відповідальних осіб в Анкарі зрозуміти, що така політика не може залишатися без наслідків. Тому ми повинні розглянути зараз, як ми пристосуємо нашу політику щодо Туреччини до більш жорсткої ситуації», - заявив на прес-конференції у німецькій столиці Габріель, який перервав свою відпустку.

Він окреслив ситуацію, як її бачать у Берліні: турецьке керівництво арештами не лише тисяч своїх громадян, а й іноземців (у тому числі німців) за «абсурдними звинуваченнями», закриттям ЗМІ, масовими експропріаціями майна, розмовами про повернення смертної кари, «мабуть, хоче повернути назад колесо історії й підірвати так успішно збудований в останні роки фундамент верховенства права та демократії». За словами Габріеля, Туреччина «йде з основ європейських цінностей», нагадавши, що ці цінності поділяє не тільки ЄС, а й НАТО.

Тяжкі закиди пролунали саме зараз, а не раніше, хоча було вже більш ніж достатньо приводів-провокацій. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Берліна, став арешт 10 правозахисників організації Amnesty International за звинуваченням у підтримці тероризму, серед яких виявився німецький активіст Петер Штойдтнер. Ці твердження є голослівними та явно надуманими, а така міра як арешт – є надмірною та незаконною, заявив Габріель.

БІЗНЕСМЕНИ-«ТЕРОРИСТИ»

Головний німецький дипломат пригрозив не віртуальними заходами, що апелюють швидше до здорового глузду, а цілком конкретними економічними. Уточнивши, що позиція узгоджена з главою уряду та іншими політиками ФРН. Канцлер Ангела Меркель погодилася з членом свого кабінету, заявивши, що “запропоновані міністром закордонних справ заходи є необхідними”. Ці заходи загрожують скороченням бізнесу і двостороннього товарообігу, який сьогодні сягає 37 млрд євро.

Отже, Габріель, сам у минулому міністр економіки, не бачить більше причин для федерального уряду гарантувати німецькі корпоративні інвестиції в Туреччині, якщо справа дійшла вже до експропріацій майна. Він дав зрозуміти, що будуть переглянуті рамкові інвестиційні умови, кредити, причому не тільки німецькі, а й європейських банків розвитку. Більш того, пригрозив поговорити з європейськими колегами про доцільність виділення Анкарі коштів у рамках програм із підготовки до членства в ЄС, а це з 2014 по 2020 рік - 4,45 млрд євро. Здається, що європейські колеги цілком можуть погодитися зі своїм найвпливовішим членом, їм вже і самим порядком набридли заяви Анкари про те, що «не дуже то й хотілося б в Євросоюз». Глава МЗС також «не може собі уявити» продовження переговорів про розширення митного союзу ЄС, у чому дуже зацікавлена Туреччина.

Крім того, уряд ФРН не рекомендуватиме своїм бізнесменам вкладати гроші в країну, «якщо там більше немає правової визначеності, а підприємців і зовсім звинувачують в наближеності до терористів». Габріель підтвердив існування переданого Берліну списку «терористів». У ньому 68 назв компаній та фізичних осіб. Десятки фірм - від Kiosk до Daimler і BASF були поставлені турецьким керівництвом в один ряд із посібниками терористів. Їх звинувачують у контактах з рухом ісламського проповідника Фетхуллаха юлена.

Самі бізнесмени обурені. «Німецькі компанії дуже уважно стежать за ситуацією на місці: їм потрібне стабільне середовище, а воно все більше і більше розхитується», - кажуть у Союзі німецької промисловості (BDI). «Німецька економіка дуже довго трималася за Туреччину і займалася вибудовуванням мостів з Європою», - вторить президент Асоціації зовнішньої торгівлі Антон Бернер.

На даний час у Туреччині працюють близько 6800 німецьких компаній. Багато з них, ймовірно, переглянуть свій бізнес із цією країною.

НЕ ПОТРІБЕН НІМЦЯМ БЕРЕГ ТУРЕЦЬКИЙ

Крім обіцянки застосування заходів суто економічних, МЗС вже оперативно скоригував свої рекомендації для співвітчизників, які мають намір відправитися до Туреччини з діловою метою або на відпочинок. Рекомендації від четверга вже розміщені на сайті відомства.

«Випадок Пітера Штойдтнера показує, що німецькі громадяни в Туреччині більше не захищені від довільного арешту. Тому ми не можемо зробити нічого іншого, як повідомити наших громадян, які збираються в поїздку, про заходи безпеки в Туреччині, про те, що може трапитися з ними, коли вони їдуть до цієї країни», - попереджають дипломати. Вони відзначають, що останнім часом у Туреччині було кілька випадків, коли німецьких громадян затримували, не повідомляючи про це німецьку сторону; що причини і тривалість затримань - непередбачувані. Віднедавна трапляються й ситуації, коли в аеропортах Туреччини громадянам ФРН просто відмовляли у в'їзді без пояснення причин. Тим, хто подорожує з будь-якою метою, настійно рекомендують дотримуватися підвищених заходів безпеки, повідомляти про своє прибуття в консульства і посольства, тримати контакт із туроператором або авіаперевізником.

Крім Штойдтнера наводиться приклад Деніза Юджела, кореспондента видання WELT, який має подвійне громадянство (ФРН і Туреччини), а також перекладачки і журналістки Мешале Толу (яка є громадянкою Німеччини, де народилася і виросла в родині етнічних турків). Їх також утримують за гратами, консула не пускають, із судом затягують. «Така несправедливість може трапитися з кожним», - попереджає МЗС. В цілому з часу, коли провалився путч рік тому, в ув'язненні в Туреччині побували 22 громадян ФРН або тих, хто має подвійне громадянство (нагадаємо, в ФРН проживає майже 3 млн турків). Сьогодні залишається 9 таких осіб, їхнього звільнення  добивається Берлін.

А є ще й загрози терактів, про які МЗС попереджає вже давно. «Немає жодних підстав виключати, що терористичні угруповання і надалі робитимуть спроби здійснення терактів, особливо у великих містах, які можуть бути спрямовані саме проти іноземців», - звучить досить зловісно. (І небезпідставно: 12 cічня 2016 року терорист-смертник в туристичному районі Султанахмет у Стамбулі привів у дію вибухівку, загинули 11 німецьких туристів, ще 16 отримали поранення). І ще «перспективи» політичних демонстрацій, саме перебування поруч з якими загрожує непередбачуваними наслідками.

Навряд чи такі попередження змусять усіх, хто облюбував Туреччину для відпочинку, змінити країну для відпустки. Але те, що багато хто з них задумається, це точно. Турки, напевно, переживуть, якщо німецькі туристи підуть, але удар буде чималий — їхня частка становить 15% від загального турпотоку в країну.

ПОЛІТИКА ЧИ ПРИНЦИПИ?

Невипадково глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу у своїй реакції на гнівний виступ німецького колеги заявив, що «карати туристів попередженням не відвідувати Туреччину неправильно».

Ще він звинуватив ФРН (причому не вперше) у тому, що вона перетворилася на країну - посібника терористів. Нагадав, що президент Реджеп Тайіп Ердоган особисто передав канцлеру Меркель 4 тисячі досьє осіб, видачі яких домагається. І звинуватив Німеччину, яка сама не віддає підозрюваних в тероризмі, але вимагає видачі своїх, в подвійних стандартах.

Ще Чавушоглу попередив владу ФРН, «що ні погрози, ні шантаж не зможуть вплинути на Туреччину». І пообіцяв, що Анкара розгляне загрози Берліна на державному рівні й дасть відповідну відповідь.

Туреччина, посла якої минулої середи викликали «на килим» у МЗС ФРН, заявила, що всі звинувачення і закиди на її адресу «неприйнятні» і «переходять кордони». Що все це передвиборча риторика. Речник президента Туреччини Ібрагім Калин, зокрема, сказав, що «такі невдалі заяви (Габріеля) є інвестицією у внутрішню політику, спрямованою на майбутні вибори в Німеччині».

Правда тут, звичайно, є: невипадково ж у своїй гнівної промови соціал-демократ Габріель не один раз згадав голову своєї партії, кандидата на пост канцлера Мартіна Шульца та інших колег. Вибори то вже на носі - 24 вересня.

При цьому практично всі німецькі політики не припиняють наголошувати, що зацікавлені в хороших відносинах з Туреччиною. Але ж не ціною зневаги до своїх принципів.

ОСТАННЄ НІМЕЦЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Мова Габріеля перед журналістами була емоційною і сповненою гіркоти. Міністр нарікав на марність спроб Берліна реагувати на кожну чергову ескалацію спокійно і в надії на розсудливість турецької влади. «Знов і знов ми проявляли терпіння, стримували себе і не повертали тією ж монетою. Знов і знов ми робимо ставку на те, що ще зможемо повернутися до нормальних відносин. Знов і знов ми розчаровувалися. Знов і знов ескалація піднімалася на наступний рівень», - розповідав журналістам шеф німецької дипломатії.

За його словами, Німеччина завжди демонструвала волю працювати в партнерстві і плекала в собі надію, що турецьке керівництво розглядає себе в історичній перспективі як члена європейської родини. Він запевнив, що Німеччина розуміє і навіть співчуває «розчаруванням» у турецькому суспільстві в питанні «трудомісткого процесу вступу в ЄС» (за багато років цього процесу кількість турків, які підтримують членство в Євросоюзі, впала з 75% до 20%).

Габріель від імені всього уряду закликав турецьку сторону повернутися до гідного діалогу на основі європейських цінностей. «Ми хочемо, щоб Туреччина залишалася частиною Заходу. Але: «для танго потрібні двоє!», - звернувся Габріель. Він взагалі любить вживати цю фразу, про танго. Але не бачить поки Габріель з боку турецького уряду жодної готовності йти цим шляхом разом із Німеччиною.

Як далі розвиватимуться відносини, сказати важко. Німецький бундесвер вже займається перекиданням свого контингенту, який бере участь в антитерористичній коаліції з бази ВПС Туреччини Інджірлік, до Йорданії. Турецькому президенту і його чиновникам заборонені публічні виступи перед численною турецькою громадою в ФРН. Постійно трапляються нові й нові інциденти, до яких, здавалося, не дійде.

З січня 2015 року (після визнання бундестагом геноциду вірмен Османською імперією більше 100 років тому) риторика з обох сторін загострюється все більше і більше. Проблема в тому, що ця «сварка» виходить далеко за рамки відносин двох країн.

Ольга Танасійчук, Берлін

Первое фото: АА


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-