"Бандерівцям жити не дамо": у Варшаві відзначили річницю подій на Волині

Фото
Укрінформ
У Варшаві в неділю відбулися громадські урочистості з нагоди 74-ї річниці трагічних подій на Волині 1943 року.

У них узяли участь кількасот представників кресових та молодіжних право-консервативних організацій, представники уряду, депутати Сейму, зокрема від Польської селянської партії Пьотр Згожельський, лідер націоналістичного “Народного руху” Роберт Вінніцький, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Відзначення річниці розпочалося біля могили Невідомому солдату, звідки учасники акції згодом пройшли до костелу Війська польського, де відбулася поминальна меса.

Серед учасників заходу були, зокрема, представники проросійського угруповання “Фаланга”, націоналістичного Національно-радикального табору, а також організації Табір великої Польщі, яка в 2015-2016 роках нищила українські місця пам'яті на півдні Польщі. Учасники заходу тримали в руках різні плакати, з написами на кшталт “Бандера стоп”, “Волинь пам’ятаємо”, “шовіністам з ОУН і УПА — ганьба і засудження” тощо. У деяких з присутніх на заході була нарукавна пов'язка з написом “польський Львів”.

Читайте також: Скандал через Бандеру: Климпуш-Цинцадзе знайшла вихід

Під час ходи від Могили невідомого солдата до костелу учасники заходу скандували гасла: “Геноцид пам’ятаємо — бандерівцям жити не дамо”, “Честь і слава героям — їх вбивцям велика ганьба”, “Нюрнберг для різунів”. 

Як інформувало агентство, торік 22 липня польський Сейм прийняв резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її "геноцидом польського народу" і встановивши 11 липня Національним днем пам’яті.

Відтак, цьогоріч 11 липня вперше відзначатимуть цю дату на державному рівні. Урочистості за участю представників державних органів влади відбудуться у Волинському сквері польської столиці. 

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинули понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-