США і конфлікт навколо Катару: це було б смішно, якби не було сумно
Саудівська Аравія та її головні союзники - Єгипет, Бахрейн та Об’єднані Арабські Емірати - погодилися продовжити на 48 годин термін дії ультиматуму, пред’явленого Катару. Це зроблено на прохання еміра Кувейту, який зараз намагається, як посередник, залагодити конфлікт. Раніше від Катару вимагали відповіді не пізніше 2 липня, тепер, виходить, 4 липня. Тим часом, відповідь вже готова: катарський телеканал Al Jazeera повідомив сьогодні, що міністр закордонних справ Катару прибув до Кувейту, щоб передати цю відповідь, відомо також, що ультиматум відхилено. Нагадаємо, від Катару, зокрема, вимагають розірвати дипломатичні зв’язки з Іраном, закрити військову базу Туреччини на своїй території та закрити телеканал «Аль-Джазіра».
Що далі? Що буде 5 липня?
За великим рахунком, питання зводиться до двох варіантів: або Саудівська Аравія з союзниками продовжить тотальну блокаду Катару, при цьому ніхто не знає, як довго вона триватиме і чи здатен Катар її витримати, або буде здійснена спроба силою, не виключено – військовим вторгненням, усунути еміра Катару – чинного верховного правителя цієї держави.
Масштабна військова операція на усунення чинного правителя Катару, можливо, і має солідні шанси на успіх, адже у військовому відношенні Катар не може рівнятися з коаліцією арабських держав, очолюваною Саудівською Аравією. Однак хто візьметься спрогнозувати далекосяжні наслідки такого військового насильства? Що буде потім, через рік – два – п’ять? Катарці змиряться чи, навпаки, стануть одвічними ворогами саудитів та їх союзників?
Катар намагався і намагається вести окрему від Саудівської Аравії зовнішню політику, спираючись на доходи від продажу газу (нагадаємо, Катар – найбільший у світі постачальник скрапленого газу). Якщо це джерело залишиться в руках катарців (а як же інакше?) і після усунення чинного правителя країни, то повторення в майбутньому ситуації, коли Доха знову не захоче підкорятися Ер-Ріяду у питаннях зовнішньої політики, практично неминуче – великі гроші породжують великі амбіції. Отже, саудитам треба вирішувати проблему підкорення Катару кардинально, а військова операція чи заохочення заколоту проти чинного еміра її тільки поглиблять.
Ситуація і справді виглядає патовою. Катару, який на 90% залежний від постачання через сухопутний кордон з Саудівською Аравією, буде дуже непросто витримувати блокаду. А якщо все ж таки витримає? Тим більше, що охочих допомогти вистачає – насамперед, Іран та Туреччина.
Причина конфлікту Саудівської Аравії та Катару – боротьба за регіональне лідерство, це очевидно, але спровокувало її нинішнє загострення незграбні дії президента США Дональда Трампа: зі слів та поведінки американського президента під час його візиту до Саудівської Аравії (21 травня) саудити вирішили, що Катар втратив підтримку США, а отже можна на нього тиснути, що називається, на повну силу.
При цьому очевидно, що США не зацікавлені в тому, щоб між коаліцією, очолюваною Саудівською Аравією, та Катаром спалахнула справжня війна. Нею одразу ж скористаються Іран та Туреччина, щоб посилити свої позиції в регіоні. І Росії – головному нині опоненту США на Близькому Сході – новий військовий конфлікт буде вигідним, як мінімум - підтримувати сирійського диктатора Асада стане легше, коли увага від Сирії перейде на конфлікт навколо Катару. Не втручатися американці теж не можуть, вони ризикують зовсім втратити контроль над подіями в регіоні. Нарешті, Катар укладав зі США довгострокові угоди про військове співробітництво, надав американцям свою територію для найбільшої американської військової бази на Близькому Сході не в останню чергу для того, аби США захищали їх від силового тиску сильніших у військовому відношенні сусідів. Яка буде ціна союзу з американцями, якщо він, виявляється, не захищає від агресії? Ще один різновид «Будапештського меморандуму»? Воно американцям треба?
Мабуть, ситуацію, в яку втрапили США у зв’язку із загостренням протистояння Катару і Саудівської Аравії, можна назвати курйозною. Було б навіть смішно, якби не було так сумно. Це ж треба – спочатку заохотити до тиску на Катар, бо той підтримує терористів, а тепер ламати голову, як не допустити війни, якщо Катар відхилить ультиматум. Цікаво, чи передбачили США, що цей ультиматум буде таким, що погодитися з ним не може будь-яка країна, яка хоч трохи поважає саму себе?
Взагалі-то, у США на Близькому Сході вистачає і політичної (економічно) ваги, і військової сили, щоб не допустити військового зіткнення. Питання в тому, щоб розумно користуватися потужною американською силою. У даному випадку, президент Дональд Трамп, схоже, не витримав тест на оце розумне користування.
Звісно, 5 липня можлива війна ще не почнеться. Отже, є якийсь час, щоб загасити конфлікт без застосування грубої сили. Оскільки відкритої війни ніхто не бажає, навіть Саудівська Аравія, бо війна – це завжди непрогнозовані наслідки, залишається реальна надія її уникнути. Треба тільки щось робити для цього, і насамперед США. А тим часом саме від американців ми не чуємо жодного публічного озвучення їхньої позиції щодо конфлікту. Не визначилися чи розраховують виключно на таємну дипломатію?
Юрій Сандул, Київ
