До Німеччини без візи: Що потрібно знати

Вже найближчої неділі в Європу, зокрема Німеччину, прибудуть перші українці, які можуть здійснити цю поїздку на безвізовій основі. Те, про що так довго говорили політики та мріяли багато простих громадян, нарешті стає реальністю. Хочеться сподіватися, що ця реальність не буде затьмарена ні для мандрівників, ні для країн, що відкрили для них двері.

НЕ МЕНШЕ 45 ЄВРО НА ДЕНЬ

«Українські громадяни повинні неодмінно перевірити перед поїздкою на сайті німецького посольства Києва, на кого поширюється звільнення від візових вимог», – порадили кореспондентові Укрінформу в Міністерстві закордонних справ ФРН. Дізнатися про все докладно можна за адресою диппредставництва.

У МЗС нагадують, що тим, у кого немає біометричного паспорта, як і раніше треба мати візу. А тим, у кого вона є, на території Шенгенської зони перебувати не більше 90 днів протягом 180-денного періоду і в жодному разі – не з метою працевлаштування. Дні настійно рекомендують рахувати дуже ретельно, причому по всьому маршруту, якщо він включає не тільки Німеччину. За єдиний день «перебору» не тільки покарають штрафом, але і передадуть дані до прокуратури, де можуть завести кримінальну справу; не кажучи вже про те, що наступної поїздки може після такого зовсім не бути.

Нагадують про те, що скасування візових вимог не впливає на положення Шенгенського кодексу про кордони (Стаття 6 Регулювання 2016/399). Це означає, що мандрівники повинні бути в змозі продемонструвати на в'їзді повний пакет необхідних документів.

Дозволимо собі нагадати нюанси, які надають право перебувати на території Німеччини.

Крім загальних моментів згаданого вже біометричного паспорта, запрошення, медстрахування, підтвердження бронювання готелю, зворотного квитка – приїжджим потрібно показати наявність не менше 45 євро на добу на весь період перебування (в інших країнах - інші мінімальні суми). Це може бути готівка (не зовсім зручно, прямо скажемо), банківська карта (наявність грошей на якій прикордонник може перевірити, відвівши вас до банкомату) або, у випадку, якщо ви приїхали в гості, «фінансові зобов'язання» – офіційний документ, який запрошуюча сторона повинна отримати у відомстві у справах іноземців (це важливо, інші документи прикордонника не задовільнять).

ДИПЛОМАТИ НА КОРДОНІ

Українські дипломати, які служать у Німеччині, до 11 червня готові.

Із самого ранку неділі вітати у міжнародному аеропорту Берліна «Тегель» наших співвітчизників, пасажирів рейсу МАУ, будуть дипломати, зокрема співробітники консульського відділу та представник МВС. Як відзначила у розмові з кореспондентом керівник консульського відділу Посольства Ірина Лисенко, у даному випадку консульська складова поступається місцем питанням роботи прикордонних служб обох країн, оскільки консульський захист починається тоді, коли громадянин вже перебуває на території країни. Однак дипломати готові прийти на допомогу вже безпосередньо на кордоні, моніторити ситуацію на початковому етапі.

Генеральному консулу України у Франкфурті-на-Майні Аллі Польовій та її співробітникам доведеться нелегко: у неділю їм треба зустріти цілих 3 рейси - два Lufthansa і один МАУ, на останньому летить, як правило, найбільше людей і не транзитом. «Одинадцятого, це неділю, присвятимо цілий день, а далі будемо дивитися по ситуації», – каже Польова. Дипустанова зараз тимчасово реорганізує роботу так, щоб не постраждали рутинні прийоми громадян.

У Генконсула в Мюнхені Вадима Костюка теж 3 рейси в день. «Треба зробити кроки, щоб максимально уникнути ситуацій, які 11-го можуть виникнути. Ми нікого не зможемо насильно проводити через кордон, якщо когось розвернуть через поважні причини, але ми надіслали сигнали, і прикордонники особливо уважні», – зазначає він. У понеділок-вівторок його співробітники також виїдуть до 4 аеропортів – Мюнхена, Штутгарта, Меммінгема та Нюрнберга, куди є українські рейси. Генконсульство розіслало ноти до Баварії, Баден-Вюртемберга.

В особливому режимі цього дня також будуть працювати і генеральні консульства в Гамбурзі та Дюссельдорфі.

«Для Посольства є справою честі, аби безвізовий режим був реально впроваджений на практиці з найпершого дня», – заявив кореспондентові Укрінформу Надзвичайний і повноважний посол України у ФРН Андрій Мельник. Дипустанова встановила оперативний зв'язок з керівництвом Федеральної поліції Німеччини, яке, власне, здійснює прикордонний контроль, щоб уникнути можливих непорозумінь.

У разі, якщо ж раптом у українських громадян виникнуть проблеми при перетині кордону ФРН, можна телефонувати на цілодобову телефонну лінію 0049 30 2888 71 16.

Мельник і всі дипломати дуже сподіваються, що цей день і наступні не будуть затьмарені ніякими інцидентами і запам'ятаються всім нам тільки позитивними емоціями приналежності України до європейського цивілізаційного простору.

НІМЕЦЬКА СТРИМАНІСТЬ

Чесно кажучи, при підготовці матеріалу (та й раніше, коли дебати в ЄС тільки йшли) здивував запеклий опір німецьких офіційних органів проханням прокоментувати цю тему. Відомства кивали одне на інше: аеропортівське начальство – на федеральну поліцію, та – на міністерство внутрішніх справ, МВС – на колег в МЗС...

Очевидно, така стриманість і позиція «поживемо-побачимо» пояснюється тим, що Німеччина свого часу, коли ЄС лібералізував візовий режим з країнами західних Балкан (Сербією, Македонією та Чорногорією – у грудні 2009 року, Албанією, Боснією і Герцеговиною – рік потому), «обпіклася» більше за всіх. У країну ринули тисячі і тисячі людей. Не туристів, а тих, хто шукав кращої долі, рятуючись не стільки від наслідків війни, скільки від безгрошів'я. Кількість заяв про надання притулку підскочила у рази; у 2014 році громадяни безвізових західно-балканських країн разом подали понад 70 тисяч таких прохань.

На середину 2015 року, перед самим початком «великої хвилі біженців», більше 40% (!) всіх мігрантів, які клопочуть про отримання політичного притулку, були родом з Балкан. Бундестаг пішов на зміну міграційного законодавства для жителів цих країн, постановивши відмовляти балканським мігрантам у політичному притулку. За добровільне повернення на батьківщину німецька влада почала платити, і ось, у 2016 році більшість добровільних поверненців з ФРН склали саме ці громадяни: албанців виїхало 15 тисяч, сербів і косоварів – по п'ять тисяч.

Так що не дивно, що саме Німеччина так довго гальмувала процес прийняття безвізу для України, саме від позиції федерального уряду визначальною мірою залежало позитивне рішення всередині ЄС. Саме Берлін найбільше з усіх наполягав на попередньому затвердженні «запобіжника» – механізму, який може бути запущений у разі різкого зростання кількості тих, хто, отримавши можливість безперешкодно приїхати в ЄС, спробує тут залишитися, вже нелегально.

...Дуже хочеться вірити в те, що у нашому випадку ніякого серйозного сплеску потенційних нелегалів не буде. У 2015 році кількість короткострокових віз або так званих «шенгенських», які були видані українцям Посольством ФРН в Україні для відвідування країни з туристичною або подібною метою, склало 92 тисячі, у 2016-му — близько 98 тисяч. Наскільки збільшиться потік «цивілізованих гостей» у 2017-му після введення безвізу - поки не прогнозують. Зараз країни пов'язує, в основному, авіаційне сполучення. Літаки, як правило, заповнені, і збільшити їхню місткість не є можливим. Залишається варіант входження на наш авіаринок нових доступних авіакомпаній, за допомогою яких дедалі більше українців зможуть для себе відкрити Європу. Раніше, до жовтня 2012 року, курсував поїзд №29 Київ-Берлін («Каштан»), але сумнівно, щоб цей маршрут відновили, він економічно недоцільний. Багато наших співвітчизників вирушають до ФРН автобусами – це, мабуть, найбюджетніший на сьогодні варіант. Деякі подорожують власним автотранспортом, і автомобілі з українськими номерами можна зустріти в різних містах ФРН. Цим туристам при в'їзді в Шенгенську зону треба буде проходити прикордонний контроль в інших країнах.

Бажаємо всім, хто вирушає в дорогу, приємної і безпроблемної подорожі!

Ольга Танасійчук, Берлін