Єлизавета ІІ святкує день народження

Єлизавета народилася в 1926 році в родині, що належала до правлячої Віндзорської королівської династії. Втім, ніщо не віщувало дівчинці королівства, аж поки у грудні 1936 року її дядько, король Едвард VІІІ не зрікся престолу заради жінки, яку кохав набагато сильніше за корону і владу. Отже, трон посів її батько – принц Альберт, герцог Йоркський, який став англійським королем Георгом VІ.

У королівській родині було двійко дівчаток. Старша Єлизавета і молодша Маргарет. Старшу доньку батько називав "своєю гордістю", натомість молодшу – "своєю втіхою". До уваги оточуючих і ЗМІ Лілібет (так у родині називали Єлизавету, яка досить довго не могла правильно вимовляти власне ім’я) звикла з дитинства. У квітні 1929 року портрет трирічної принцеси прикрасив обкладинку журналу "Тайм". Під час війни вона працювала механіком-водієм санітарного автомобіля у резервному батальйоні, отримала звання лейтенанта. У 1947 році Єлизавета одружилася з  26-річним Філіппом Маунтбеттеном – офіцером британського флоту, членом данської і грецької королівської сімей, праправнуком королеви Вікторії, ще й, до всього, чотириюрідним братом. Шлюб виявився навдивовижу щасливим і гармонійним – подружжя разом вже 70 років. Звістка про смерть батька короля Георга VІ наздогнала Єлизавету в Кенії, де вона разом із чоловіком перебувала на відпочинку. Сталося це 6 лютого 1952 року. З трапа літака вона вже сходила як нова королева Великої Британії. 2 червня 1953 року Єлизавета була коронована у Вестмінстерському абатстві.

Відтоді протягом 65 років вона знаходиться на престолі і є на сьогодні найстарішим правлячим монархом у світі. Ця почесна першість перейшла до неї 24 січня 2015 року, одразу після смерті короля Саудівської Аравії Абдалли ібн Абдул-Азіза Аль Сауда.

 Її величність любить коней і собак породи коргі, займається садівництвом. У неї фантастична витримка та самовладання. Вона вміє тримати удар, адже у Її величності є не тільки вірні піддані, а й недоброзичливці – ті, хто в розпалі демократичних віянь волів би позбутися всіляких там королів і принцес, вважаючи це рудиментом минулого. Утім, Єлизавета ІІ впевнена, що інститут конституційної монархії це один із наріжних каменів колись Британської імперії, а тепер просто Сполученого Королівства: прем’єри приходять і йдуть, а монархія залишається.