- Я дозволю собі повернутися до 2014 рік – рішення саміту НАТО в Уельсі за часів президентства Барака Обами. Тоді глави держав НАТО ухвалили, що вийдуть на рівень 2 відсотків від валового національного продукту на військові витрати. При цьому, я вважаю, що і двох відсотків недостатньо, тому що величезний відсоток цих коштів іде на виплати зарплат, пенсій, соціальних допомог, а не на створення реальних боєздатних частин або створення того, що називається Power projection (термін, що означає здатність держави застосовувати всі або деякі з її елементів національної влади - політичні, економічні, інформаційні або військові - ред.) для швидкого і ефективного розгортання і підтримки, перекидання сил тощо. І навіть ці два відсотки, у той час, як Сполучені Штати витрачали 3,5 відсотки при Обамі, а зараз цей відсоток зріс зі збільшенням військового бюджету на 10 відсотків, навіть ці 2 відсотки йдуть дуже зі скрипом, і в Німеччині, і в інших країнах не хочуть політики витрачати такі гроші. Моє питання: що повинно статися, що має статися – і з точки зору тероризму, і з точки зору того, що сталося в Україні – для того, щоб вони прокинулися і зрозуміли, що, коли є реальна загроза, то потрібно платити за оборону, тому що інакше ти втратиш і безпеку, і гроші. Окрім Британії, Естонії, Греції та ще однієї країни, ми не вийшли на цей рівень. І головний виклик, з моєї точки зору – це навіть не відсоток, це створення сучасних боєздатних сил, які, з одного боку – можуть воювати у ХХІ столітті, а не готуватися до зупинки радянських танкових армій на рівнині північної Німеччині, а з іншого боку – можуть боротися з тероризмом.

- Кібербезпека в Америці і в інших країнах виходить за рамки державних структур, безумовно. Я не впевнений, що Туреччина – це той партнер, який сьогодні потрібен Україні, тому що Туреччина не славиться своїми кіберсилами. Сьогодні я б назвав трьох лідерів у світі за межами України (Україна має свій вже напрацьований авторитет в області програмного забезпечення, але так само відома в сфері кібербезпеки). В області кібербезпеки досягли успіху Сполучені Штати, Ізраїль та Естонія – три країни, в яких це все дуже розвинене, і там дійсно працюють приватні компанії, працюють вихідці зі спецпідрозділів кібербезпеки, агентства національної безпеки, підрозділи 8-200 в Ізраїлі та естонські товариші, тому, безумовно, з ними потрібно співпрацювати – і можна співпрацювати. Це дуже важливий напрямок сьогодні, тому що ви знаєте, що через кібератаку можна зруйнувати і енергетичну інфраструктуру, і управління польотами, і все, що завгодно: і служби, амбуланси пожежні – служби першого реагування. І також потрібно захищати, природно, все, що забезпечує функціонування військових підрозділів, тобто – це не тільки військова розвідка, це захист інформації, це дрони, це все, що пов'язано сьогодні потоком даних.

- Україна показала, що Росія намагається використовувати маргіналів, учасників бойових дій не тільки в Донбасі. Союз Добровольців Донбасу плавно переріс у Союз Добровольців Балкан. НАТО в курсі?

- Це питання має бути не стільки в компетенції НАТО, скільки в компетенції розвідок -  військових і не тільки. У НАТО немає своєї окремої розвідслужби.

Лана Самохвалова, Київ